Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
4 results
Search Results
Item Використання мультимедійних засобів у викладанні іноземних мов(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О. В., 2017) Габрійчук, Л. Е.; Габрийчук, Л. Е.; Habriichuk, L. E.У представленій статті розглянуто переваги і недоліки викладання іноземних мов з використанням нових мультимедійних технологій, передумови для успішного використання мультимедійних засобів у викладанні іноземних мов, розвиток комп’ютерних мов та деякі аспекти мультимедійних презентацій. Використання Інтернету пропонує великий потенціал для освітнього процесу, зокрема у вивченні іноземної мови. Мультимедійні технології пропонують велику кількість методів викладання мови, які роблять навчання цікавішим та продуктивнішим, оскільки вони мають можливість заохотити студентів вивчати мови. Це дуже важливо саме зараз, коли мотивації вивчення іноземних мов приділяють велику увагу. Слід зазначити, що у цьому процесі, комп’ютер відіграє ключову роль, тобто такі спеціалізовані засоби як браузер, текстовий процесор і програмне забезпечення є особливо важливими. Аудіо і візуальні ефекти допомагають трансформувати рутине вивчення іноземної мови в потужну культивацію і вивчати мову набагато швидше і ефективніше. Але розвиток комп’ютерів може зробити викладача повністю залежним від технологій і він не зможе відігравати основну роль помічника у вивченні іноземної мови. Тому викладачі повинні розуміти, що мультимедійні технології слід використовувати лише як додатковий інструмент. Взаємодія між студентами і викладачем не повинна зникати. Якщо студенти сприйматимуть тільки зображення і фантазії, показані на екрані, їх абстрактне мислення буде обмежене, а логічне мислення пропаде.Item Психолого-педагогічні засади впровадження інтерактивних технологій навчання для розвитку іншомовної комунікативної компетентності майбутніх фахівців(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Марченко, Ю. Г.; Marchenko, Yu.Стаття присвячена характеристиці інтерактивних технологій на заняттях з англійської мови. Проаналізована значимість та необхідність застосування інтерактивних технологій для формування конкурентоздатних майбутніх спеціалістів. Комунікативна компетентність, як комплекс знань та навичок, формується не лише в результаті набуття практичного досвіду взаємодії з іншими людьми, але й в процесі навчання. Отже, лише творча, самостійна, активна та допитлива особистість здатна ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. Однім із засобів формування такої особистості є інтерактивні технології навчання. Базовим принципом інтерактивних технологій є принцип колективної взаємодії, згідно з яким досягнення студентами комунікативних цілей відбувається через соціально-інтерактивну діяльність. На всіх етапах інтерактивного процесу студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати виважені рішення. Послідовне впровадження форм інтерактивного навчання сприяє підвищенню позитивної мотивації студентів у вивченні англійської мови, покращує ефективність роботи викладача та підвищує рівень якості знань студентів. Тобто, інтерактивні технології навчання сприяють розвитку людини, здатної постійно самовдосконалюватися. Майбутній фахівець буде толерантним, уважним та компетентним в професійному спілкуванні, буде поєднувати доброзичливість з емоційною стійкістю, якщо в нього будуть сформовані навички роботи в колективі.Item Роль комунікативної компетентності у розвитку психолого-педагогічної майстерності(Вінниця : ВДПУ, 2016) Яковліва, О. П.; Yakovlev, A.; Яковлева, А. П.; Яковлів, В. Л.; Яковлев, В. Л.; Yakovliv, V.; Yakovlev, E.; Яковлев, Е. В; Яковлів, Є. ВУ статті розкривається роль комунікативної компетентності майбутніх психологів та педагогів. Оволодіння їх комунікативною компетентністю є основою встановлення відносин між психологом, педагогом і учнями; психологом і клієнтами тощо. Теоретично обґрунтовано проблема ролі комунікативної компетентності, уміння налагоджувати ефективне, професійне, цілеспрямоване спілкування з учнями, клієнтами, партнерами, перебудовувати його в залежності від рівня розвитку співрозмовника на основі знань психолого-педагогічної етики. Розкрито структуру ділових та міжособистісних зв’язків між людьми; обміну інформацією в людському суспільстві взагалі. Встановлено, що для визначення однієї із форм відносин використовується категорія «зв’язок». Поняття «зв’язку» (контакту) лежить в основі самого терміну «комунікація». Підтверджено, що психолого-педагогічна майстерність – це комплекс якостей особистості, який забезпечує високий рівень самоорганізації професійної психолого-педагогічної діяльності.Item Розвиток соціокультурної компетентності(Вінниця : ВДПУ, 2016) Тарнауз, O. І.; Tarnauz, O.У статті розглянуто розвиток та формування соціокультурної компетентності,а також введення соціокультурного компоненту в викладання іноземної мови. Мета статті полягає в тому,щоб бути професійно педагогічно компетентним, мати багатокомпонентний склад інтеграційних професійних знань і вмінь, що забезпечує усвідомлення вольових рішень, виконання творчих дій з конструювання процесу навчання й моделювання комунікативних зв'язків. З цього випливає,що соціокультурна компетентність дозволяє тим, хто спілкується іноземною мовою, відчувати себе практично рівними з носіями мови (по відношенню до культури), що є суттєвим кроком на шляху до оволодіння іноземною мовою. Фінальним етапом соціокультурної компетенції буде здатність студента оперувати необхідними знаннями-концептами та скоригувати свою поведінку ближче до поведінки, адекватної чи близької носіям мови. Соціокультурна компетенція (sociocultural competence) – це знання, уміння використовувати у спілкуванні та пізнаннііншомовні соціокультурні реалії. Виходячи з цього можна зробити висновок,що на формування соціокультурної компетенції впливає низка чинників загальний розвиток, навчання, спілкування, взаємовідношення культури та мови, взаєморозуміння, культура спілкування, соціальне середовище, історія, культурна спадщина, пам’ятки архітектури, світогляд, самооцінка, спрямованість.