Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/fe663e96-0193-4d8f-ad83-a1ecdf153ab4
Browse
8 results
Search Results
Item Теоретичні засади цифровізації в публічному управлінні(2023) Вербоватий, А.У статті визначено, що сьогодні цифровізація - одна з головних тенденцій у суспільному розвитку, що впливає на різні аспекти життя населення країни. Вона проникає в різні сфери, включаючи побут, професійну діяльність та дозвілля, і стає важливою частиною спілкування та соціалізації. Цифрові технології не тільки змінюють спосіб, яким ми взаємодіємо з навколишнім світом, але й впливають на економіку, бізнес, науку і сферу публічного управління. У статті розглянуто наукові визначення терміну «цифровізація» та надано авторське, де цифровізація розглядається, як процес покращення процедур, механізмів та методів діяльності за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, охоплюючи всі сфери життя. З’ясовано, що цифровізація повинна забезпечувати рівний доступ до послуг, інформації та знань для кожного громадянина, орієнтована на міжнародне та європейське співробітництво для інтеграції України до ЄС і виходу на європейський і світовий ринок. Визначено, що основна мета розвитку цифрових інфраструктур - забезпечити всім громадянам України можливість скористатися цифровими можливостями незалежно від їхнього місцезнаходження та уникнути «цифрового розриву». Доведено, що процеси цифровізації в публічному управлінні є невід’ємною частиною його ефективного функціонування. Цифровізація публічного управління використовує технології для забезпечення ефективного прийняття та реалізації рішень, а також формування дієвих механізмів реалізації державної політики у всіх сферах суспільства. Це покликано максимально спростити та покращити взаємодію між органами публічної влади та громадянами.Item Особливості реалізації політики державно-приватного партнерства в умовах повоєнної відбудови України(2023) Конотопенко, О.; Лапшин, С.У статті на основі аналізу теоретичних розробок, практичного досвіду публічного управління проаналізовано особливості реалізації політики державно-приватного партнерства в умовах повоєнної відбудови інфраструктури України. Подано визначення терміну «державно-приватне партнерство», охарактеризовано складові державно-приватне партнерство, як відповідного механізму публічного управління. Проаналізовано основні моделі державно-приватного партнерства, суспільно-економічні завдання та роль держави і приватного сектора у реалізації публічного управління. Визначено основні принципи, які мають бути дотримані у процесі реалізації державноприватного партнерства. Серед пріоритетних сфер застосування державно-приватного партнерства у повоєнний період в Україні визначено ті сфери, які потребують відновлення та модернізації: транспорт і транспортна інфраструктура, енергетичний сектор, машинобудування, зв'язок; будівництво і житлово-комунальне господарство; охорона здоров’я, освіта, культура, туризм. З метою якнайширшого застосування державно-приватного партнерства в українській державі створено відповідну нормативно-правову базу у сфері регулювання інвестиційної діяльності, яка поступово змінюється і, відповідно, вдосконалюється. Зокрема, важливим стало прийняття Закону України «Про концесію», розробленому із врахуванням норм та стандартів європейського законодавства, і який дозволяє залучити як вітчизняних, так і іноземних інвесторів до відновлення та розбудови інфраструктури на взаємовигідних умовах для усіх сторін державно-громадського партнерства.Item Особливості централізованої та децентралізованої моделей публічного управління в Україні(Вінниця : Друк, 2022) Конотопенко, Олександр; Лапшин, СергійУ статті на основі аналізу теоретичних розробок, практичного досвіду публічного управління проаналізовано особливості централізованої та децентралізованої моделей публічного управління в Україні. Визначено, що централізована модель публічного управління характеризується замкненістю системи, яка формується з єдиного вищого центру в напрямку до низу з дотриманням суворих принципів єдності та чіткості розпорядника. Характерними рисами централізації є велика кількість рівнів в управлінській ієрархії, зосередження прийняття більшості рішень на верхніх рівнях управління, обмеженні участі органів управління нижчих рівнів у прийнятті рішень. Доведено, що централізація в публічному управлінні спрямована посилити організуючий момент у функціонування органів влади, спрямовувати їх діяльність у напрямку здійснення єдиної державної політики. Водночас, в сучасних умовах демократичного, інформаційного суспільства більш ефективнішою вважаємо децентралізовану модель публічного управління, яку варто розглядати в кількох аспектах: як один з пріоритетних принципів організації та функціонування публічної влади; як стратегічний напрям державної політики; як критерій галузевих реформ; як децентралізацію державного та місцевого законодавства. Визначено особливості застосування кожної із моделей в суспільно-політичних реаліях та адміністративно-територіальному устрої держави.Item Правове регулювання медіації у публічному управлінні(Вінниця : Друк, 2022) Мельничук, Ольга; Саліхов, ОлексійУ статті висвітлено правове регулювання медіації у публічному управлінні. Вказано, що розвиток законодавства про медіацію свідчить про поступ держави у напрямі запровадження альтернативних заходів для полегшення доступу до правосуддя, налагодження партнерської взаємодії між органами публічної влади та приватними особами. Суттєвий вплив на розвиток медіації як інструменту, що забезпечує ефективність вирішення правових спорів, справила Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. З метою імплементації її положень про реалізацію права на справедливий суд і права на ефективний засіб правового захисту Комітетом Міністрів Ради Європи було прийнято низку рекомендацій. Для впровадження інституту медіації у сфері публічного управління важливе значення має Рекомендація Rес (2001) 9 державам-членам щодо альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами й сторонами – приватними особами від 5 вересня 2001 р. Ухвалення цього документу сприяло зародженню інституту адміністративної медіації. Для кращого виконання і розуміння цієї Рекомендації Європейська комісія з ефективності правосуддя ухвалила Керівні принципи, в яких наголошувала на ролі держав- учасниць, їх адміністративних органів, суддів, адвокатів щодо вжиття заходів до впровадження медіації. Ратифікація Верховною Радою України міжнародних нормативно-правових актів і прийняття рамкового Закону України «Про медіацію», яким внесено доповнення до низки кодексів та інших законів у частині застосування медіації, створили юридичні підстави для її легалізації у публічному управлінні.Item Публічне управління і право: історія, теорія, практика : збірник наукових праць, 2022. Вип. 2(Вінниця : Друк, 2022) Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла КоцюбинськогоЗбірник наукових праць «Публічне управління і право: історія, теорія, практика» спрямований на дослідження найбільш актуальних і перспективних напрямків галузей знань «Публічне управління та адміністрування» та «Право»; забезпечення майданчика наукової комунікації між дослідниками-теоретиками і практиками; створення можливостей для науковців, викладачів, аспірантів, магістрантів і студентів для оприлюднення результатів досліджень та їх вільного поширення.Item Публічне управління: ризики та перспективи.(2021) Мельник, Е. А.; Гриб, В. І.; Melnik, E. A.; Hryb, V. I.; The development of nation-building is based on the existence of a fundamental document - a guide to the country - the constitution. The development of basic provisions, their implementation in public life, the formation of civil society becomes the key to effective governance and public relations. That is why a new field of knowledge is gaining strategic importance - public administration, which is a complex system that has its own organizational structure, organizational rules and guidelines for rational application.Розбудова національного державотворення базується на наявності фундаментального документу – дороговказу країни – конституції. Розробка основних положень, їх імплементація у суспільне життя, формування громадянського суспільства стає запорукою ефективного управління державою та суспільними взаєминами. Саме тому стратегічного значення набуває нова галузь знань – публічне управління, яке є складною системою, що має власну організаційну структуру, організаційні правила та директиви раціональність застосування.Item Іноформатизація суспільства – виклики для публічного управління.(2021) Герасимюк, К. Х.; Gerasimyuk, K. H.Актуалізується це питання в сфері публічного управління зі значною інформатизацією надання всіх видів послуг громадянам на різних рівнях державної влади та місцевого самоврядування (наприклад, від документообігу, реєстрації речових прав до видачі ID-паспортів всім громадянам країни, зберігання такої інформації, неможливість її зміни/використання без відповідного дозволу, якісного вітчизняного програмного забезпечення тощо).Item Організаційно – правовий механізм публічного управління функціонування та розвитку електронних консультацій.(2021) Яременко, О. І.; Одобецька, І. С.; Yaremenko, O. I.; Odobetska, I. S.; Among the recommendations of the recommendation to central authorities, local governments, public councils and civil society institutions on improving organizational, legal and informational (technical) mechanisms of public administration, formation and implementation of electronic consultations are the following: - new versions of the National Strategy for Civil Society Development in Ukraine for 2021-2024 and the National Strategy for Human Rights for 2021-2025 should oblige interaction between the government and the public, including through electronic consultationsСеред рекомендацій рекомендації центральним органам влади, органам місцевого самоврядування, громадським радам та інститутам громадянського суспільства щодо вдосконалення організаційних, правових та інформаційних (технічних) механізмів державного управління, формування та впровадження електронних консультацій можна виділити наступні: - нові версії Національної стратегії розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021- 2024 роки та Національної стратегії прав людини на 2021–2025 роки повинні зобов’язувати взаємодію між урядом та громадськістю, у тому числі шляхом електронних консультацій.