Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
3 results
Search Results
Item Творча самореалізація майбутнього вчителя як психологічна проблема(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Лісниченко, А. П.; Лисниченко, А. П.; Lisnychenko, A. P.У статті порівнюється сутність понять «самореалізація» і «самоактуалізація»; розглядаються особистісно-професійні якості, які необхідні майбутнім фахівцям для їх творчої самореалізації в професійній діяльності; пропонуються методи формування рефлексивних умінь студентівItem Проблемно-символічний підхід до розвитку полікультурної компетентності майбутнього вчителя мистецтва(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Драченко, В. В.; Drachenco, V.У статті розглядається проблема розвитку полікультурної компетентності особистості у системі професійної мистецької освіти. У руслі інноваційного підходу полікультурна компетентність презентована як можливість реалізації проблемно-символічного вектору освіти, спрямованого на розвиток особистості, що має забезпечити майбутньому учителю мистецтва здатність та готовність здійснювати професійну та життєву діяльність у полікультурному світі. Це є особистісна якість, що ґрунтується на знаннях, цінностях, нахилах і передбачає досвід використання полікультурної компетенції. Проблемно-символічний підхід до розвитку полікультурної компетентності створює можливість встановлювати зв’язки між знаннями і ситуацією, виявляти процедуру ідентифікації та вирішення проблеми, формує авторську життєву й професійну позицію, особистісне відповідальне ставлення до власної діяльності, предмета діяльності та соціальних норм у сфері, де здійснюється діяльність. Тому художня освіта студентів має розкривати множинність культурних систем людського суспільства, особливості символічного мислення в цих системах. Через розвиток проблемно-символічного мислення як здатності до полікультурної діяльності, полікультурна компетентність створює можливість індивіду синхронізувати історію, час і мислення у просторі власного буття. Вона дозволяє переосмислити отримані знання, встановити «горизонти особистісного часу» в світлі тих проблем, які безпосередньо визначають сенси життя та діяльності самої особистості; формує досвід управління власною культуротворчою діяльністю, спрямованою на вирішення особистісних, суспільно значущих і професійних проблем.Item Формування мотивації до занять фізичною культурою у школярів середніх класів загальноосвітнього навчального закладу(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Асаулюк, І. О.; Асаулюк, И. А.; Asauliuk, I. O.; Дмитренко, С. М.; Дмитренко, С. Н.; Dmytrenko, S. M.; Коннова, М. В.; Konnova, M. V.В статі розкриті головні передумови формування мотивації до занять фізичною культурою у школярів середніх класів. Встановлено, що формування мотивації до навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів та їх індивідуальних психологічних характеристик. Мотивація до навчання – одна з головних умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але й виступає рушійною силою вдосконалення особистості. Формування мотивації до навчально-пізнавальної діяльності учнів – це важлива проблема сучасної школи. Її актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, завданням формувати в учнів прийоми самостійного набуття знань, пізнавальні інтереси, життєві компетенції, активну життєву позицію, здійсненням єдності ідейно-політичного, трудового, морального виховання учнів, запровадження профільного навчання. Формування мотивації до навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів та їх індивідуальних психологічних характеристик. Вчитель фізичної культури повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб розвивати мотивацію на певному віковому етапі та здійснювати підготовку учнів до наступного етапу розвитку особистості. Відповідно до вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно-орієнтований підхід до навчання. Вікова динаміка спектра мотивів занять фізичною культурою і спортом школярів різного віку дає змогу краще зрозуміти сильні й слабкі сторони традиційної пропаганди здорового способу життя, організації фізичного виховання в умовах загальноосвітньої школи і спрямовує пошук інформативних тестів визначення фізичного стану відповідно позитивної мотивації дітей до занять фізичною культурою.