Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
19 results
Search Results
Item Формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у процесі теоретичної і практичної підготовки(Вінниця : ВДПУ, 2022) Ільницька, ТетянаУ статті висвітлено проблему формування мотивації до майбутньої професійної діяльності студентів медичних коледжів у теоретичній і практичній підготовці. Авторкою з’ясовано, що відсутність мотивації до освітньої діяльності не може сприяти формуванню високої професійної підготовки студента. Майбутній компетентний фахівець має сприймати й реалізовувати складну систему отриманих знань, а також мати навички професійного мислення. У дослідженні закцентовано увагу на підготовці майбутніх фахівців сестринської справи в умовах цифровізації освіти, коли на рівні із традиційними формами здійснення освітнього процесу використовуються вебінари, прямі ефіри в соціальних мережах, конференції в Zoom, Googlmeet тощо. Студентам надано завдання у формі електронних посібників, статей, інформації з сайтів, проходження екурсів, тестів, завдань тощо. З’ясовано, що в становленні навчальної та професійної мотивації значну роль відіграють різноманітні форми коллаборативної діяльності, що включають студентів у цю діяльність; доведено, що у спільній роботі посилюється мотивація навчання, оскільки підвищується ефект соціальної фасилітації, коли в присутності інших осіб в індивіда спостерігається активізація різних видів діяльності. У результаті теоретичного аналізу літератури та на основі практичного досвіду встановлено, що формування мотивації до професійної діяльності відбувається через організацію навчального процесу з поєднанням традиційних та інноваційних технологій навчання, що дозволяють активізувати навчальну діяльність на новому рівні, який є першопричиною, джерелом діяльності студента, котрому притаманний творчий, креативний характер. Для керування мотивацією навчальної діяльності також важливі особистість викладача та стиль його педагогічної роботи.Item Організаційно-педагогічні умови виховання морально-вольових якостей підлітків у процесі позашкільної роботи з фізичної культури(2022) Хникін, О.; Каплинський, В.; Kaplinskyi, V.; Khnykin, O.В статті визначено і обгрунтовано організаційно-педагогічні умови, що забезпечують результативність виховання морально-вольових якостей підлітків в процесі позашкільної роботи з фізичної культури. Перша умова пов’язана з мотиваційним забезпеченням виховання морально-вольових якостей через методи звернення до свідомості та підсвідомості підлітків, друга – зі створенням моральноетичної атмосфери у взємодії з підлітками, третя – з залученням підлітків до активної діяльності по самовихованню морально-вольових якостей. У своїй сукупності вони допомагають задіяти і активізувати мотиваційні ресурси підлітків, забезпечити комфортне спілкування з ними та ціннісно-нормативну єдність з педагогом. Педагогічний супровід підлітків, діалогічна стратегія взаємодії, побудована на взаємному контакті, стає важливим чинником успішного впливу на них з метою залучення до активного процесу, спрямованого на виховання морально-вольових якостей та їх самовиховання. Створення обгрунтованих педагогічних умов допомагає викликати інтерес, переконати у важливості, вплинути на емоційну та вольову сфери особистості підлітка, сформувати потребу, включитись в усвідомлену самостійну діяльність, викликати післядію і таким чином забезпечити успішність виховання моральновольових якостей підлітків в процесі позашкільної роботи з фізичної культури. Провідна роль у вихованні морально-вольових якостей належить особистості педагога та його вмінню забезпечувати взаємний контакт з підлітком. Особистість виступає джерелом професійної мотивації, оскільки впливає на зміни в системі поглядів і оцінок підлітків, на формування нових цілей, завдань та інтересів.Item Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання вищої математики у технічних ЗВО.(2022) Хом’юк, І.; Кирилащук, С.; Хом’юк, В.; Khomyuk, I.; Kyrylashchuk, S.; Khomyuk, V.У статті розкрито зміст інформаційно-комунікаційних технологій, які більшість ЗВО для забезпечення належної якості вищої освіти почали активно використовувати в освітньому процесі. Для вивчення проблеми реалізації ІКТ в освітньому процесі проаналізовано дефінітивну основу дослідження. Визначено структурні елементи ІКТ, завдання яких виконувати певні функції освітнього процесу. Виокремлено знання та вміння, якими мають володіти викладачі щодо організації роботи в телекомунікаційному середовищі. Презентовано систему JetIQ, яка є власною локальною мережею ВНТУ, що забезпечує доступ до всіх ресурсів закладу, а також до глобальної мережі, і в свою чергу, є однією із найважливіших передумов впровадження ІКТ в освітній процес. Наведено результати анкетування студентів Вінницького національного технічного університету факультету інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії щодо виявлення мотивів застосування ІКТ в освітньому процесі (на прикладі вивчення вищої математики).Item Виховне середовище коледжу будівництва та архітектури як фактор розвитку ціннісного ставлення до праці у студентів(Вінниця : Твори, 2019) Кондратова, М. В.У статті розглянуто особливості впливу виховного середовища коледжу будівництва та архітектури на процес формування ціннісного ставлення до праці студентів – майбутніх будівельників; названо фактори формування ставлення до праці, котрі умовно розділяють на об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні чинники – це незалежні від працівника передумови діяльності, пов’язані з особливостями виробничого та невиробничого середовища. Вони бувають загальними, наприклад, соціально-економічні умови трудової діяльності, і специфічними (це обставини й умови конкретної трудової діяльності, зміст, умови, організація й оплата праці, соціально-психологічний клімат, самостійність діяльності та ін.). Суб’єктивні чинники – це відображення зовнішніх умов у свідомості і психіці працівника, залежні від його індивідуальних особливостей (попереднього досвіду, загальної і професійної культури, психологічних, демографічних і соціально обумовлених особливостей особистості: статі, віку, освіти, стажу роботи, здібностей, нахилів, ступеня усвідомлення значущості своєї трудової діяльності, потреби в ній та ін.). У статті зауважено, що визначальний фактор у формуванні ставлення до праці – мотивація, що формує певну трудову поведінку. Закцентовано увагу на тому, що ставлення до праці як однієї з основних цінностей будь-якого суспільства, є також однією з домінант, котрі впливають на професійне самовизначення особистості. Вибираючи професію, удосконалюючись в ній, особистість уявляє собі саме трудову діяльність, пов’язану з конкретною професією, тому можна сказати, що, професійно самовизначаючись, індивід вибирає той чи інший вид діяльності. Ставлення до конкретної праці або праці в цілому виступає, таким чином, важливим фактором професійного самовизначення. Автор зауважує, що ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості; воно передбачає усвідомлення соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв’язання, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності.Item Учитися бути вільним: суб’єктність особистості як мета освіти(Вінниця : ВДПУ, 2019) Прищак, М. Д.В статті здійснено аналіз суб’єктності особистості як важливого компонента формування мети освіти (вищої освіти). Уточнено означення поняття «суб’єкт» та «суб’єктність особистості», виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: мотиваційність, суб’єктна взаємодія (комунікація) «Я – Інший», свобода та творчість. Визначено роль властивостей суб’єктності та суб’єктності загалом в самореалізації особистості, зокрема в процесі освітньо-професійної діяльності студента. На основі дослідження суб’єктних факторів розвитку особистості, ролі освіти в розвитку суб’єктності особистості та особистості загалом, доведено необхідність визначення «розвитку суб’єктності особистості» метою освіти (вищої освіти). Подано визначення мети освіти та вищої освіти.Item Концепт комунікативності як методологічна основа дослідження суб’єктності особистості(Вінниця : ВДПУ, 2020) Прищак, М. Д.У статті обгрунтовано необхідність зміни методологічних основ дослідження особистості та її суб’єктності. Здійснено аналіз концепту комунікативності як методологічної основи дослідження суб’єктності особистості. Комунікативність визначено онтологічною, телеологічною, аксіологічною та процесуальною основою розвитку суб’єктності особистості. Обгрунтовано необхідність розробки суб’єктно-комунікативного підходу до особистості та комунікативно-духовного підходу до суб’єктності особистості. Виділено інтегральні системоутворювальні компоненти суб’єктності особистості: комунікативність, мотиваційність, внутрішня свобода, творчість, саморегуляція та духовність. На основі комунікативно-генетичного підходу проаналізовано природу та процес становлення суб’єктності особистості. Обгрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу до дослідження особистості та її суб’єктності.Item Педагогічна майстерність викладача технічного університету як фактор гуманізації вищої освіти.(Вінниця : Планер, 2011) Орлов, В. Ф.; Orlov, V. F.Якість університетської освіти у технічному ВНЗ безпосередньо залежить від рівня педагогічної майстерності викладача. Тому так важливо дослідити теоретико-методологічні передумови розвитку цієї професійної складової викладача технічного університету.Item Особливості ціннісного ставлення студентів аграрного університету до вивчення іноземної мови(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2011) Лебедєва, Н. А.; Лебедева, Н. А.; Lebedeva, N.A.У даній статті проаналізовано особливості ціннісного ставлення студентів аграрного університету до вивчення іноземної мови.Item Підготовка майбутніх учителів до професійного саморозвитку в педагогічних закладах вищої освіти(Вінниця : Друк плюс, 2020) Гуревич, Роман Семенович; Gurevych, Roman Semenovych; Фрицюк, Валентина Анатоліївна; Frytsiuk, Valentina Anatoliivna; Костенко, Наталія Іванівна; Kostenko, Natalia IvanivnaУ статті розглядається проблема підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку у педагогічних закладах вищої освіти. Проаналізовано низку навчальних закладів щодо досліджуваної проблеми та досвід, описаний в матеріалах конференції щодо професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет й інших загальноукраїнських наукових конференцій. Наголошено на тому, що юнацький вік є сенситивним періодом для формування готовності до особистісного й професійного саморозвитку. Готовність до професійного саморозвитку в цей період визначається розвитком «Я-концепції», формуванням професійної ідентичності, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, мотивації професійного саморозвитку тощо. Доведено, що педагогічні дисципліни мають значний потенціал у формуванні готовності майбутніх учителів до безперервного професійного саморозвитку, який, однак, не завжди використовується повною мірою; всі вони є вузькоспеціальними і стосуються лише окремих аспектів майбутньої професійної діяльності. Узагальнений аналіз сучасних програм, нормативних навчальних дисциплін, курсів за вибором дає підстави відзначити їх певний потенціал для формування готовності майбутніх учителів до професійного саморозвитку. Втім, недостатня увага аналізованих навчальних програм і навчальних дисциплін до висвітлення цінності безперервного професійного саморозвитку для майбутньої фахової діяльності, практично-операційної підготовки студентів стосовно професійного саморозвитку та інших важливих для формування досліджуваного феномену питань зумовила прийняття рішення про доповнення змісту предметів інваріантної складової навчальних планів інформацією з проблеми підготовки студентів до безперервного професійного саморозвитку.Item Застосування методів занурення і сторітеллінгу під час вивчення дисципліни «Інклюзивна освіта»(Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018-11-08) Давидюк, М.; Давыдюк, М.; Davidyuk, M.У статті описані особливості застосування методів занурення і сторітеллінгу в практичній підготовці майбутніх учителів, які вивчають вибіркову дисципліну «Інклюзивна освіта». Занурення передбачає попередню підготовку до взаємодії з дитиною, яка має особливі освітні потреби, а також колективне обговорення теоретичних питань інклюзії, по завершенню занурення – рефлексію власної діяльності. Сторітеллінг активізує пізнавальний інтерес студентів до проблем інклюзії і формує мотивацію діяльності через асоціації з героями повчальних історій.