Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f
Browse
2 results
Search Results
Item Вплив препаратів з ретардантною активністю на ростові процеси та анатомічні показники рослин гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Суржик, А.П.; Surzhyk, A.P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося зростання об’єму клітин стовпчастої і збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках гірчиці, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.Item Вплив тебуконазолу та хлормекватхлориду на ріст та фізіолого-біохімічні показники маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Суховій, Д.В.; Sukhovii, D. V.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рістгальмуючої дії – 0,5% - го хлормекватхлориду і 0,025% фолікуру- го на морфогенез рослин маку олійного. При обробці рослин ретардантами відбувалося інгібування росту надземної частини рослини. За дії застосованих антигіберелінових препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії препаратів збільшувалася кількість литків та площа листкової поверхні на одній рослині рослині, що позитивно впливає на проходження процесів фотосинтезу. Використання ретардантів спричиняло потовщення листкової пластинки, за рахунок фотосинтетичної тканини – хлоренхіми. Під впливом хлормекватхлориду та фолікуру відбувалося збільшення лінійних розмірів клітин губчастої паренхіми. Дослідження нижнього епідермісу дослідних рослин показали, що за дії обох препаратів зростала кількість та площа продихів на одиницю абаксіальної поверхні листка у порівнянні з контролем, що є важливою анатомічною складовою функціонування фотосинтетичного апарату. В листках маку, оброблених антигібереліновими препаратами спостерігалось збільшення вмісту суми хлорофілів у порівнянні з контролем, що є позитивним показником фотосинтезу.