Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
4 results
Search Results
Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ- ; Вінниця : Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.; Abramchuk, I.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.Item Деякі аспекти впровадження методів дистанційного навчання у вищі навчальні заклади(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Мельник, Л. В.; Melnyk, L.У статті доведена необхідність застосування інноваційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців, розглянуто направлення застосування дистанційних технологій у сучасній освіті. дистанційна форма навчання вирізняється серед інших, є специфічною. Проаналізовано особливості організаційно-педагогічного забезпечення навчального процесу та специфіку фахової підготовки за даних умов. У статті зазначається, що впровадження дистанційних технологій вимагає відповідного організаційного, навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового забезпечення. Автор наголошує на тому, що свідоме та обґрунтоване використання інформаційних технологій покращує підготовку спеціалістів, веде навчально-виховний процес, від відтворювального рівня засвоєння знань до творчого самостійного рівня їх набуття, допомагає адаптуватися в інформаційному суспільстві. Основою навчального процесу дистанційного навчання є цілеспрямована та контролююча інтенсивна самостійна робота студента. Особливу увагу зосереджено на тому, що дистанційна освіта є новою формою організації освітнього простору, де долаються обмеження, пов’язані з місцем і часом отримання освіти, уподобанням до єдиних національних освітніх традицій та державних освітніх стандартів, за рахунок використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання Автор стверджує, що змістом процесу дистанційного навчання є самостійне здобуття знань, уміння застосовувати отримані знання у процесі вирішення різноманітних пізнавальних і практичних завдань.Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ ; Вінниця :Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Бабюк, Д. А.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.Item Практика як важливий чинник розвитку конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій(2016) Браніцька, Т. Р.; Браницкая, Т. Р.; Branitska, T. R.У статті зроблено аналіз навчально-педагогічних практик які є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу. Психолого-педагогічна практика сприяє формуванню творчого ставлення майбутнього фахівця до професійної діяльності, визначає ступінь його професійної підготовки. Акцентується увага на тому що, практична діяльність формує багатий досвід реального професійного спілкування, сприяє формуванню у студентів більш точних уявлень про себе, про власний рівень конфліктологічної культури і реалії професійної діяльності. Власний досвід активного та творчого підходу до практичної роботи формує у майбутніх фахівців індивідуальний стиль професійної діяльності, виховує стійкий інтерес до своєї професії, потреби в самопізнанні й професійному вдосконаленні. Ефективна організація практики у професійній підготовці фахівця є не лише критерієм освоєння теоретичних знань, а й важливим чинником розвитку конфліктологічної культури майбутніх фахівців соціономічних професій та запорукою становлення конкурентоздатного фахівця.