Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
6 results
Search Results
Item Психолого-педагогічні детермінанти дослідження гуманістичних компонентів виховання екологічної культури особистості.(2022) Столяренко, О.; Столяренко, Оксана; Коваль, Ю.; Stoliarenko, Olena; Stoliarenko, Oksana; Koval, J.У статті представлено фрагмент дослідження психолого-педагогічних детермінант формування гуманістичних екологічних ціннісних ставлень, визначення ролі в цьому процесі когнітивного та емоційного компонентів. На відміну від традиційного підходу, наголошено на багатовимірності досліджуваних категорій, на уявленні про три рівні самосвідомості. Оцінено поведінку за двома змінними, аналіз яких здійснювався в трьохвимірному просторі, утвореному трьома вісями: домінування–підкорення, дружелюбність– ворожість, емоційність–аналітичність.Item Психологічні особливості розвитку творчого мислення дітей молодшого шкільного віку.(2018) Лук’янчук, М. В.; Lukianchuk, M.Реформування сучасної освіти передбачає зміщення акцентів щодо накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення й розвиток умінь діяти, бути конкурентоспроможним, застосовувати досвід у проблемних умовах, коли не спрацьовують типові варіанти рішення тощо. Тому проблема розвитку творчості, творчих здібностей особистості набуває першочергового значення. У статті представлений аналіз та узагальнення різних підходів до структури творчих здібностей учнів початкових класів, визначено їх структурні компоненти, показники та провідні критерії, виходячи із вікових та психологічних характеристик учнів початкової школи.Item Структура професійної етики майбутніх медичних сестер.(2018) Біліченко, О. В.; Bilichenko, O. V.У статті проаналізовано підходи зарубіжних і вітчизняних науковців до визначення структури професійної етики. Особливу увагу зосереджено на вивченні компонентів, критеріїв, показників професійної етики майбутніх медичних сестер. У структурі професійної етики майбутніх медичних сестер виокремлено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, рефлексивний. Зазначено, що мотиваційно-ціннісний компонент професійної етики майбутніх медичних сестер передбачає наявність у фахівця медичного профілю стійкої професійної мотивації та професійно-етичної позиції. Зміст когнітивного компонента професійної етики пов’язується з особливостями професійного спілкування середнього медичного персоналу. Особистісний компонент професійної етики визначається наявністю в майбутніх медичних сестер якостей, що є сукупністю загальних і специфічних для цього типу професійної діяльності психологічних властивостей особистості. Рефлексивний компонент обумовлюєформування критичного ставлення до способів здійснення діяльності, пошук інтуїтивного рішення, застосування ширшого кола засобів, логічне обґрунтування і реалізацію оптимального варіанту розв’язання проблеми.Item Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості(Шпортун О. М. Логічний аналіз форм гумору при патологізації особистості / О. М. Шпортун, Л. Ф. Крупельницька, 2015) Шпортун, О. М.; Шпортун, О. Н.; Крупельницька, Л. Ф.; Крупельницкая, Л. Ф.; Krupelnytska, L. F.Стаття присвячена аналізу форм гумору при патологізації особистості. Різноманітні форми вияву гумору у відповідності до запропонованої нами регуляторно-рівневої моделі відображають домінування певного рівня регуляції - біологічного, соціального, рефлексивного та особистісного. У нормі функціонування гумору відбувається за участю різних рівнів регуляції при фоновому контролі особистісного рівня. Вимкнення ж особистісного рівня контролю або ригідна фіксація на певному рівні регуляції є найбільш типовими порушеннями при психічній патології. За основу аналізу взято дві складові гумору: когнітивну та афективну та найбільш поширені порушення цих складових при психічних розладах. Якщо у когнітивній парадигмі йдеться про невідповідність на рівні ідей, когніцій, то у афективній - про афективну невідповідність, суперечність між афектами, якими «заряжені» когніції, що зіштовхуються. У статті зосереджено увагу на варіантах поєднання змістових складових когнітивної сфери з різновидами функціонування афективної сфери. До найпоширеніших порушень когнітивної сфери віднесено зниження рівня процесів узагальнення та абстрагування і викривлення процесу узагальнення: до порушень афективної сфери - афективну лабільність, афективну ригідність, депресивні та маніакальні тенденції, емоційну тупість. Зміни у будь-якому компоненті відображаються на характері функціонування гумору. Враховуючи, що таких змін при розвитку патології у кожному компоненті може бути багато, можливих комбінацій, що результуються у змінах тих чи інших параметрів гумору, буде ще більше. Відповідно, нами описано 17 співвідношень когнітивної та афективної складових, які утворені комбінаціями різних варіантів порушень.Item Модель розвитку суверенних моральних цінностей майбутніх психологів(Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2018) Педоренко, В. М.; Pedorenko, V.; Педоренко, В. Н.У статті автором розкрито зміст поняття суверенних моральних цінностей психолога. На основі аналізу наукових досліджень з проблеми формування особистісних моральних цінностей виокремлено та обґрунтовано структурні компоненти суверенних моральних цінностей психолога: мотиваційно-потребовий, когнітивний, поведінковий, рефлексивний. Мотиваційно-потребовий компонент включає потребу в розвитку себе як професіонала, прагнення до самореалізації, самоактуалізації, до постійного самовдосконалення, до ідентичності, до пізнання себе і світу загалом; когнітивний компонент включає усвідомлення загальносуспільних та власних моральних цінностей на основі моральних знань, переконань, власного ідеалу розуміння їх значення для професійної діяльності; поведінковий компонент передбачає прояв автономності, креативності, спонтанності, саморозуміння, аутосимпатії, гнучкості у спілкуванні, контактності, розуміння екзистенційної цінності життя «тут і тепер»; рефлексивний компонент відображає здатність майбутніх психологів до збереження внутрішнього вільного простору, вміння відійти на дистанцію стосовно себе, до об’єктивного аналізу власних моральних цінностей, незважаючи на емоції, бажання, наміри. За результатами узагальнення наукових досліджень з проблеми формування особистісних моральних цінностей психологів, з аналізу основних компонентів суверенних моральних цінностей автором виділено їх типи: 1) суверенні моральні цінності, які відображають екзистенційну потребу психолога у пошуку сенсу життя; 2) суверенні моральні цінності, які описують спрямованість психолога на професійну діяльність, її результативність; 3) суверенні моральні цінності, які характеризують спрямованість психолога на реалізацію себе як особистості; 4) суверенні моральні цінності, які відображають спрямованість психолога на розвиток себе як професіонала; 5) суверенні моральні цінності, які представляють спрямованість психолога на клієнта.Item Структура професійної етики майбутніх медичних сестер(Вінниця : ТНілан ЛТД, 2018) Біліченко, О. В.; Биличенко, А. В.; Bilichenko, O. V.У статті проаналізовано підходи зарубіжних і вітчизняних науковців до визначення структури професійної етики. Особливу увагу зосереджено на вивченні компонентів, критеріїв, показників професійної етики майбутніх медичних сестер. У структурі професійної етики майбутніх медичних сестер виокремлено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, особистісний, рефлексивний. Зазначено, що мотиваційно-ціннісний компонент професійної етики майбутніх медичних сестер передбачає наявність у фахівця медичного профілю стійкої професійної мотивації та професійно-етичної позиції. Зміст когнітивного компонента професійної етики пов’язується з особливостями професійного спілкування середнього медичного персоналу. Особистісний компонент професійної етики визначається наявністю в майбутніх медичних сестер якостей, що є сукупністю загальних і специфічних для цього типу професійної діяльності психологічних властивостей особистості. Рефлексивний компонент обумовлює формування критичного ставлення до способів здійснення діяльності, пошук інтуїтивного рішення, застосування ширшого кола засобів, логічне обґрунтування і реалізацію оптимального варіанту розв’язання проблеми.