Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
4 results
Search Results
Item Розвиток кооперативного навчання в США(2023) Галузяк, В.; Макодай, О.Розглянуто історію розвитку теорії і практики кооперативного навчання у Сполучених Штатах Америки. Показано, що кооперативне навчання з’явилося в США у відповідь на потреби соціальної та педагогічної практики і розвивалося під впливом філософії прогресивізму, освітніх реформ і зростаючого інтересу до формування інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто наукові витоки кооперативного навчання: «прогресивізм» Дж. Дьюї, соціально-психологічні дослідження К. Левіна і М. Дойча. З’ясовано внесок у розвиток теорії і практики кооперативного навчання ключових представників цього освітнього підходу: Д. Джонсона, Р. Джонсона, Е. Аронсона, Р. Славіна, К. Сміта та ін. Описано три парадигми дослідження кооперативного навчання, в яких акцентується увага на різних аспектах цього феномену: парадигма «ефекту» фокусується на результатах, парадигма «умов» – на контекстуальних факторах, від яких залежить ефективність спільного навчання, парадигма «взаємодії» – на соціальних і когнітивних процесах, що відбуваються під час навчальної співпраці. На основі аналізу педагогічної теорії й освітньої практики виокремлено п’ять основних етапів у розвитку кооперативного навчання в США: 1) етап початкової концептуалізації (1960-1970-ті роки); 2) етап формалізації та структурування (1970-1980-ті роки); 3) етап емпіричних досліджень та перевірки ефективності (1980-1990-ті роки); 4) етап інтеграції та диференціації (1990-2000-ті роки); 5) етап інтеграції в кооперативне навчання сучасних цифрових та інформаційних технологій (2000-ті роки – дотепер). Впродовж зазначених етапів погляди на кооперативне навчання еволюціонували від концептуалізації та формалізації до перевірки на основі емпіричних досліджень та інтеграції в різні освітні та культурні контексти відповідно до нових освітніх потребItem Використання інтерактивних методів навчання для формування клінічного мислення студентів під час вивчення дисципліни «онкологія»(Вінниця : Твори, 2018) Дроненко, В. Г.У статті обґрунтована актуальність формування клінічного мислення майбутнього лікаря засобами інтерактивних технологій навчання. Доведена ефективність таких методів і форм організації навчання, як кейс-стаді, симуляційні методи і кооперативне навчання. Пропонується поєднувати кооперативне навчання майбутніх лікарів з методом аналізу конкретних ситуацій (кейсів) і відпрацювання вузьких практичних навиків (симуляції), що в реальності уможливлює оперативний зворотній зв'язок (дебрифінг) між студентом і викладачем та іншими студентами, формує навики роботи в команді, розвиває всі складові клінічного мислення. Проаналізовано особливості дидактичних кейсів, які можуть бути застосовані для розвитку клінічного мислення студентів, акцентовано на призначенні різних видів завдань (проблемні, оцінювальні, ілюстративні) в поєднанні з симуляціями для розвитку компонентів клінічного мислення студентів, зокрема їхньої здатності розуміти причиново-наслідкові зв’язки, що виникають в перебігу конкретного захворювання; опановувати нові методики постановки діагнозу.Item Організація групової навчальної діяльності студентів у процесі вивчення іноземної мови(Вінниця : Нілан ЛТД, 2018) Ігнатовська, Р. В.; Ihnatovska, R. V.У статті проаналізовано сутність і переваги групового навчання, визначено чинники, що впливають на його ефективність, типові проблеми, які виникають під час організації групової навчальної взаємодії студентів. З’ясовано можливості використання групової навчальної діяльності під час викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах. Описано структури взаємодії, які можуть використовуватися викладачем для формування комунікативних умінь і навичок студентів. Визначено педагогічні умови ефективної організації групової навчальної діяльності студентів під час занять з іноземної мови: формування позитивної взаємозалежності, яка стимулює активну навчально-пізнавальну взаємодію студентів; індивідуальна підзвітність; формування у студентів умінь і навичок міжособистісної взаємодії в малих групах; застосування інтеграційних структур навчальної взаємодії, які стимулюють формування відносин відповідальної залежності між студентами і зміцнюють їх кооперацію; систематична рефлексія процесу та результатів групової роботи.Item Implementing of problem-based learning in the ESL classroom(2016) Lysa, A.; Лиса, А. М.; Хмизенко, Д. О.; Khmyzenko, D.; Прокопович, Н. Ю.; Prokopovych, N.Дана стаття займається оглядом змісту проблемного навчання та основних шляхів його застосування у процесі вивчення англійської мови як другої. Проблемне навчання це індуктивний прийом навчання, що використовує реальну проблему як початкову точку у навчанні. Даний прийом вважається провідним у формуванні компетенції в неавчальному процесі, забезпечуючи при цьому основу для розвитку навчальних процесів та необхідних навичок у повсякденному житті. Проблемне навчання, що широко застосовується останнім часом як і в вищих навчальних закладах, так і в початковій та середній школах, вважається одним з найефективніших методів навчання. Зокрема, учні можуть розвивати навички, особливо соціальні, у процесі заохочення спільної роботи студентів. Проблемне навчання це модель навчання, що наголошує на ефективності здобуття знань і ефективному використанні проблемних завдань з метою заохочення студентів до активного та різнодисциплінарного навчання. За допомогою проблемного навчання студенти вивчають шляхи вирішення неструктурованих, відкритих та неоднозначних проблем. Педагогічне значення даного методу полягає в поєднанні внутрішньодисциплінарного навчання, високопсихологічних процесів та ознайомленням студентів з реальними проблемами, незалежним навчанням, груповою роботою та спілкуванням. Проблемне навчання заохочує студентів до реального та дійсного інтелектуального пошуку і дозволяє їм здобувати знання та життєвий досвід з реальних життєвих ситуацій. В даній статті йдеться про шляхи застосування проблемного навчання у процесі вивчення англійської мови як другої іноземної. Також тут висвітлюються питання стосовно ролі вчителя під час проблемного навчання, оцінювання студентів та можливі труднощі, які можуть вплинути на кінцевий результат навчання.