Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
13 results
Search Results
Item Методологія безперервної освіти та її вплив на процедуру підвищення кваліфікації вчителів(Вінниця : ВДПУ, 2023) Нагорняк, СвітланаУ статті висвітлено поняття формальної, неформальної та інформальної освіти, їхню взаємодію в контексті підвищення кваліфікації вчителів. Формальна освіта охоплює традиційний академічний підхід до навчання, неформальна освіта висвітлює особливості навчання поза межами закладу освіти, а інформальна освіта має на меті саморозвиток та навчання шляхом набуття власного досвіду. У статті досліджено методологію безперервної освіти крізь призму застосування різних форм освіти для досягнення більшої ефективності в процесі підвищення кваліфікації вчителів. Зауважено про забезпечення самовдосконалення вчителів як ключового елемента успішного професійного розвитку. Розглянуто важливість інтеграції методології безперервної освіти в загальну систему підвищення кваліфікації вчителів.Item Проєктне навчання як фактор підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО(Вінниця : Друк плюс, 2022) Горохівська, Тетяна Миколаївна; Демчук, Богдан АндрійовичУ статті висвітлено особливості проєктної діяльності в системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО. Проаналізовано науково-педагогічну літературу, присвячену визначенню, сутності та змісту дефініції «метод проєктів», що досліджується авторами як педагогічна технологія, зорієнтована не на інтеграцію фактичних професійних знань, а на застосування системи навчально-пізнавальних прийомів, які надають можливість вирішення тієї чи іншої проблеми в результаті самостійних і колективних дій викладачів (слухачів курсів підвищення кваліфікації) та презентації результатів їхньої роботи. Розглянуто типологізацію навчальних проєктів відповідно до ознак (домінуюча діяльність, предметно-змістова галузь, характер координації, тип продукту, характер контактів тощо). Визначено та охарактеризовано етапи проектування: початковий, етап розробки, етап реалізації проєкту, завершення проєкту. Окреслено основні вимоги до використання проектної технології в умовах підвищення кваліфікації. Встановлено, що виконання проєктів у підвищенні кваліфікації науково-педагогічних працівників ЗВО представляє собою сукупність прийомів, дій слухачів для досягнення поставленої мети вирішення значущої для них проблеми й оформлення результатів у вигляді кінцевого продукту. Представлено досвід кафедри педагогіки та інноваційної освіти Національного університету «Львівська політехніка» в контексті використання проєктного навчання в рамках курсів підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників університету. Зроблено висновок про те, що проєктне навчання має творчий, дослідницький, розвивальний, випереджальний характер, забезпечує неперервність розвитку професійно-педагогічної компетентності науково-педагогічних працівників ЗВО. Підкреслено доцільність системного впровадження проєктного навчання в післядипломній педагогічній освіті викладачів, оскільки, з одного боку, воно змінює позицію слухача з об’єкта навчання, який отримує навчальну інформацію в готовому вигляді, на активного суб’єкта учіння, а з іншого змінює позицію педагога системи підвищення кваліфікації з транслятора змісту навчання на організатора інформаційних комунікацій і експерта.Item Психологічні детермінанти агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога.(2022) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що агресія як професійно обумовлена деформація особистості педагога являє собою деструктивну поведінку, що виражається у порушенні професійно-моральних норм взаємодії педагога та учнів за формальної наявності професійно виправданих дій. Визначено, що детермінантами агресії як професійно обумовленої деформації особистості педагога виступають три групи факторів: 1) суб’єктивні чинники, зумовлені індивідуально-психологічними особливостями особистості педагога; 2) об’єктивні чинники, пов’язані з особливостями соціально-професійного середовища; 3) об’єктивно-суб’єктивні чинники, ініційовані дисбалансом особистісного та професійного розвитку. Агресія може мати активний і пасивний характер, тісно пов’язаний з емоційним реагуванням педагога на професійні ситуації, і що виявляється у таких типах: імпульсивні дії, ворожі висловлювання, конфронтація, домінантність, стереотипна диференціація та нетерпимість.Item Агресія як деформація професійної свідомості педагога на етапі первинної адаптації.(2022) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що професійне становлення особистості педагога супроводжується зовнішніми і внутрішніми протиріччями, критичними моментами, в ході яких відбувається зміна вектора професійного розвитку. Як і будь-який процес розвитку, професійне становлення приносить людині не тільки вдосконалення та психічні набуття, а й деструктивні зміни особистості. Однією з форм професійно зумовлених деструкцій є деформації особистості. Доведено, що агресивні прояви як деформація професійної свідомості педагога в ході його професійного становлення можуть виникати уже на початковому етапі його первинної адаптації.Item Особливості розвитку професійних уявлень майбутніх психологів в процесі їх навчання в закладах вищої освіти.(2021) Шахов, Володимир; Шахов, Владислав; Shakhov, Volodymyr; Shakhov, VladyslavУ статті з’ясовано, що професійний світогляд і самосвідомість студентів-психологів формується на перетині науково-теоретичного і життєво-практичного пізнання психологічної природи людини і суспільства, внаслідок чого відрізняється внутрішньою суперечливістю, використанням звичайних схем інтерпретації дійсності, метафоричністю, поширеністю штампів і стереотипів. Доведено, що основні елементи професійно-психологічної картини світу виникають на початковому етапі професійного становлення психолога.Item Інформаційне освітньо-фахове середовище як складова системи професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Сиско, Н. М.Автором статті в науковій джерельній базі проаналізовано поняття «інформаційно-освітнє середовище». На підставі визначених особливостей діяльності викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти і практичного досвіду представлено авторське визначення поняття «інформаційне освітньо-фахове середовище». Розкрито функції, принципи та рівні функціонування інформаційного освітньо-фахового середовища.Item Науково-теоретичні основи дослідження проблеми професійного становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки(Вінниця : Твори, 2019) Каплінський, В. В.У статті окреслено суперечності, що зумовлюють актуальність проблеми, науково обґрунтовано концептуальні засади системи професійного становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки в педагогічних університетах. Провідна ідея дослідження ґрунтується на положенні про те, що професійне становлення майбутніх учителів в умовах педагогічного університету – це динамічний процес, спрямований на формування готовності до педагогічної діяльності, результатом якого є досягнення інтегрованої цілісності сформованих особистісних і професійних якостей, що проявляються як оптимальні рівні загальнопедагогічної компетентності. Визначено етапи дослідження проблеми професійного становлення майбутнього вчителя: теоретико-аналітичний, діагностично-пошуковий, експериментальний, підсумково-узагальнювальний. Розкрито практичне значення дослідження зазначеної проблеми. Доведено, що застосування авторської технології сприяє як професійному, так і особистісному зростанню студентів у процесі загальнопедагогічної підготовки. Результати проведеного дослідження свідчать, що запропонований системний підхід до організації професійного становлення створює для студентів реальні можливості віднайти свій власний шлях професійного вдосконалення, поступово здійснюючи перехід на більш високий його рівень: з низького – на базовий, з перетворення репродуктивної діяльності на базовому рівні в реконструктивну на середньому, поступово зростаючи до найвищого творчого рівня.Item Особливості пріоритетів професійного становлення сучасного студента педагогічного закладу вищої освіти(Вінниця : Твори, 2020) Крутій, К. Л.; Кіт, Г. Г.; Голюк, О. А.; Стахова, І. А.Першочерговим завданням кожного педагогічного закладу вищої освіти є формування компетентного майбутнього вчителя, професіонала своєї справи, здатного виховати свідоме гуманне високоінтелектуальне покоління. Проте, останнім часом стрімкі зміни в галузі політики та економіки почали активно впливати на пріоритети професійного становлення випускників педагогічних закладів. Саме тому у статті ми оприлюднили статистичні дані аналітичного центру CEDOS щодо кількості студентів, які навчаються за кордоном, та їхніх професійних пріоритетів. Визначено етапи формування професійних пріоритетів, а саме: професійна підготовка, професійний розвиток та професійне самовизначення. Також було проведене опитування майбутніх педагогів, у процесі якого ми визначили основні професійні пріоритети: кар’єрне зростання, стабільний дохід, статус та визнання в суспільстві, почуття задоволення від роботи, професійна самореалізація та саморозвиток, участь у державотворенні та інше.Item Німецький і британський досвід підготовки майбутніх учителів у контексті модернізації вищої педагогічпої освіти в Європі та Україні(Вінниця : ВДПУ, 2020) Каплінський, В. В.; Хоронжевський, Л. Є.; Цуркан, Б. М.У статті здійснено аналіз досвіду у Великій Британії і ФРН з підготовки майбутніх учителів у контексті їх особистісно-професійного становлення та його адаптації до умов професійної підготовки майбутніх педагогів у вітчизняному освітньому просторі закладів вищої освіти. Його узагальнення дозволило виокремити основні ідеї та особливості, які можна творчо використати, організовуючи процес становлення майбутнього вчителя: налагоджен-ня профорієнтаційної роботи з абітурієнтами; різноманітність інноваційних форм і методів навчання; розроблення індивідуальних траєкторій професійної підготовки; організаційні форми професійно-педагогічної освіти, спрямовані на партнерські взаємовідносини школи з закладами вищої освіти; особливості науково-методичного супроводу випускників (надання молодим фахівцям професійної допомоги у розв’язанні різноманітних педагогічних проблем).Item Соціально-психологічні детермінанти становлення професійної самосвідомості студентів-психологів(Вінниця : Твори, 2020) Шахов, В. В.У статті розкривається провідні соціально-психологічні детермінантами становлення професійної самосвідомості майбутнього психолога: соціально-когнітивні, соціально-емоційні, соціально-мотиваційні та соціально-конотативні, що визначають успішність професійної підготовки у закладі вищої освіти та подальшу самореалізацію в професійній діяльності.