Академічні тексти здобувачів вищої освіти

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f

Browse

Search Results

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої
    (Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Драган, Ю. Ю.; Drahan, Yu. Yu.
    В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії трептолему на ріст та фізіолого-біохімічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії трептолему збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом трептолему відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених трептолемом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив регопланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої
    (Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Олійник, М. Л.; Oliinyk, M.L.
    В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту ріст стимулюючої дії регогпланту на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої. При обробці рослин стимуляторами росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося збільшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії регопланту збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом регопланту відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених регоплантом спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив препаратів з ретардантною активністю на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої
    (Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Суржик, А.П.; Surzhyk, A.P.
    В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Анатомо-морфологічні зміни у рослин маку олійного за дії емістиму С
    (Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Зварич, Я. О.; Zvarych, Ya.O.
    В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин емістиму С на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин стимулятором росту відбувалося стимулювання росту надземної частини рослини. Відмілося посилення росту рослин маку та потовщення їхнього стебла. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання стимулятора росту спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом емістиму С відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що під впливом регуляторів росту зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. За дії препаратів в листках маку збільшувався вміст суми хлорофілів у порівнянні з контрольним варіантом, що є позитивним показником фотосинтезу.
  • Thumbnail Image
    Item
    Вплив тебуконазолу та хлормекватхлориду на ріст та фізіолого-біохімічні показники маку олійного
    (Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Суховій, Д.В.; Sukhovii, D. V.
    В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках маку, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.