Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
6 results
Search Results
Item Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування екологічної культури студентів технічного коледжу(Вінниця : Друк плюс, 2022) Коваль, Юлія АндріївнаУ статті описано педагогічний експеримент й аналіз його результатів щодо ефективності педагогічних умов формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу. Констатувальний етап експерименту проводиться з метою виявлення поточного стану освітнього процесу або певного педагогічного явища та стану його структурних елементів, які були визначені до експерименту і не змінювались. Цей етап експерименту включає низку спеціальних дослідницьких методів: вивчення й аналіз педагогічної документації, передового педагогічного досвіду та незалежних характеристик; анкетування; бесіди; інтерв’ю; тести. За одержаними результатами робляться загальні висновки про стан досліджуваної проблеми на цьому етапі наукового пошуку. Запитання носили в основному проєктний характер, студенти могли моделювати ситуацію та власні дії в ній. Педагогічні дослідження проведені на констатувальному етапі експерименту, показали, що вихідні рівні сформованості екологічної культури студентів в експериментальній і контрольній групах орієнтовно однаково низькі за всіма компонентами екологічної культури. На формувальному етапі експерименту відбувалося вимірювання рівня сформованості екологічної культури студентів стосовно виокремлених критеріїв: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, емоційно-вольового, дієво-практичного, рефлексивно-оцінного. Аналіз результатів педагогічного експерименту констатував, що застосовування в навчанні запропонованих педагогічних умов позитивно відбивається на формуванні екологічної культури. В експериментальній групі виявилося збільшення кількості студентів із високим і середнім рівнями сформованості екологічної культури здобувачів технічної освіти, що стверджує висунуту гіпотезу. Результати формувального етапу педагогічного експерименту підтвердили, що обґрунтовані і впроваджені в навчання педагогічні умови було схарактеризовано та випробувано їх результативність на формування екологічної культури студентів в освітньому середовищі технічного коледжу.Item Організаційно-педагогічні умови виховання морально-вольових якостей підлітків у процесі позашкільної роботи з фізичної культури(2022) Хникін, О.; Каплинський, В.; Kaplinskyi, V.; Khnykin, O.В статті визначено і обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують результативність виховання морально-вольових якостей підлітків в процесі позашкільної роботи з фізичної культури. Перша умова пов’язана з мотиваційним забезпеченням виховання морально-вольових якостей через методи звернення до свідомості та підсвідомості підлітків, друга – зі створенням моральноетичної атмосфери у взємодії з підлітками, третя – з залученням підлітків до активної діяльності по самовихованню морально-вольових якостей. У своїй сукупності вони допомагають задіяти і активізувати мотиваційні ресурси підлітків, забезпечити комфортне спілкування з ними та ціннісно-нормативну єдність з педагогом. Педагогічний супровід підлітків, діалогічна стратегія взаємодії, побудована на взаємному контакті, стає важливим чинником успішного впливу на них з метою залучення до активного процесу, спрямованого на виховання морально-вольових якостей та їх самовиховання. Створення обгрунтованих педагогічних умов допомагає викликати інтерес, переконати у важливості, вплинути на емоційну та вольову сфери особистості підлітка, сформувати потребу, включитись в усвідомлену самостійну діяльність, викликати післядію і таким чином забезпечити успішність виховання моральновольових якостей підлітків в процесі позашкільної роботи з фізичної культури. Провідна роль у вихованні морально-вольових якостей належить особистості педагога та його вмінню забезпечувати взаємний контакт з підлітком. Особистість виступає джерелом професійної мотивації, оскільки впливає на зміни в системі поглядів і оцінок підлітків, на формування нових цілей, завдань та інтересів.Item Умови ефективності партнерської взаємодії університету та школи для розвитку методичної компетентності вчителів математики.(Вінниця : Друк плюс, 2020) Матяш, О. І.; Михайленко, Л. Ф.Для виокремлення та обґрунтування умов ефективності партнерської взаємодії університету та школи для розвитку методичної компетентності вчителів математики ми проаналізували теоретичні розвідки українських науковців щодо організації партнерської взаємодії педагогічного університету та школи у становленні вчителя; з’ясували європейські освітні традиції та тенденції у дидактиці математики та зарубіжний досвід партнерської взаємодії у підготовці вчителя математики; у процесі педагогічного експерименту апробували авторську методику організації партнерської взаємодії в системі «ЗВО-ЗЗСО» для формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Обґрунтовано, що створення позитивної мотивації до партнерської взаємодії у всіх учасників з університету та школи з усвідомленням мети партнерства – покращення умов для формування та розвитку методичної компетентності вчителів математики. Розкриті показники вмотивованості різних груп партнерства. Аргументовано, що налаштування всіх учасників партнерської взаємодії на паритетність, на активну діяльність кожного учасника у досягненні спільно поставлених цілей є умовою ефективного партнерства педагогічного університету та школи. Описане освітнє середовище, створене для забезпечення ефективної партнерської взаємодії університету та школи з метою формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Забезпечення рефлексивності учасників партнерської взаємодії університету та школи важливо для того, щоб отримати характеристику результатів партнерської взаємодії, зокрема важливо з’ясувати відповідь на питання: що отримали учасники партнерської взаємодії для формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Вивчення результатів партнерської взаємодії ми розглядаємо як процес збору аргументів та роздумів, який допоможе зрозуміти динаміку та ефект партнерської роботи, а також допоможе інформувати про майбутні проекти або підходи. При правильному застосуванні рефлексивна діяльність має бути цінним інструментом, який дає змогу вчитися на своєму досвіді та оцінювати вплив партнерства на формування і розвиток методичної компетентності та допомагає зосередитись на тому, чого хочемо досягти, як цього досягти і як дізнатися, чи досягли успіху.Item Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти(Вінниця : Друк плюс, 2020) Рогульська, Оксана Олександрівна; Rogulska, Oxana Oleksandrivna; Тарасова, Ольга Володимирівна; Tarasova, Olga Volodymyrivna; Іконнікова, Марина Валеріївна; Ikonnikova, Maryna Valeriivna; Жовнич, Олеся Володимирівна; Zhovnych, Olesia VolodymyrivnaІнтерес до професії та її опанування можна легко реалізувати, використавши належні організаційно-педагогічні умови для підготовки студентів. Відтак, у статті визначено та теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови (підвищення мотивації до професійної діяльності та формування професійних ціннісних орієнтацій у майбутніх учителів іноземних мов через використання інтерактивних технологій; використання особистісно орієнтованих технологій у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов; впровадження різних видів практики та позааудиторної роботи для набуття досвіду майбутньої професійної діяльності; створення та підтримка освітньо-креативного середовища для формування готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності; розвиток професійної рефлексії в майбутніх учителів іноземних мов) підготовки майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності в умовах інформаційно-освітнього середовища ЗВО. З’ясовано, що організаційно-педагогічні умови дадуть змогу вдосконалити навчально-виховний процес, створити такий механізм мисленнєвої діяльності студентів, який сприятиме накопиченню знань і життєвого досвіду, а також допоможуть підтримувати інтелектуальні зусилля студентів, стимулювати пізнавальну активність. Визначені організаційно-педагогічні умови посилюватимуть мотивацію студентів до навчання, виховуватимуть в них внутрішні пізнавальні, усвідомлені мотиви, що впливатимуть в майбутньому на професійну діяльність майбутнього фахівця. Констатовано, що лише комплексна реалізація обґрунтованих організаційно-педагогічних умов сприяє успішній професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов в умовах інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти. Зауважимо, що всі організаційно-педагогічні умови функціюють у системі та взаємозумовлюють одна іншу.Item Preparation of prospective teachers for professional self-developmen(Вінниця : ВДПУ, 2016) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.In the context of modernization of higher education, one of the factors in providing the state competitiveness on the global level is to improve specialists’ preparation quality, in particular, to form prospective teachers’ motivation to continuous professional education and professional self-development. Self-development of personality of prospective teacher is urgent to the modern educational process. Self-development – is mental or physical man’s development which he achieves by own unaided study, exercises. Self-development is carried out by own forces, without the influence or assistance of any external forces. Self-development is considered as person’s comprehension of individual qualities and their enrichment through inclusion in appropriate activities, including educational one. Analysis of contemporary psychological and educational research confirmed that in the scientific psychological and pedagogical literature the term “teacher’s self-development” has no clear consistent definition due to different methodological approaches to its consideration.Item Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутнього педагога до неперервного професійного саморозвитку(Вінниця : ВДПУ, 2017) Фрицюк, В. А.; Frytsiuk, V. A.У статті проаналізовано підходи науковців до визначення умов і факторів професійного саморозвитку особистості; окреслено зовнішні та внутрішні, об’єктивні й суб’єктивні бар’єри саморозвитку. Визначено авторські організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку. Обґрунтовано необхідність формування мотивації професійного саморозвитку майбутніх педагогів у творчому освітньому середовищі ВНЗ шляхом налагодження суб’єкт-суб’єктної взаємодії між студентами і викладачами.