Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f
Browse
12 results
Search Results
Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Підгаєвська ., М. І; Podgaevskaya, M.I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Вплив різних за механізмом дії регуляторів росту на онтогенез та продуктивність Cucumis sativus L. : дипломна робота(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Стопа, М.В.; Stopа, M.V.В течение 2018-2020 годов изучали регуляцию ростовых процессов и продуктивность растений огурца гибрида Гейм под влиянием регуляторов роста растений. Установлено, что предпосевное замачивание семян огурцов Этефоном (0,25%) и Эпином (1 мл/л) способствовало усилению ростовых процессов надземной и подземной частей растений и улучшало качество рассады. Установлено, что использование регуляторов роста приводило к увеличению длины корня и повышало его сырую массу. Использованные препараты приводили к увеличению количества боковых побегов на растении: у растений опытных вариантов формировалось большее количество листьев, как на главном, так и на боковых побегах, что приводило к повышению площади листовой поверхности; способствовало увеличению количества семенных плодов на одном растении на 24-34 %, что в свою очередь, приводило к повышению их семенной продуктивности. Установлено, что при использовании разнонаправленных регуляторов роста растений – ингибитора (Этефон) и стимулятора (Эпин) на семенах огурца сорта Гейм лучший эффект лабораторной всхожести и энергии прорастания семян обнаружен за влияния стимулятора роста растений. Препарат приводил к увеличению лабораторной всхожести семян на 6,5 %, а энергии прорастания – на 22 %Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeynaya, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Вплив трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Драган, Ю. Ю.; Drahan, Yu. Yu.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії трептолему збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом трептолему відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених трептолемом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив регопланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Олійник, М. Л.; Oliinyk, M.L.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії регогпланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії регопланту збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом регопланту відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених регоплантом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив препаратів з ретардантною активністю на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Суржик, А.П.; Surzhyk, A.P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Анатомо-морфологічні зміни у рослин маку олійного за дії емістиму С(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Зварич, Я. О.; Zvarych, Ya.O.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин емістиму С на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин стимулятором росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. Відмілося посилення росту рослин маку та потовщення їхнього стебла. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом емістиму С відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що під впливом регуляторів росту зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. За дії препаратів в листках маку збільшувався вміст суми хлорофілів у порівнянні з контрольним варіантом, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив тебуконазолу та хлормекватхлориду на ріст та фізіолого-біохімічні показники маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Суховій, Д.В.; Sukhovii, D. V.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках маку, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Біологічні особливості та продуктивність культури сої за дії стимулюючих препаратів росту : дипломна робота(Вінниця, 2019, 2019) Кващук, В. С.; Kvaschuk, V.S.Протягом 2018-2019 рр. вивчали біологічні особливості та продуктивність культури сої сорту Міленіум під впливом регуляторів росту рослин стимулюючої дії – Епін-екстра, Рівал, Корневін та Агростимулін. Виявлено, що найбільш ефективними препаратами для підвищення енергії проростання та схожості насіння культури сої сорту Міленіум є препарати Епін-екстра (0,025 г/л) та Агоростимулін (1 мл/л). За дії стимуляторів росту рослин відбувалися морфометричні зміни у проростків насіння сої. Стимулюючі препарати підвищували показники довжини гіпокотелей у проростків культури сої. Стимулятори росту сприяли подовженню головного кореня проростків сої сорту Міленіум. Найбільший показник довжини головного кореня виявлено при застосуванні препаратів Ріавал та Агоростимулін. Встановлено, що всі досліджувані препарати сприяли відростанню бічних коренів у проростків сої, проте найкращий ефект був відмічений при використанні препарату Корневін (0,5 г/л). Виявлено істотне збільшення сухої маси проростків та коренів сої за використання стимулюючих регуляторів росту рослин. Збільшення сухої маси проростків сої було виявлене при передпосівній обробці насіння препаратами Корневін (36%), Агростимулін (50%) та Рівал (88%) у порівняні з контролем.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин : дипломна робота(Вінниця, 2019, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeyna, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.