Факультет педагогіки, психології і професійної освіти

Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Методологічні засади навчання медіаграмотності у практиці педагогічних ЗВО.
    (2021) Зарічна, О.; Бучацька, С.; Давидюк, М.; Zarichna, O.; Buchatska, S.; Davydiuk, M.
    У статті представлена методологічна база інтеграції інфо-медійної грамотності в іншомовні навчальні курси ЗВО. Визначено принципи, педагогічні умови, критерії вибору навчального матеріалу, методичні прийоми, які забезпечують ефективне впровадження програм з медіа-грамотності в наявні силабуси. Використання сучасних методів навчання, таких як обернений клас, проблемне навчання, групові та дискусійні форми роботи, актуалізація навичок мислення вищого порядку та інтерактивні форми роботи в аудиторії розглядаються як інтегрований підхід, спрямований на розвиток критичного сприйняття медіа-продуктів, а також ряду соціокультурних та комунікативних компетенцій у майбутніх педагогів. Однією з основних цілей інтеграції інфо-медійної грамотності в освітні курси є підвищення емоційної стійкості до маніпулятивних впливів медіа, яка досягається шляхом активізації навичок критичного мислення, зважаючи на умови гіперінформативності і навички споживання медіа у студентів. У статті представлений досвід пробного навчання, що було реалізоване в рамках міжнародного проєкту «Вивчай та розрізняй» у таких напрямках, як інформаційна грамотність, критичне мислення, цифрова та візуальна грамотність і навички факт-чекінгу. Увиразнено алгоритм застосування предметно-мовного інтегрованого навчання як засобу одночасного розвитку навичок інфо-медійної грамотності і мовленнєвих умінь.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перевернуте навчання у вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням
    (Вінниця : Друк плюс, 2020) Чучмій, Ірина Іванівна; Chuchmii, Iryna Iv.; Каричковська, Світлана Петрівна; Karychkovska, Svitlana P.; Мовчан, Людмила Володимирівна; Movchan, Liudmyla V.
    Перевернуте навчання – це інноваційна педагогічна методика, яка націлена на покращення рівня оволодіння знаннями й практиками на заняттях у навчальних закладах. Ця форма навчання дозволяє змінити традиційний навчальний процес таким чином, що домашнім завданням є ознайомлення з навчальним матеріалом наступного заняття (самостійне опрацювання теоретичного матеріалу), відповідно аудиторний час використовується для виконання практичного матеріалу. Крім того, новизна перевернутого навчання полягає у зміні ролі викладача, тобто у можливості виступати консультантом і координатором, при цьому заохочуючи студентів як до самостійних досліджень, так і спільних проектів. До переваг перевернутого навчання можна віднести як новизну у навчанні, більш ефективне використання навчального часу, можливість працювати у своєму темпі, усунення елементу невпевненості під час заняття, формування навичок планування, можливість працювати без «відволікаючих чинників», формування почуття відповідальності за навчання, так і зміну ролі тих, хто навчається. Студенти мають можливість самі скеровувати навчальний процес та відповідати за отримані знання. Існують такі види перевернутих класів: типовий, орієнтований на дискусію, сфокусований на демонстрації, груповий, віртуальний. У дослідженні здійснено аналіз розвитку концепції «перевернутого навчання», його змісту та середовища, виокремлено роль професійного педагога на основі порівняння моделі традиційного і перевернутого навчання та виділено недоліки і переваги, акцентовано увагу на методиці перевернутого навчання та ефективності її використання на заняттях з англійської мови для студентів спеціальності «Готельно-ресторанна справа». Проаналізовано вплив вищезазначеної методики на рівень оволодіння студентами лексичних умінь і навичок у процесі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням на рівні B1 +. Виявлено позитивні результати застосування технічних засобів навчання у використанні методики перевернутого навчання на заняттях з англійської мови. Зосереджено увагу на результатах дослідження, зокрема активізації пізнавальної діяльності на заняттях та підвищенні рівня успішності студентів. Сформульовано перспективи подальших розвідок.