Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
9 results
Search Results
Item Використання платформи ted talks для підвищення комунікативної компетентності студентів при вивченні іноземних мов(2022) Нестеренко, І. Б.У статті надається огляд сучасних відкритих освітніх ресурсів, матеріали яких можуть бути використані при навчанні іноземної мови в академічному дискурсі, найпопулярнішими серед яких є платформа TED Talks. Оскільки сучасний високотехнологічний світ висуває високі вимоги до системи освіти, а навчання англійської мови відповідає цим вимогам, використання цієї платформи допоможе підвищити комунікативну компетентність студентів у навчальних закладах. В рамках статті розглядаються перспективи використання відкритих освітніх ресурсів TED Talks, а також їхній освітній потенціал. Вибір на користь такого методу навчання та освітніх ресурсів відіграє важливу роль, адже являється потужним інструментом, який можна ефективно використовувати для підготовки майбутніх фахівців до спілкування в академічному та професійному середовищі. Обґрунтовано значення та актуальність проекту TED Talks, адже автентичні матеріали дають можливість розвивати різноманітні лінгвістичні навички, такі як: аудіювання, вимова, граматика, письмо, збагачення словникового запасу. Наголошується, що відеоролики відповідають сучасним вимогам до формування навичок, компетенцій та цінностей, таким як креативність, критичне мислення, комунікативна наочність, медіаграмотність, гнучкість тощо. Охарактеризовано певний алгоритм, котрого необхідно дотримуватися студентам задля ефективної роботи з лекціями TED Talks. Як правило він складається з трьох етапів: переддемонстраційний, демонстраційний і післядемонстраційний. Однією з численних переваг є те, що студенти можуть використовувати високоякісні відео як безкоштовний навчальний ресурс незалежно від їхнього місцезнаходження. Основні методи, використані в статті, поділяються на теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання, класифікація) та емпіричний (аналіз документів, експертне опитування).Item Проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі.(2021) Кучай, Т.; Мукан, Н.; Запотічна, М.; Зорочкіна, Т.; Кучай, О.; Kuchai, T.; Zapotichna, M.; Mukan, N.; Zorochkina, T.; Kuchai, O.У статті розглядається проєктна компетентність як показник особистісного розвитку у сучасному освітньому середовищі. Висвітлюються питання проєктної діяльності студентів у ЗВО, що має прикладний характер і спрямована на вирішення проблем (завдань), сформульованих викладачем у межах навчальної дисципліни. Організація проєктної діяльності студентів передбачає теоретико-практичну підготовку їх до професійної проєктної діяльності вчителя. Формування проєктної компетентності – один з найважливіших орієнтирів у системі підготовки фахівців.Item Шляхи формування партнерських відносин між викладачем і студентами в освітньому процесі(Вінниця : Твори, 2018) Холковська, І. Л.У статті розглядаються такі структурні компоненти діалогічної взаємодії, як діалогічні стосунки, особистісні позиції учасників, активна спільна діяльність, ціннісно-смисловий зв'язок. Запропоновано визначення партнерської взаємодії та охарактеризовано специфіку партнерства в освітньому процесі. Розкрито зміст послідовних, взаємопов'язаних етапів процесу становлення партнерства: етап усвідомлення партнерства, етап його розвитку і етап співтворчості. Проаналізовано провідні засоби реалізації партнерських відносин на заняттях педагогічного циклу на кожному з етапів: на першому – особливості організації проблемного навчання, спрямованого на виховання здатності до творчого мислення, інтелектуальних і пізнавальних інтересів, готовності до відстоювання власних позицій, конструктивного діалогу; на другому – групової діяльності, орієнтованої на оволодіння вміннями спільних дій, колективного набуття знань, розвиток пошукової активності, формуваннякритичного мислення, вироблення навичок взаємоконтролю; на третьому – проектного навчання як підходу, що забезпечує активну суб’єктну позицію студентів в освітньому процесі.Item Партнерство як інноваційна форма діалогічної взаємодії викладача і студентів – майбутніх менеджерів(Вінниця : ВДПУ, 2018) Холковська, І. Л.У статті зазначається необхідність надання пріоритету особистісно-орієнтованій моделі, яка спрямована на подолання моносуб’єктності навчально-виховного процесу, зміцнення позицій діалогічності стосунків у процесі взаємодії викладача і студентів. Діалогічна взаємодія розглядається в статті як процес взаємовпливу викладача і студента з метою їх розвитку і саморозвитку на основі відкритої міжособистісної позиції, діалогічного розуміння як спільного пошуку ціннісно-смислових зв'язків. У статті розкрито зміст чинників, що обумовлюють адекватність і пріоритетність партнерства у ЗВО: відповідність новим завданням виховання і освіти, сучасним тенденціям розвитку суспільства, домінування партнерства серед інших форм діалогічної взаємодії, таких як персоніфіковане посередництво, тьюторство, консультування. Підкреслено, що партнерство для особистості пов'язане з самовизначенням у спільній діяльності, усвідомленням своєї самоцінності і цінності іншого.Item Розвиток психолого-педагогічної компетентності викладачів закладів вищої освіти в умовах неперервної освіти.(Вінниця : Друк плюс, 2020) Гомонюк, О. М.; Homoniuk, O. M.Глибокі соціальні й економічні зміни, що відбуваються нині в Україні, спонукають до реформування системи вищої освіти, що має сприяти утвердженню людини як найвищої соціальної цінності. Лише компетентна, самостійна і відповідальна, з чіткими громадянськими позиціями індивідуальність, тобто освічена, вихована людина здатна до оновлення суспільства, забезпечення державності України, розвитку її економіки та культури. Виховання такої людини доручено педагогам. Високий рівень професійної компетентності майбутнього викладача забезпечує розвиток педагогічної творчості. Реалізація творчої активності педагога в проектуванні соціоосвітнього, культурного середовища, розробці конкретних педагогічних технологій сприяє його самореалізації, розвитку творчих здібностей до перетворення освітнього середовища, удосконаленню професійного інструментарію. Найчастіше творчість проявляється в здатності обґрунтовано й з максимальною ефективністю застосовувати в освітньому процесі різні інноваційні методи й форми навчання та виховання, нетрадиційно використовувати професійні знання й особистісні якості. Разом з тим, вона виявляється й у створенні нових педагогічних ідей, нешаблонних способів навчально-виховної діяльності, умінні розв’язувати нетипові завдання. Як правило, ці якості корелюють із досвідом творчої діяльності педагога, який досконало володіє своєю професією, але основи творчих здібностей мають розвиватися в нього з перших років роботи як важливий атрибут діалогової моделі професійної діяльності. Професійні компетентності педагога – це система професійно значущих якостей, знань, умінь і навичок, об’єднаних гуманно ціннісним ставленням до вихованців, індивідуалізовано творчим підходом до праці, постійною спрямованістю на особистісне й професійне вдосконалення. Сукупність певних компетентностей дозволяє викладачу виконувати свої професійні функції, успішно адаптуватися до постійно мінливих соціальних і педагогічних умов, осягати досягнення культури та вносити свій внесок у її розвиток. Однією із важливих складових професійно-педагогічної культури майбутнього викладача є його психолого-педагогічна компетентність, яку можна представити як узгодженість знань та практичних умінь із реальною поведінкою, що демонструються педагогом у процесі діяльності. Результати дослідно-експериментальної роботи показали необхідність цілісної і багаторівневої організації системи формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх викладачів, що передбачає: використання потенціалу змісту психолого-педагогічних і загальногуманітарних дисциплін, застосування практично зорієнтованих технологій процесу навчання, активізацію позааудиторної роботи шляхом організації науково-дослідної, виховної, волонтерської роботи, проведення неперервної практичної підготовки, яку доцільно здійснювати через різні види педагогічних практик, що проводяться протягом усього періоду навчання за наскрізною програмою. Отже, розроблені і використані в дослідженні технології є складовою частиною освітньої підсистеми підготовки майбутніх викладачів. Вони сприяють створенню професійно-ціннісної бази оволодіння психолого-педагогічними знаннями, поступовому становленню теоретичної та практичної готовності і можливості здійснювати викладацьку діяльність.Item Професійна компетентність викладача закладу вищої освіти(Вінниця : Твори, 2020) Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.; Kholkovska, I.У навчальному посібнику розкривається сутність, зміст і структура складових професійної компетентності викладача закладу вищої освіти: інформаційної, дослідницької, комунікативної, конфліктологічної, лідерської, соціокультурної, рефлексивної, фасилітаційної, емоційної, аутопсихологічної та ін. Пропонуються шляхи розвитку різних видів професійної компетентності.Item Партнерство як інноваційна форма діалогічної взаємодії викладача і студентів – майбутніх менеджерів(Вінниця : Нілан ЛТД, 2018) Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.; Kholkovska, I. L.У статті зазначається необхідність надання пріоритету особистісно-орієнтованій моделі, яка спрямована на подолання моносуб’єктності навчально-виховного процесу, зміцнення позицій діалогічності стосунків у процесі взаємодії викладача і студентів. Діалогічна взаємодія розглядається в статті як процес взаємовпливу викладача і студента з метою їх розвитку і саморозвитку на основі відкритої міжособистісної позиції, діалогічного розуміння як спільного пошуку ціннісно-смислових зв'язків. У статті розкрито зміст чинників, що обумовлюють адекватність і пріоритетність партнерства у ЗВО: відповідність новим завданням виховання і освіти, сучасним тенденціям розвитку суспільства, домінування партнерства серед інших форм діалогічної взаємодії, таких як персоніфіковане посередництво, тьюторство, консультування. Підкреслено, що партнерство для особистості пов'язане з самовизначенням у спільній діяльності, усвідомленням своєї самоцінності і цінності іншого.Item Формування іншомовної професійної готовності майбутніх фахівців цивільного захисту: експериментальний аналіз(Київ-Вінниця: ФОП Тарнашинський О.В., 2017) Вовчаста, Наталія Ярославівна; Вовчаста, Наталья Ярославовна; Vovchas, N.У статті наголошено на роль іншомовного професійного спілкування для майбутніх фахівців цивільного захисту для підвищення професійного рівня:вміння вести діалог із зарубіжними колегами та брати участь у міжнародних програмах. Висвітлено результати експериментального дослідження щодо формування іншомовної професійної готовності майбутніх фахівців цивільного захисту. Описано ключові завдання та гіпотетичні положення. Визначено основні структурні компоненти. Розроблені критерії та показники до кожного критерію.Item Методологічна культура викладача вищої школи: дефінітивний і структурний аналіз(Київ–Вінниця :ТОВ фірма «Планер», 2016) Лазаренко, Н. І.; Лазаренко, Н. И.; Lazarenko, N.У статті показано, що сучасна система вищої освіти потребує викладачів з високим рівнем методологічної культури. Здійснено дефінітивний аналіз поняття «методологічна культура викладача вищої школи». Методологічна культура викладача визначена як особлива культура його наукового мислення, базою якої є методологічний світогляд, знання, вміння та навички, необхідні для здійснення професійної діяльності, і досвід рефлексії (самопізнання та самооцінювання професіонала, який прагне вдосконалити не лише власну наукову чи педагогічну діяльність, а й систему вищої освіти в цілому). Визначено компоненти (інформаційний, комунікативний, методичний, управлінський, науково-дослідницький, акмеологічний) й дано характеристики основних компонентів методологічної культури викладача вищої школи. Визначено основні напрями та форми розвитку методологічної культури викладача вищої школи. Схарактеризовано рівні розвитку методологічної культури викладача. Показано, що фундамент методологічної культури викладача складають філософські, психологічні, культурологічні, педагогічні знання, методичні уміння та навички. Висунуто гіпотезу, що методологічна культура формується в процесі навчання і розвивається в процесі інноваційної педагогічної діяльності викладача. Про її наявність, той або інший рівень розвитку судять зазвичай за характером науково-педагогічної діяльності викладача, а також за її підсумками. Зроблено висновок, що для підвищення рівня методологічної культури викладачів у вищому навчальному закладі мають бути створені спеціальні організаційно-педагогічні умови, а в магістратурі організована спеціальна методологічна підготовка.