Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
6 results
Search Results
Item Пізнавальна активність майбутніх учителів інформатики: дефінітивний та структурний аналіз(Вінниця : ВДПУ, 2018) Фоменко, Л. М.У статті порушено проблему розвитку пізнавальної активності майбутніх учителів інформатики. Закцентовано увагу на відсутності єдиного підходу до визначення сутності та структури пізнавальної активності. Здійснено контент-аналіз визначень поняття «пізнавальна активність майбутнього вчителя» й з’ясовано поняття «пізнавальна активність майбутнього вчителя інформатики». Проаналізовано структуру пізнавальної активності за різними джерелами та виокремлено три основні компоненти: мотиваційний, когнітивно-дослідницький, особистісний, що в єдності становлять цілісну структуру пізнавальної активності майбутнього вчителя інформатики.Item Драма в навчально-виховній діяльності учнів з особливими освітніми потребами(Вінниця : Твори, 2020) Козіброда, Л. В.У статті висвітлено теоретичні та практичні підходи до застосування драми в умовах інклюзивного процесу навчання й виховання дітей із особливими потребами. На основі аналізу праць видатних зарубіжних науковців проаналізовано становлення й розвиток методу драматизації в педагогічній науці, визначено головні засади, що лягли в його основу та дали можливість широкого застосування у шкільній практиці. Виявлено основні функції драми (освітньо-виховна, дидактична, терапевтична), які сприяють гармонійному розвитку дітей із особливими потребами та їхньої соціалізації в сучасному суспільстві. Зауважимо, що метод драматизації дозволяє ефективно проводити корекційно-розвивальну роботу серед дітей із особливими потребами, оскільки за його допомогою педагоги можуть знайти шляхи терапевтичного та навчально-виховного впливу мистецтва на особистість кожної дитини, її гармонійний психоемоційний розвиток.Item Сучасні вимоги до організації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з географії у торговельно-економічному коледжі(Вінниця : ВДПУ, 2020) Фадєєва, Т. Ю.; Fadieieva, T. Yu.У статті розкрито значення географічного моделювання у формуванні пізнавальної активності студентів торговельно-економічного коледжу. Зазначається, що географічне моделювання має основу для формування базових і спеціальних компетентностей майбутніх фахівців, оскільки в процесі його використання акцент переноситься на здатність самостійно мислити, здобувати і застосовувати знання, планувати власні дії, ефективно співробітничати з іншими студентами, викладачем, бути відкритими для нових способів розв’язання навчальних завдань. Методологічною основою географічного моделювання виступають особистісно орієнтоване навчання, індивідуальний підхід, суб’єктність в освіті. Результатом впровадження географічного моделювання в освітній процес коледжу варто вважати активну, самостійну позицію студентів до навчання, сприяння самореалізації їх творчого потенціалу і формуванню готовності до майбутньої професійної діяльності; розвиток проєктних, конструктивних, рефлексивних умінь, пізнавальних інтересів, формування інформаційної, комунікативної, дослідницької компетентності майбутніх фахівців.Item Аксіологічний підхід у підготовці майбутніх учителів іноземних мов до педагогічної взаємодії (з досвіду університетів Республіки Польща)(Вінниця : Друк плюс, 2020) Матієнко, О. С.; Бардашевська, Ю. О.; Matiienko, O.St.; Bardashevska, Yu.O.В останнє десятиліття модульна концепція університетського навчання вчителів у Польщі стала базовою в системі професійної підготовки. В основу концепції покладено тезу про те, що модуль у процесі навчання становить програмну одиницю умовно закритого відрізка програми навчання. Модульні одиниці можуть утворювати програмні послідовності. Розроблена структура модулів базується на системі цінностей, аспірацій, здібностей тих, хто навчається. Вона умовно названа «стежками». Основою будови програми стала трьохелементна структура професійних функцій учителя. Перший елемент – це функція, що охоплює сферу діяльності, яка відноситься до аксіологічного виміру, тобто до перших категорій, найважливіших для гуманітарного розвитку людської індивідуальності. Ця функція виявляється в аксіологічній активності студента і в результаті повинна довести до сформування аксіологічного установлення педагогічних дій. Другий елемент – це категорія професійних функцій, які стосуються пізнавальних процесів. Реалізація цих функцій створює орієнтаційну основу педагогічної праці вчителя, яка визначається в основному знаннями педагогічної діяльності різних вимірів. Третій елемент структури охоплює праксеологічний рівень кваліфікації вчителя, тобто наявність умінь і практичної вправності, а також творчі та методичні компетенції. У статті викладено певний досвід науковців і педагогів Республіки Польща щодо впровадження модульної концепції університетського навчання вчителів на основі аксіологічного підходу; подано аналіз її цілей, структури, методичного оснащення; підкреслено позитивні надбання і деякі недоліки, що є корисним для запозичення і впровадження в систему професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в Україні.Item Сучасні методи активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Коломієць, А. М.; Коломиец, А. М.; Kolomiets, A. M.; Руда, О. Г.; Ruda, O. H.В статті визначено сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів при вивченні математики та розроблено методичні рекомендації щодо організації навчального процесу при застосуванні педагогічних технологій, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій та інноваційних методик у навчальний процес. Сформульовано основні можливості сучасних комп’ютерних засобів, психолого-педагогічні характеристики навчання в комп’ютерному середовищі. Обґрунтована методична система організації самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів і студентів у процесі вивчення математики.Item Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів(Київ ; Вінниця : Планер, 2016) Руда, О. Г.; Ruda, O.; Шмулян, Я. В.; Shmulyan, Ya.У статті подано теоретичний матеріал про інформаційні технології, як один із напрямків удосконалення навчального процесу на уроках математики, розглядаються проблеми впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес з метою активізації пізнавальної діяльності учнів і студентів, унаочнення матеріалу, забезпечення індивідуалізації, диференціації, самостійності навчальної діяльності учнів, створення сприятливих умов для розвитку пізнавального інтересу учнів до вивчення математики. Актуальність дослідження обумовлена соціально- економічними процесами, які відбуваються в сучасному суспільстві під впливом інформатизації та вимагають від системи освіти інноваційного підходу в навчальному процесі. Розглянуті основні проблеми, недоліки впровадження та переваги від використання викладачем ІКТ на заняттях з математики. Результатом дослідження є визначення доцільності використання програмних засобів відповідно до освітніх рівнів вивчення математики. Визначаються форми та необхідні компоненти використання хмарних технологій і вебінарів, окреслені перспективи переходу у майбутньому до хмарної мережі та показані основні переваги і недоліки їх впровадження. Наведено аналіз останніх досліджень переходу освітніх установ на хмарний сервіс. Представлено методику проведення вебінару, визначено базове технічне забезпечення, здійснено аналіз існуючих платформ для їх проведення на заняттях з математики. Тоту вебінари, містять великий потенціал підвищення ефективності навчального процесу й вимагають чіткого визначення умов їх використання.