Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
8 results
Search Results
Item Формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів у контексті нової освітньої парадигми.(2022) Ковальчук, О. В.Стаття розглядає проблему формування креативності у майбутнього вчителя початкових класів як могутній потенціал для особистісного та професійного зростання. Здійснено аналіз понять «креативність», «творчість» у розрізі філософської, педагогічної та психологічної думки. Розкрито параметри креативності, до яких відносяться оригінальність, семантична гнучкість, образна адаптивна гнучкість, семантична спонтанна гнучкість. Визначено, що творчий потенціал особистості характеризується як інтегруюча якість особистості, що дозволяє вирішувати нові завдання у сфері своєї діяльності, ставити перед собою цілі. Проаналізовано підходи та шляхи її формування. Викладачам необхідно: творчо підходити до організації освітнього процесу; використовувати методи розвиваючого характеру, які спрямовані на вирішення проблем та нестандартних шляхів їх вирішення; розвивати рефлексивні, педагогічні уміння; досягати творчої свободи, організовувати пошукову діяльність, яка потребує сильно вираженого евристичного елементу, що включає здогадки, інтуїцію, «інсайт». Зосереджена увага на розвитку креативності під час навчальної діяльності. Зокрема, студентський вік вважається періодом соціалізації людини, формування фахівця в конкретних соціальних умовах. Виокремлено професійні риси вчителя, необхідні для здійснення творчої педагогічної діяльності, а саме здатність до творчості, готовності до самореалізації навчально-творчої діяльності, активність при розв'язанні навчально-творчих завдань. Розкрито чинники формування креативності у майбутніх вчителів початкових класів та подано методи її формування. Виявлено, що активна творча діяльність майбутнього учителя початкових класів дає позитивний результат у тому випадку, коли буде базуватися на двох основах: розвитку творчої активності студентів та подальшій організації творчого пошуку вчителя в школі. Тому одним із завдань вузівської підготовки майбутніх учителів є розвиток їхніх творчих здібностей, нестандартного мислення, формування вмінь та навичок здійснювати в майбутньому освітній процес на творчому рівні.Item Формування творчої особистості педагога у процесі його комунікативної діяльності(Вінниця: ВДПУ, 2021) Костик, Л. Б.; Батринчук, З. Р.; Платаш, Л. Б.; Калашнік, Н. В.У статті розкрито проблему комунікації в інформаційному суспільстві. Насамперед, вона стосується освітньої сфери, адже покликана забезпечити всебічну підготовку людини до сучасного життя у світі найрізноманітніших зв’язків, комунікативних можливостей суспільних відносин. Професійна комунікація є основною формою педагогічного процесу, продуктивність якого обумовлюється цілями й цінностями спілкування, прийнятими всіма його суб’єктами за норму індивідуальної поведінки. Розгортається вона у процесі спільної комунікативної діяльності людей (суб’єкт-суб’єктної взаємодії), опосередкованої взаємообміном інформацією, за якої кожен із його учасників засвоює загальнолюдський досвід, суспільні, педагогічні, комунікативні, моральні та інші цінності, знання й способи комунікативної діяльності, виявляє, розкриває й розвиває власні психічні якості, формується як особистість і як суб’єкт комунікації. У цьому сенсі комунікативна діяльність є передумовою формування творчої особистості педагога.Item Формування творчих здібностей учнів початкової школи в умовах освітньо-розвивального середовища(Вінниця : Твори, 2019) Писарчук, О. Т.У статті охарактеризовано особливості формування творчих здібностей учнів початкової школи в умовах освітньо-розвивального середовища, конкретизовано умови розвитку творчих здібностей молодших школярів, розвиток їх творчого потенціалу; обґрунтовано основні напрями реалізації творчої потреби учнів: розвиток інтересу до навчально-пізнавальної діяльності та формування ігрової діяльності; вказано на провідну роль позашкільної діяльності як важливого фактора розкриття здібностей молодших школярів, конкретизовано основні методи і прийоми самовдосконалення творчості педагога, розвитку його власного творчого потенціалу, що дає можливість ефективно співпрацювати з учнями в умовах освітньо-розвивального середовища початкової школи. Запропоновано приклади завдань для розвитку творчих здібностей учнів початкової школи згідно з вимогами, які ставляться до такого виду роботи. Конкретизовано умови створення сприятливих умов розвитку творчих здібностей молодших школярів у практиці роботи сучасної початкової школи.Item Розвиток комунікативної компетентності як необхідна умова становлення творчої особистості молодшого школяра(Вінниця : Твори, 2020) Пруняк, В. В.У статті розглядається проблема формування навичок говоріння і письма як засобу розвитку комунікативної компетентності молодших школярів на засадах сучасних досліджень комунікативного процесу та його ситуативних складових. Робиться акцент на тому, що говоріння й письмо – це різнорідні види мовленнєвої діяльності, які суттєво різняться між собою не тільки формою реалізації, а й дією великої кількості позалінгвістичних факторів. Урахування специфіки мовної організації усних і письмових висловлень на основі засвоєння доступних для дітей молодшого шкільного віку мовних ресурсів у поєднанні з орієнтуванням на умови реалізації процесу усного і писемного спілкування забезпечить формування комунікативної компетентності, сприятиме становленню творчої особистості молодшого школяра. Результатом його мовленнєвої діяльності буде мовленнєво-творчий процес, що характеризується індивідуальністю, виразністю, образністю, емоційністю, дієвістю, стилістичною довершеністю усного і писемного мовлення.Item Формування творчої особистості майбутнього вихователя в процесі навчання у ВНЗ.(Вінниця : Планер, 2011) Косенко, Ю. М.; Косенко, Ю. М.; Kosenkо, Yu. M.В статті розкривається сутність творчої особистості майбутнього вихователя, умови її формування в процесі професійного навчання.Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ- ; Вінниця : Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.; Abramchuk, I.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.Item Творче самовираження викладача(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Шмалюх, Л. Б.; Shmaliukh, L.; Підрушняк, Т. В.; Pidrushniak, T.У статті розкривається як саме творче самовираження сприяє розкриттю кожного учасника освітньо-виховного процесу в індивідуальній діяльності та у колективній співпраці за напрямами: «Студент – студент», «Творчий викладач – творчий студент», що дозволяє отримати результат різних рівнів: від знань, умінь, навичок до розвинених навчально – пізнавальних, дослідницьких, творчих якостей особистості (наукових, мистецьких, образних, літературних). Творчий викладач може продукувати ідеї, здатні розвивати креативне покоління сучасної молоді. Сучасна молодь, у свою чергу, генерує ідеї до нетрадиційної роботи під час навчання та поза ним. Від того, наскільки творчі якості наявні й розвинені в особистості викладача, настільки ефективною буде освітньо-виховна діяльність, розроблені шляхи взаємодії та, відповідно, особиста результативність викладача та студентів. Оновлення суспільства, а тим більше його радикальна зміна, — суперечливий, складний і тривалий процес, пов'язаний із пошуком нових шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей. Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів суспільства, тому що недостатня творча активність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації – основні фактори, які заважають втіленню нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій.Процеси демократизації і гуманізації суспільства створюють можливість вибору шляхів життєдіяльності його членів, сприятливі умови для творчості кожного. У гуманному цивілізованому суспільстві розвиток особистості, її творчих можливостей стає самоціллю всіх суспільних відносин.Item Сучасні тенденції професійної підготовки вчителя математики(Київ ; Вінниця :Планер, 2016) Абрамчук, В. С.; Abramchuk, V.; Бабюк, Д. О.; Бабюк, Д. А.; Babyuk, D.; Абрамчук, І. В.В статті визначені основні якісні характеристики структури і змісту готовності майбутніх вчителів математики до професійного саморозвитку і самореалізації. Важливою задачею у підготовці сучасних учителів-математиків є їх орієнтація на розвиток творчої активності, здатних до творчих роз’яснень, переконань учнів, соціальних потреб запиту на вибір конкурентоспроможних на ринку праці професій. Професійна підготовка майбутніх фахівців у педагогічних ВНЗ визначає сукупність умов, направлених на підвищення її ефективності, на актуалізацію суб’єктивних основ готовності студентів до професійної діяльності. До таких основ можна віднести формування стійкості внутрішньої мотивації, когнітивних, технологічних, рефлексивних і соціальних аспектів готовності особистості до саморозвитку і самореалізації. Вплив соціально-економічних факторів на розвиток освіти не завжди є безпосереднім але обов’язково повинні бути створені суспільні умови для розвитку точних наук, на підняття престижу вчителів, на створення умов росту їх культурного і професійного рівня. У формуванні творчої особистості більше схиляємось до відмови від принципу передачі готових знань і перенесення акценту на ідеї педагогічної і професійної компетентності викладача, інноваціям і інноваційним технологіям, ознайомлення студентів з нерозв’язаними проблемами в природничих науках, новітніми досягненнями в математиці і суміжних дисциплінах. Отже, вчитель це «локальний центр культури в педагогічному та громадському колективі». Тому формування майбутнього вчителя-новатора, вчителя-мислителя повинна стати однією з найголовніших задач суспільства.