Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
4 results
Search Results
Item Особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2023) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Дяченко, М. О.; Akimova, O. V.; Sapogov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Diachenko, M. O.У статті розглянуто особливості розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання. Оскільки мета освітньої системи, яка змінюється відповідно до вдосконалення освітніх технологій, полягає в тому, щоб зробити студентів більш активними в процесі навчання, а також розвинути у них такі навички, як логічне мислення, здатність до навчання протягом життя, Soft skills та ряд інших навичок та компетентностей необхідних для здійснення професійної діяльності. Логічне мислення є навичкою, яка складається з розумових процесів розпізнавання, аналізу та оцінки. Розвиток логічного мислення, процесів оцінки та пошуку відбувається під час навчання розв’язування задач. Логічне мислення є одним із шляхів розвитку розумової діяльності, а також демонструє подібні та відмінні моменти з іншими типами мислення. Найбільш часто використовуваними видами мислення, пов’язаними з логічним мисленням, є критичне, творче, систематичне, рефлексивне та аналітичне мислення Таким чином, цілі здібностей залежать від рівня знань і розуміння когнітивних областей і є діяльністю прикладного рівня. Автори розглядають також змішане навчання, як комбінацію методів навчання, що включають очне навчання за допомогою асинхронних та/або синхронних комп’ютерних технологій. Освітні технології, що використовуються в змішаному навчанні, можуть бути у формі систем управління навчанням (LMS), що є платформою онлайн-навчання, яка використовує доступ до інтернету та широко використовується для полегшення онлайн-навчання у змішаному навчанні для всіх предметів. Навчальне середовище в змішаному навчанні сприяє розвитку логічного мислення за допомогою таких параметрів як: підтримка самостійного навчання, підтримка спільного навчання, обговорення, практика та продуктивність, підтримка зворотнього зв’язку, конструкція знань. Серед мотиваційних чинників успішного розвитку логічного мислення студентів у процесі змішаного навчання можна зазначити, що навчальне середовище сприяє розвитку логічного не тільки під час онлайн сесій, а й у процесі асинхронної роботи.Item Професійна мобільність майбутніх педагогів як чинник становлення фахівців нової генерації(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024) Гуревич, Р. С.; Акімова, О. В.; Баюрко, Н. В.; Gurevich, R. S.; Akimova, O. V.; Bayurko, N. V.У статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх педагогів як чинника становлення фахівців нової генерації. Узагальнено поняття професійного саморозвитку майбутніх педагогів, що передбачає зростання, становлення, інтеграцію та реалізацію у педагогічній діяльності професійно значущих особистісних рис і здібностей, професійних знань і вмінь; активне якісне перетворення здобувачами свого внутрішнього світу. Доведено, що професійний саморозвиток є динамічним і неперервним процесом самопроектування особистості; засобами професійного саморозвитку є самовиховання, самоосвіта, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. У статті окреслено підходи до розуміння сутності педагогічної творчості та співвідношення її з творчим педагогічним мисленням: гуманістичний, продуктивний, особистісний, інноваційний. Установлено, що вдосконаленню професійної мобільності майбутнього вчителя сприяє така організація процесу навчання, у межах якої: здійснюється відбір і конструювання змісту на основі принципу модульності; організаційні форми й методи навчання усувають труднощі у прийнятті професійних рішень і психологічні бар’єри, сприяючи розвитку навичок самокорекції; досягається їх адекватність структурним компонентам професійної мобільності. Засобами професійного саморозвитку визначено самовиховання, самоосвіту, самовдосконалення в поєднанні з практичною фаховою діяльністю. Водночас, готовність до професійного саморозвитку сприяє розвиткові такої важливої особистісної якості майбутніх педагогів, як професійна мобільність, яка є одним із чинників становлення фахівців нової генерації.Item Тенденції розвитку вищої педагогічної освіти : історико-порівняльний аспект(Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Задворняк, Л. С.; Akimova, O. V.; Sapohov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Zadvorniak, L. S.У статті розглядається проблема особливостей та тенденцій розвитку сучасної вищої педагогічної освіти в історико-порівняльному аспекті. Доведено, що модернізація вищої педагогічної освіти в Україні певним чином обумовлена тенденціями, що відбуваються у всьому світі, перш завсе вони пов’язані із процесами інтернаціоналізації, глобалізації та інтеграції вітчизняної системи вищої освіти в європейський та світовий освітній простір, впровадженням ідей цифрової трансформації та мобільності викладачів та студентів на основі гуманістичної освітньої парадигми. Провідною тенденцією розвитку педагогічної освіти та науки кінця ХХ–початку ХХІ століття визнано включення історії педагогіки з урахуванням її закономірностей та історічного підходу до аналізу досліджуваної проблеми як елементу методології. Другою важливою тенденцією розвитку вищої педагогічної освіти в історичному аспекті та історико-педагогічних досліджень кінця ХХ – початку ХХІ століття визначено важливість обрання для дослідження персоніфікованих та індивідуалізованих проблем, або проблем локальних та мікропроблем. Наступною тенденцією визнано дослідження особистості як об’єкту історико-педагогічного дослідження, виявлення її ціннісних ідеалів, особистісних характеристик. До сучасних тенденцій розвитку вищої освіти в Україні у статті віднесено формування у майбутніх фахівців професійного, перш за все, логічного та творчого мислення. Розвиток професійного й логічного мислення безпосередньо впливає впливає на особистісно-професійний розвиток студента та його ціннісні орієнтації у процесі досягнення цілей. У статті робиться висновок, що нині цілеспрямований розвиток логічного мислення у майбутніх педагогів є необхідністю та визначають деякі важливі шляхи вирішення цього питання, перш за все можливості цього закладені у логіці та структурі навчальної дисципліни, виборі сучасних інноваційних технологій та відповідній методиці навчання.Item Патріотичне виховання студентської молоді в освітньо-цифровому середовищі закладу вищої освіти(Громадська наукова організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2024-04) Акімова, О. В.; Сапогов, М. В.; Гапчук, Я. А.; Задворняк, Л. С.; Хрущак, О. О.; Akimova, O. V.; Sapohov, M. V.; Hapchuk, Y. A.; Zadvorniak, L. S.; Khrushchak, O. O.У статті розглядається проблема патріотичного виховання студентської молоді в освітньо-цифровому середовищі заклададу вищої освіти. Доведено, що вивчення рідної історії, народних традицій й культури українського народу є головним чинником здійснення патріотичного иховання в освітньому середовищі закладів вищої освіти. Сформулювано завдання цього виховного напряму в розвивальному середовищі закладів освіти, а саме: створення гуманістичної атмосфери, спрямованої на прогресивний розвиток творчого потенціалу здобувачів вищої освіти; забезпечення інтеграції між напрямами освітнього процесу; використання виховних можливостей навчальних дисциплін; розробка патріотично спрямованого змісту діяльності викладачів та студентів. Виокремлено педагогічні умови ефективності патріотичного виховання, а саме: цілеспрямованість та науков-педагогічне забезпечення патріотичного виховання студентів; виокремлення у дисциплінах психолого-педагогічного цикла тем, проблем, професійних ситуацій, що чинять позитивний вплив на становлення у майбутніх учителів патріотичної свідомості; включення студентів в активну суспільно значущу діяльність з осмислення історичного досвіду минулого України. Схарактеризована інтеграція патріотичного виховання з іншими напрямами виховання, а саме з художньо-естетичним вихованням, котре визначається такими основними положеннями, як моральні переконання, громадянська активність й світогляд студентів, має великий позитивний вплив. Доведено, що патріотичне виховання студентської молоді безпосередньо пов’язано із формуванням ціннісних орієнтацій студентів, адже ціннісні орієнтації особистості виступають якостями, що об’єднують людей та визначають особливості соціальної системи: на основі культурних традицій, вірувань, ідей, ціннісних зразків. Визначено, що важливим напрямом патріотичного виховання студентської молоді є створення освітньо-цифрового середовища закладу вищої освіти. Середовищний підхід розглядається у науковій літературі по-різному, як: теорія й технологія керування розвитком особистості студента; як новітня методологія теорії та практики вищої освіти; як науковий інструмент вивчення індивідуальних можливостей особистості; як засіб вирішення прогресивних освітніх завдань; як системну діяльність у межах створеного освітнього середовища; як новітню стратегію розвитку освітніх систем, котра спрямована на самореалізацію та особистісно-професійне зростання молоді.