Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
9 results
Search Results
Item Критерії і показники сформованості соціальної компетентності старшокласників(Вінниця : ВДПУ, 2023) Паранюк, АннаУ статті проаналізовано вітчизняний досвід створення критеріальної бази, що стосується сформованості соціальної компетентності різних суб’єктів освітнього процесу. Враховуючи специфіку соціальної компетентності як складного особистісного утворення, вітчизняні дослідники в більшості виокремлюють ціннісно-мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, особистісний критерії. Складні ієрархізовані критеріальні системи містять критерії та їх підструктури. У статті зазначається доцільність виокремлення таких показників, як коригування власних дій відповідно до поставленої мети та інтересів учасників взаємодії, вміння збагачення інтеріоризованого соціального досвіду на основі самовдосконалення; вміння налагоджувати зворотній зв'язок у спілкуванні засобами мовної та невербальної взаємодії; брати на себе відповідальність за прийняття певних рішень; уміння уникати конфліктних ситуацій та за потреби їх розв'язувати. Акцентовано увагу на тому, що соціальна компетентність визначає високий рівень готовності і здатність старшокласників взаємопов’язано вирішувати проблеми саморозвитку і діалогічної взаємодії з соціумом, активну та відповідальну позицію щодо соціально значущої діяльності й вміння аналізу і вирішення проблемних соціальних ситуацій з урахуванням особистісних і соціальних наслідків. У статті пропонується визначати сформованість соціальної компетентності старшокласників за такими критеріями: ціннісно-орієнтаційний, інтелектуально-пошуковий, комунікативно-діяльнісний, особистісно-рефлексивний.Item Результати діагностики мотиваційного компоненту творчих умінь молодших школярів.(2022) Бондар, Ю. В.; Cорока, О. В.У статті проаналізовано результати діагностики мотиваційного компоненту творчих умінь молодших школярів, оскільки постає потреба у вихованні творчої особистості, яка здатна генерувати нестандартні ідеї, створювати продукти творчої діяльності. Нами встановлено, що саме від позитивної мотивації, зацікавленості учнів мистецтвом залежить ефективність та результативність творчого освітнього процесу. Метою наукової роботи є висвітлення результатів діагностики мотиваційного компоненту творчих умінь учнів молодшого шкільного віку. Зокрема, у статті зазначено, що основними компонентами творчих умінь є мотиваційний, знаннєвий, операційний та комунікативний. Особлива увага зосереджена на аналізі мотиваційного компоненту творчих умінь, розкрито його сутність та висвітлено результати констатувального етапу експериментального дослідження. Встановлено, що задоволення потреб, які пов’язані із мотивами, спонукають до діяльності. Визначено критерії та показники мотиваційного компоненту: наявність внутрішніх стимулів та мотивів займатися творчістю; особистісна зацікавленість творчістю; прагнення до самовираження та самореалізації в творчій діяльності. У статті описано методи педагогічного дослідження, які були використані для діагностики рівнів сформованості мотиваційного компоненту творчих умінь (анкетування, тестування); представлено кількісні дані за кожним показником мотиваційно-особистісного критерію. Узагальнивши результати за трьома показниками мотиваційно-особистісного критерію, нами було представлено відомості щодо рівнів сформованості мотиваційного компоненту творчих умінь в учнів молодшого шкільного віку. В більшості молодших школярів констатовано достатній рівень сформованості мотиваційного компоненту творчих умінь. Результати досліджень свідчать про необхідність удосконалення освітнього процесу, задля підвищення мотивації учнів молодшого шкільного віку до творчості.Item Еволюція неперервної професійної освіти інженерів-будівельників.(2016) Шахов, В.І.; Shakhov, V.I.У статті розв’язується завдання розробки періодизації розвитку неперервної фахової освіти інженерів- будівельників. Проаналізовано наукові дослідження еволюції історії інженерної діяльності та інженерної професії; історії професійної освіти інженерів; історії неперервної професійної освіти дорослих, моделі неперервної освіти, методи і форми професійного навчання впродовж життя. На підставі аналізу наукових досліджень з цих питань виявлено критерії та показники етапів розвитку неперервної професійної освіти інженерів-будівельників.Item Соціально-психологічні ресурси розвитку професійної ідентичності майбутнього психолога(Вінниця : ВДПУ, 2020) Шахов, В. І.У статті проаналізовано та узагальнено результати виконаного емпіричного дослідження соціально-психологічних ресурсів, що визначають психологічні особливості становлення професійної ідентичності майбутніх психологів у процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти. Були виявлені суттєві відмінності у показниках професійної ідентичності студентів першого та четвертого курсів, що визначають сформований статус професійної ідентичності. Зокрема, найбільш суттєві відмінності у статусі професійної ідентичності між студентами першого і четвертого курсів були виявленні за шкалами автономії, служіння і виклику.Item Конфліктологічна компетенція як ключова складова професійної компетентності майбутніх учителів при творчому підході до попередження та розв’язання конфліктів.(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2011) Зайцева, К. І.; Зайцева, К. И.; Zaitseva, K.I.У статті розглядається проблема формування конфліктологічної компетенції майбутніх учителів як ключової складової їхньої професійної компетентності при творчому підході до попередження та розв’язання конфліктів.Item Формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів закладів вищої технічної освіти засобами інтерактивних технологій(Вінниця : Друк плюс, 2020) Фандєєва, Аліна Євгенівна; Fandieieva, Alina Ye.У статті наголошено на роль формування іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців в закладах вищої технічної освіти для підвищення професійного рівня: вміння працювати з літературою професійного профілю іноземною мовою; вміння вести діалог із зарубіжними колегами та брати участь у міжнародних програмах та професійних заходах. Автором проаналізовано доцільність використання методів інтерактивного навчання у закладах вищої технічної освіти; наведено приклади використання деяких методів інтерактивного навчання під час занять з іноземної мови. У статті робиться наголос на тому, що для підвищення ефективності використання інтерактивних методів необхідно застосовувати індивідуально-особистісний підхід, при цьому враховується рівень підготовки студентів та відбувається диференціація майбутніх фахівців у відповідності з їх здібностями до вивчення іноземної мови. Засоби інтерактивних технологій навчання іноземних мов відкривають для студентів можливості співпраці за кордоном; сприяють професійній мобільності; дають змогу реалізувати природне прагнення людини до спілкування не тільки рідною мовою ай і іноземною; сприяють досягненню майбутніми фахівцями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь за допомогою розвинутої іншомовної компетентності. Висвітлено результати експериментального дослідження щодо формування іншомовної комунікативної компетентності засобами інтерактивних технологій. Визначено ефективність застосування засобів інтерактивних технологій для розвитку іншомовної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців економічного та технічного профілю. Визначено основні структурні компоненти іншомовної комунікативної компетентності. Розроблено критерії та показники до кожного з компонентів.Item Критерії та показники сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер(Ізмаїл : РВВ ІДГУ, 2019) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті професійна етика медичних працівників охарактеризована як єдність трьох процесів:обміну інформацією, пізнання людьми один одного, формування і розвитку міжособистісних відносин. Зазначено, що професійна етика у процесі професійної взаємодії у медичній сфері реалізує такі функції: мотиваційно-стимулюючу, інформаційно-комунікативну, перцептивно-комунікативну та інтерактивно-комунікативну функції. Акцентовано увагу на тому. що професійна етика є феноменом, механізм функціонування якого обумовлений особливостями інтелектуальної і емоційної взаємодії суб'єктів діяльності, а її внутрішня структура визначається єдністю чотирьох компонентів: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, особистісного, діяльнісного, що сприяють успішній реалізації відповідних функцій взаємодії між фахівцями медичного профілю і пацієнтами. У статті проаналізовано погляди науковців на визначення критеріїв і показників професійної етики, готовності майбутніх молодших медичних спеціалістів до професійного самовдосконалення, сформованості емпатійної культури студентів вищих медичних навчальних закладів, готовності майбутніх медичних сестер до професійної самореалізації, професійно-етичної культури майбутнього лікаря. Запропоновано критерії сформованості професійної етики майбутніх медичних сестер: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, діяльнісний. У табличній формі представлені показники виокремлених критеріїв.Item Еволюція неперервної професійної освіти інженерів-будівельників(Вінниця : Нілан ЛТД, 2016) Шахов, В. І.; Шахов, В. И.; Shakhov, V. I.У статті розв’язується завдання розробки періодизації розвитку неперервної фахової освіти інженерів-будівельників. Проаналізовано наукові дослідження еволюції історії інженерної діяльності та інженерної професії; історії професійної освіти інженерів; історії неперервної професійної освіти дорослих, моделі неперервної освіти, методи і форми професійного навчання впродовж життя. На підставі аналізу наукових досліджень з цих питань виявлено критерії та показники етапів розвитку неперервної професійної освіти інженерів-будівельників.Item Формування іншомовної професійної готовності майбутніх фахівців цивільного захисту: експериментальний аналіз(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Вовчаста, Наталія Ярославівна; Вовчаста, Наталья Ярославовна; Vovchas, N.У статті наголошено на роль іншомовного професійного спілкування для майбутніх фахівців цивільного захисту для підвищення професійного рівня:вміння вести діалог із зарубіжними колегами та брати участь у міжнародних програмах. Висвітлено результати експериментального дослідження щодо формування іншомовної професійної готовності майбутніх фахівців цивільного захисту. Описано ключові завдання та гіпотетичні положення. Визначено основні структурні компоненти. Розроблені критерії та показники до кожного критерію.