Факультет педагогіки, психології і професійної освіти
Permanent URI for this communityhttps://library.vspu.net/items/1a05f9a6-2c36-4ab2-b59d-71f989010099
Browse
4 results
Search Results
Item Трансформаційні процеси у нормативно-правових засадах розбудови системи педагогічної освіти Ізраїлю.(2022) Воєвода, А. Л.; Матяш, О. І.; Михайленко, Л. Ф.У статті представлено результати аналізу проблеми державного регулювання трансформаційних процесів у нормативно-правових засадах розбудови системи вищої освіти Ізраїлю наприкінці ХХ та на початку XXI століть в історичному, теоретичному і організаційному аспектах. Встановлено, що впродовж всього періоду свого розвитку система педагогічної освіти Ізраїлю функціонувала цілісно, з певними притаманними лише їй характеристиками. Зміна одного з її компонентів приводила до реорганізації всієї системи. Водночас реформи вищої освіти Ізраїлю, що відбувалися в результаті історичних перетворень, впливали на докорінну зміну змісту, структури і функцій системи педагогічної освіти в країні. Наведені у дослідженні факти свідчать, що система освіти Ізраїлю піддається структурним змінам, які виявляються, перш за все, у регуляторній політиці держави щодо створення нових навчальних закладів, збільшенні кількості здобувачів вищої освіти різних ступенів. Нині в Ізраїлі функціонують 69 закладів вищої освіти, включаючи 7 дослідницьких університетів, Відкритий університет Ізраїлю, 37 академічних коледжів (з них 21 коледж фінансується з державного бюджету, а 16 коледжів, що не фінансуються державою), 24 академічних коледжі освіти (педагогічні коледжі). Виявлено, що в процесі реформування проявляється тенденція до створення варіативних багаторівневих систем неперервної педагогічної освіти. В різних закладах вищої педагогічної освіти Ізраїлю створюються умови для різних моделей підготовки учителів: основної, додаткової, паралельної та індивідуальної. Сукупність методів теоретичного дослідження трансформаційних процесів у нормативноправових засадах розбудови вищої освіти Ізраїлю сприяють визначенню основних тенденцій її розвитку в XXI столітті: інституалізація системи, диверсифікація, інтернаціоналізація, упровадження стандартів забезпечення якості освіти. Зроблено висновок, що освітня політика держави Ізраїль спрямована на підвищення конкурентоспроможності вищої освіти країни на світовому ринку освітніх послуг, зростання авторитету ізраїльської науки на міжнародній арені.Item Формування в учнів інтересу до математичних задач та їх розв’язування.(2022) Матяш, О. І.; Коваль, О. С.; Михайленко, Л. Ф.; Matiash, O. I.; Koval, O. S.; Mykhailenko, L. F.У цій статті ми пояснюємо необхідність формування інтересу учнів до математичної задачі та процесу її розв’язування й актуальність удосконалення методичної діяльності вчителів математики у контексті підвищення їхньої уваги до красивих задач. Ми стверджуємо, що дієвим засобом естетичного впливу математики на учнів є красиві задачі. Красиві задачі (задачі-перлинки у контексті виконання завдань, що стоять перед вчителем, та супер-задачі у контексті сприйняття учнями) – це можливість проявити себе як учням, так і вчителям математики. Особливість красивих задач полягає у завданні розвитку творчого та неординарного мислення учнів різного віку. Ми акцентуємо увагу на понятті задачі-перлинки - особливі задачі з точки зору методичної діяльності вчителя, які дозволяють досягнути значного навчального або розвивального ефекту. Математично-методична компетентність учителя може проявитися, зокрема, у його здатності перетворювати звичну задачу в задачу-перлинку, а можливо і в задачу, яка буде сприйнята учнями як красива задача. Нами проаналізовані модельні програми «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти, які рекомендовані МОН України, з метою з’ясування можливих акцентів авторів цих програм на цінностях математичних задач та їх розв’язування у процесі навчання математики учнів 5-6 класів. З’ясовано, що низка авторів модельних програм з математики для Нової української школи звертають особливу увагу на цінність добору математичних задач та їх розв’язування для учнів. Нами проаналізовано в інтернет середовищі наповнення методичних скарбничок п’ятидесяти українських учителів математики з 19 територіальних областей України. На основі цього аналізу та власних спостережень, ми стверджуємо про актуальність удосконалення методичної діяльності вчителів математики у контексті підвищення їхньої уваги до красивих задач як ефективного засобу підвищення інтересу учнів до навчання математики. Процес методичної діяльності вчителя із відібраною задачею має розкривати комплекс її функцій, серед яких навчальні, розвивальні, діагностичні, прогнозуючі, тощо. Вдало відібрана задача, створює потрібні умови для формування не лише математичної компетентності учнів, а й інших ключових компетентностей окреслених у завданнях Нової української школи.Item Умови ефективності партнерської взаємодії університету та школи для розвитку методичної компетентності вчителів математики.(Вінниця : Друк плюс, 2020) Матяш, О. І.; Михайленко, Л. Ф.Для виокремлення та обґрунтування умов ефективності партнерської взаємодії університету та школи для розвитку методичної компетентності вчителів математики ми проаналізували теоретичні розвідки українських науковців щодо організації партнерської взаємодії педагогічного університету та школи у становленні вчителя; з’ясували європейські освітні традиції та тенденції у дидактиці математики та зарубіжний досвід партнерської взаємодії у підготовці вчителя математики; у процесі педагогічного експерименту апробували авторську методику організації партнерської взаємодії в системі «ЗВО-ЗЗСО» для формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Обґрунтовано, що створення позитивної мотивації до партнерської взаємодії у всіх учасників з університету та школи з усвідомленням мети партнерства – покращення умов для формування та розвитку методичної компетентності вчителів математики. Розкриті показники вмотивованості різних груп партнерства. Аргументовано, що налаштування всіх учасників партнерської взаємодії на паритетність, на активну діяльність кожного учасника у досягненні спільно поставлених цілей є умовою ефективного партнерства педагогічного університету та школи. Описане освітнє середовище, створене для забезпечення ефективної партнерської взаємодії університету та школи з метою формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Забезпечення рефлексивності учасників партнерської взаємодії університету та школи важливо для того, щоб отримати характеристику результатів партнерської взаємодії, зокрема важливо з’ясувати відповідь на питання: що отримали учасники партнерської взаємодії для формування та розвитку методичної компетентності вчителя математики. Вивчення результатів партнерської взаємодії ми розглядаємо як процес збору аргументів та роздумів, який допоможе зрозуміти динаміку та ефект партнерської роботи, а також допоможе інформувати про майбутні проекти або підходи. При правильному застосуванні рефлексивна діяльність має бути цінним інструментом, який дає змогу вчитися на своєму досвіді та оцінювати вплив партнерства на формування і розвиток методичної компетентності та допомагає зосередитись на тому, чого хочемо досягти, як цього досягти і як дізнатися, чи досягли успіху.Item Сучасні проблеми формування та розвитку методичних компетентностей майбутнього вчителя математики(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Матяш, О. І.; Матяш, О. И.; Matiash, O. I.; Ольшевський, В. В.; Ольшевский, В. В.; Olshevskyi, V. V.Виокремлено та обгрунтовано сучасні проблеми формування та розвитку методичних компетентностей майбутнього вчителя математики в педагогічних університетах. Одним із завдань підвищення ефективності формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики вказано створення в педагогічних ВНЗ такого освітньо-розвивального середовища, при взаємодії з яким у студента формується система професійних компетенцій, на основі якої мають розвиватися особистісні педагогічні якості та основи методичних переконань.