Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f
Browse
8 results
Search Results
Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Підгаєвська ., М. І; Podgaevskaya, M.I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeynaya, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Вплив антигіберелінових препаратів на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2021) Гуменюк, І.О.; Humeniuk, I. O.В роботі висвітлено результати вивчення впливу антигіберелінових препаратів на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося гальмування росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії антигіберелінових препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином хлормекватхлориду. Встановлено, що обробка рослин екзогенними інгібіторами росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – стручків. Одночасно зростала маса тисячі насінин і кількість насінин в стручку. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури гірчиці. Застосування ретардантів призводило до незначного збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування рочиину фолікуру. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка інгібіторами росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Вплив препарату з ауксиновою активністю на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Новіцька, А. П.; Novitska, A. P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин регопланту на продуктивність та якість продукції рослин гірчиці білої. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином регопланту концентрацією 0,025 мл/л. Встановлено, що обробка рослин екзогенним стимулятором росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – стручків. Одночасно зростала маса тисячі насінин і кількість насінин в стручку. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури гірчиці. Застосування рнгопланту призводило до збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування рочиину регопланту 0,025 мл/л. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка стмулятором росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Вплив трептолему на насіннєву продуктивність та якість продукції маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Королівська, Т. М.; Korolivska, T.M.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин трептолему на продуктивність та якість продукції рослин маку олійного. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином трептолему концентрацією 0,035 мл/л. Встановлено, що обробка рослин екзогенним стимулятором росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – коробочок. Одночасно зростала маса тисячі насінин і маса насіння в коробочці. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури маку. Застосування трептолему призводило до збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування роцину трептолему 0,035 мл/л. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка стмулятором росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин : дипломна робота(Вінниця, 2019, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeyna, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінниця: ВДПУ, 2020) Підгаєвська, Марія Ігорівна; Подгаевская, М. И.; Podgaevskaya, M. I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Анатомо-морфологічні зміни рослин томатів за дії стимуляторів росту(Вінниця: ВДПУ, 2020) Любчик, Алла Василівна; Любчик, А. В.; Lyubchyk, A. V.Вивчено дію препаратів рістрегулюючої дії паслінію та домінанту на рослини томатів гібриду Дружок F1. Доведено збільшення висоти рослин, їх маси, кількості листків на рослині та їх площі. За дії препаратів потовщувалася листкова пластинка та збільшувався об’єм стовпчастих клітин, збільшувалася кількості клітини епідермісу, продихів та їх площі. Встановлено, що у листках дослідних рослин відбувалося збільшення основного фотосинтетичного пігменту – хлорофілу. Обробка стимуляторами росту призводила до збільшення кількості та маси плодів на дослідних рослинах, що свідчить про підвищення продуктивності культури. Більш ефективним на рослинах томатів гібриду Дружок F1 було застосування препарату паслінію.