Академічні тексти здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/eaae1655-68c1-4dbe-ad9f-21e79bcbd47f
Browse
11 results
Search Results
Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2020) Підгаєвська ., М. І; Podgaevskaya, M.I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeynaya, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Вплив антигіберелінових препаратів на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2021) Гуменюк, І.О.; Humeniuk, I. O.В роботі висвітлено результати вивчення впливу антигіберелінових препаратів на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої. При обробці рослин ретардантами відбувалося гальмування росту надземної частини рослини. За дії застосованих препаратів відбувалося зменшення довжини стебла з одночасним його потовщенням. За дії антигіберелінових препаратів збільшувалася кількість листків та площа листкової поверхні на одній рослині. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином хлормекватхлориду. Встановлено, що обробка рослин екзогенними інгібіторами росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – стручків. Одночасно зростала маса тисячі насінин і кількість насінин в стручку. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури гірчиці. Застосування ретардантів призводило до незначного збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування рочиину фолікуру. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка інгібіторами росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Вплив препарату з ауксиновою активністю на насіннєву продуктивність та якість продукції гірчиці білої(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2019) Новіцька, А. П.; Novitska, A. P.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин регопланту на продуктивність та якість продукції рослин гірчиці білої. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином регопланту концентрацією 0,025 мл/л. Встановлено, що обробка рослин екзогенним стимулятором росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – стручків. Одночасно зростала маса тисячі насінин і кількість насінин в стручку. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури гірчиці. Застосування рнгопланту призводило до збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування рочиину регопланту 0,025 мл/л. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка стмулятором росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Вплив трептолему на насіннєву продуктивність та якість продукції маку олійного(Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2018) Королівська, Т. М.; Korolivska, T.M.В роботі висвітлено результати вивчення впливу регулятора росту рослин трептолему на продуктивність та якість продукції рослин маку олійного. Найефективнішою для покращення продуктивності була обробка насіння розчином трептолему концентрацією 0,035 мл/л. Встановлено, що обробка рослин екзогенним стимулятором росту впливала на утворення плодів, призводила до достовірного збільшення кількості плодів на рослині – коробочок. Одночасно зростала маса тисячі насінин і маса насіння в коробочці. Наслідком цього є суттєве підвищення урожайності культури маку. Застосування трептолему призводило до збільшення вмісту олії в насінні та покращення її якості. Найбільш ефективним для збільшення олійності культури було застосування роцину трептолему 0,035 мл/л. За дії препаратів зростало йодне число, число омилення, а також встановлено зменшення кислотного числа. Обробка стмулятором росту сприяла збільшенню відсотка ненасичених жирних кислот за рахунок лінолевої кислоти, що є показником більш високої якості олії.Item Особливості ростових процесів полуниці садової за дії регуляторів росту рослин : дипломна робота(Вінниця, 2019, 2019) Бурдейна, В. О.; Burdeyna, V.А.Протягом 2018-2019 рр. вивчали регуляції ростових процесів та продуктивності рослин полуниці садової сортів Альбіон, Флоренс та Полка під впливом регуляторів росту рослин Гетероауксину та Епіну-екстра. За дії регуляторів росту рослин у всіх досліджуваних сортів полуниці садової підвищувалися показники фотосинтетичної поверхні. Встановлено, що регулятори росту підвищували урожайність плодів у всіх досліджуваних сортів рослин полуниці садової. Даний показник зростав за обробки Гетероауксином на 12-41%, а за використання препарату Епін-екстра на 36-60 %. Сходи із насіння різних сортів рослин полуниці садової, яке було оброблене препаратом Епін-екстра з’являлися раніше контрольного варіанту на 5 днів, а за використання Гетероауксину – на 7 днів. Найвищий відсоток схожості насіння відмічене в усіх досліджуваних сортів полуниці садової при застосуванні препарату Епін-екстра.Item Ріст, розвиток та продуктивність рослин картоплі за дії інгібіторів росту: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Сьомак, Ольга Володимирівна1. Синтетичні інгібітори росту та розвитку рослин з антигібереліновим механізмом дії есфон, тебуконазол та хлормекватхлорид зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин картоплі сорту Санте. 2. Регулятори росту зменшували лінійні розміри дослідних рослин. Найбільш суттєве зменшення даного показника спостерігалося за дії есфону. 3. Ретарданти суттєво впливали на листковий апарат рослин картоплі. Тебуконазол та хлормекватхлорид збільшували, як кількість листків і листкових пластинок на рослинах так і їх масу та площу. 4. Під впливом ретардантів зростали такі важливі показники, що впливають на продуктивність культур, як листковий та хлорофільний індекси та питома поверхнева щільність листка.Item Особливості анатомічної будови томатів за дії 6-БАП: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Река, Віта ВікторівнаВивчено вплив синтетичного цитокініну 6-БАП на анатомічну будову листків томатів сорту Бобкат. Встановлено, що застосування препарату в період бутонізації на культурі томатів є високоефективним засобом оптимізації анатомічної будови і функціонування фотосинтетичного апарату, ценотичних характеристик насаджень і призводить до підвищення урожайності культури. Обробка 6-БАП призводила до збільшення маси сухої речовини, кількості і площі листків рослин томатів в період формування плоду, уповільнювало відмирання листків в кінці вегетації, що є важливим показником оптимізації фотосинтетичного процесу. За дії препарату позитивних змін зазнавав важливий ценологічний показник насаджень томатів – листковий індекс. Він зростав протягом всього періоду вегетації, що свідчить про підвищення продуктивності ценозу. Позитивний вплив препарату проявлявся у тому, що збільшувався об’єм клітин основної фотосинтезуючої тканини – стовбчастої паренхіми. При цьому розміри клітин губчастої паренхіми практично не змінювалися. Встановлено, що за дії препарату відбувалось також збільшення кількості продихів на нижній (абаксіальній) поверхні листка, що є важливим для оптимізації газообміну і надходження вуглекислото газу в рослину. За рахунок розвитку більшої листкової поверхні, площі і маси листків і оптимізації мезоструктури листків томатів формувався більш потужний фотосинтетичний апарат, як окремих рослин томату, так і ценозу в цілому, щзо призводило до достовірного підвищення урожайності.Item Вплив інгібіторів росту на морфогенез і продуктивність рослин сої: дипломна робота.(Вінницький державний педагогічний ун-т імені Михайла Коцюбинського, 2016) Колібабчук, Анна ВіталіївнаВивчався вплив ретардантів есфону (0,2%), тебуконазолу (0,5%) та хлормекватхлориду (0,5%) на рослинах сої сорту Тріада. Встановлено, що застосування ретардантів есфону (0,2%), тебуконазолу (0,5%) та хлормекватхлориду (0,5%) на рослинах сої сорту Тріада по висоті пагонів 10-15 см зумовлювало гальмування ростових процесів, зменшувало масу листків та стебла. Збільшення товщини стебла та кореневої шийки рослин сої створювало передумови стійкості рослин до вилягання. Виявлено, що під впливом есфону (0,2%) відбувалося збільшення кількості листкових пластинок на рослині (36%), а обробка тебуконазолом призводила до зменшення даного показника – на 18 %. Досліджено, що всі застосовані ретарданти потовщували стебло рослини в середній його частині. За дії етиленпродуцента есфону (0,2%) та триазолпохідного препарату тебуконазолу (0,5%) зменшувалася довжина міжвузлів рослин.Item Особливості морфогенезу та показники продуктивності культури перцю за використання регуляторів росту рослин(Вінниця: ВДПУ, 2020) Підгаєвська, Марія Ігорівна; Подгаевская, М. И.; Podgaevskaya, M. I.Протягом 2019-2020 рр. вивчали регуляцію ростових процесів та продуктивність культури перцю солодкого сорту Богатир під впливом регуляторів росту рослин стимулювальної дії бурштинової кислоти та Епін-екстра та температури (+15°С та +25°С). Встановлено, що за використання рістрегулювальних препаратів (бурштинова кислота та Епін-екстра) при різних температурах (+15°С та +25°С) підвищувались інтенсивність проростання і схожість насіння перцю солодкого сорту Богатир. Найкращий ефект виявлений при застосуванні препарату Епін-екстра (0,025 г/л) за температури +25°С, де енергія проростання насіння збільшувалася на 15 %, а схожість насіння – 6,6 % більше. Встановлено, що рістрегулювальні препарати при температурах +15°С та +25°С збільшують довжину гіпокотиля проростків перцю солодкого. Найкращий стимулювальний ефект відмічений при температурі +15°С за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Обробка рослин перцю солодкого у фазі формування двох справжніх листків рістрегулювальними препаратами зумовлювала суттєві зміни у морфогенезі дослідних рослин. Препарати збільшували висоту рослин: за дії бурштиновою кислотою (1 г/л) – на 16,6 %, а за використання препарату Епін-екстра (0,025 г/л) – на 22 %. Препарати підвищували біомасу рослин перцю солодкого – на 24 % (бурштинова кислота) та 33 % (Епін-екстра). Найкращий ефект виявлений при використанні препарату Епін-екстра (0,025 г/л). Встановлено, що застосовані препарати підвищували показники площі листкової поверхні перцю солодкого та збільшували вміст хлорофілів у листках рослин.