Кафедра цифрових технологій і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/28c0d391-1030-4be6-8f9e-c67cd2f8a4eb
Browse
2 results
Search Results
Item Можливості та результати залучення майбутніх педагогів до громадянської науки(Вінниця : Друк плюс, 2020) Коломієць, Алла Миколаївна; Kolomiiets, Alla Mykolayivna; Коломієць, Дмитро Іванович; Kolomiets, Dmytro IvanovychУ статті визначено можливості, види організації та способи використання громадянської науки для підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів і функціонування педагогічного університету в цілому. З’ясовано, що в студентів різних спеціальностей окремі показники готовності до наукової діяльності суттєво відрізняються. Зокрема, в студентів природничо-математичних спеціальностей вищі показники рівня інтелекту, цілеспрямованості, інтелектуальної працездатності виявились значно вищими, а уміння дискутувати та публічного виступу – нижчими, ніж у студентів інших спеціальностей. Показники наполегливості є найвищими в майбутніх учителів фізичної культури, старанності та уміння дискутувати – в істориків. У майбутніх вихователів і вчителів початкових класів спостерігається найбільша відповідальність, а філологи найкраще підготовлені до публічних виступів. Загалом усереднені значення оцінок особистісних якостей, що знаходиться в межах 3,71 – 3,87 (за п’ятибальною шкалою), вказують на те, що студенти магістратури можуть досить успішно здійснювати певні види наукової діяльності, якщо враховувати їх сильні особистісні характеристики й поліпшувати слабкі. Зроблено висновок, що в університеті потрібно посилити роботу щодо формування в майбутніх учителів усіх спеціальностей навичок самоорганізації, а підвищити рівень готовності майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності та поліпшити окремі показники такої готовності можна шляхом залучення студентів педагогічних університетів до громадянської науки, починаючи з першого курсу. Громадянську науку в педагогічному університеті визнано одним із методологічних підходів у підготовці педагогів-дослідників, потужним інструментом пропаганди серед молоді наукових знань і наукової діяльності, засобом інтеграції науки та освіти, механізмом реалізації дидактичного принципу зв’язку теорії з практикою, містком для інтеграції української науки до світового простору.Item Модернізація системи дизайн-освіти в контексті формування дизайн-мислення(Вінниця : Друк плюс, 2020) Козак, Тетяна Сергіївна; Kozak, Tetiana S.; Shvets, Olena An.; Швець, Олена Анатоліївна; Коломієць, Дмитро Іванович; Kolomiiets, Dmytro Iv.У статті обґрунтовано доцільність впровадження дуальної дизайн-освіти як інноваційної форми навчання в контексті креативної економіки, що являється новітнім чинником суспільного розвитку. З’ясовано, що система освіти вимагає оновлення підготовки кваліфікованих фахівців. У статті розкривається проблема існуючих освітніх закладів, які націлені на відтворення своїх минулих практик і не готові слідувати за вимогами ринку праці. Проаналізовано дослідження Європейського банку реконструкції та виділено причини уповільненого розвитку сфери дизайну. У межах навчального курсу для організації зв’язку між теоретичними знаннями та їх практичною реалізацією було б доцільно визначити коло виробничих установ, які здатні і зацікавлені брати участь у моделі дуальної освіти. Розглянута необхідність запровадження дуальної форми організації навчання через впровадження методу дизайн-мислення як інноваційної та інтерактивної форми навчання. Наведене поетапне опрацювання процесу взаємодії дизайн-мислення і виробництва в контексті дуальної дизайн-освіти, а також визначено функціонування взаємозв’язків процесу дизайн-мислення та виробництва. Ця взаємодія вказує на загальні та особливі цілі, засоби і можливості створення умов функціонування екосистеми дизайну. У даному дослідженні проаналізовано потенціал дуальної дизайн-освіти, в якій метод дизайнмислення виступає як інноваційний засіб для вирішення істотних для дизайну питань в освітній системи майбутньої України.