Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/d85d138f-58c1-459b-8bda-aea1e5a020c3
Browse
16 results
Search Results
Item Вода в атмосфері Марса(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Кузнєцова, ЮліанаНа початку своєї історії Марс мав велику кількість води. На сьогодні частина води зберігається як лід, є замкнутою в структурі багатих водою матеріалів та у незначній кількості присутня в атмосфері. Над полярними районами з пізнього літа до ранньої весни, а також навколо високих вулканічних вершин спостерігаються конденсаційні білі хмари. У північній півкулі вони з’являються утричі частіше, ніж у південній. Імовірність їх існування є найбільшою після проходження перигелію, та поблизу рівнодення. Конденсаційні хмари формуються пізнього ранку і відразу після полудня. Максимально яскравими вони стають через кілька годин після свого зародження. Тривалість існування хмар рахується від годин до кількох днів. Сучасна марсіанська гідрологія охоплює близько 1011 кг водяної пари в атмосфері, а також світлі хмари.Item Особливості рельєфу поверхні Марса, викликані водою(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Грудинін, БорисНа освітлених Сонцем схилах кратерів і каньйонів у полярних регіонах Марса у кінці зими з’являються свіжі потоки рідини. Аналіз зображень поверхні з космічних апаратів виявив на поверхні каньйони, схожі на висохлі русла річок, та прояви водної ерозії. Раніше на планеті було тепліше, по поверхні текла рідка вода. Для утворення річкового русла достатньо нетривалого викидання великої маси води. Початки каналів та долин розташовані вище за течіями, які починаються на вершинах каньйонів. Деякі особливості рельєфу нагадують вигладжені льодовиками ділянки. Поверхня північної півкулі залягає у середньому на декілька кілометрів глибше від південної.Item Селеві потоки на поверхні Марса(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійРідка вода зіграла помітну роль в утворенні водотоків на схилах кратерів, плато та інших западинах. Ці канали утворюються селевими потоками на схилах вниз із зони просочування. Вода випарується або замерзне. Полярні течії - це обвали або лавини киплячого сухого льоду, які несуть із собою пісок, пил і каміння. Потужність водоносного шару на Марсі становить 100-200 м. Русла марсіанських річок занадто глибокі та прямі, щоб бути руслами річок з водою. Такі канали схожі на долини в земних льодовиках. Цілком можливо, що льодовики відповідають за формування мережі цих каньйонів. Отримані дані спостережень показують, що й сьогодні Марс є геологічно активним небесним тілом.Item Вода тече по поверхні Марса й зараз(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійПошук води на Марсі є одним із важливих завдань марсіанських експедицій. Вода під поверхнею відігравала важливу роль у формуванні структур рельєфу на поверхні. Проведені космічними апаратами дослідження показують, що раніше на поверхні Марса були умови, при яких там існувала рідка вода. Існуючі русла річок могли утворитися при виверженнях із підземних резервуарів через тріщини у льоду, або внаслідок повільного просочування ґрунтових вод з під поверхні. Дослідження доводять, що під поверхнею знаходиться багато льоду, а можливо й вода у рідкому стані. Тобто Марс є геологічно активнішим, ніж це уявляли раніше.Item Моря та озера на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Грудинін, БорисРаніше на поверхні Марса була вода, текли річки, могла бути значна кількість кисню. Атмосфера та вода були втрачені після потужного бомбардування великими метеороїдами. А знайдений у марсіанських породах гематит вказує на те, що у товщі вічної мерзлоти можуть існувати умови для утворення озер із рідкої води. Вони мають можливість підігріватися локальною тектонікою. Глибокі підземні області могли бути й місцями для біологічної діяльності. На переданих з Марса фотознімках гірських масивів планети було, можливо, зафіксоване величезне крижане море, під льодом якого може й зараз бути вода. Розрахунки показали, яку саме кількість геотермального тепла необхідно для досягнення значень температури, при якій рідка суміш перхлоратів з водою не замерзала б під дослідженою кількістю льоду.Item Історія води на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійЗа даними з орбітальних модулів і марсоходів реконструйовано етапи розвитку подій на Марсі. У Філлоціанову еру, що почалася 4.5 млрд. років тому і тривала ~500-1000 млн. років, Марс був вологою планетою, і тому породи в ту пору зазнавали водної ерозії. Після глобальних змін клімату, викликаних, можливо, вулканічною діяльністю, почалася Теїкіанова епоха. Вона тривала до 3.5 млрд. років тому. Близько 3.3 млрд. років тому розпочалася Сідеріканова ера. Саме у той час розпочалося масштабне утворення оксидів заліза, які могли надати планеті червонуватого кольору. Системи сучасних долин і каналів Марса також свідчать про минулу присутність проточної води на поверхні. Тому припускають, що раннє марсіанське середовище відрізнялося від холодних і сухих умов сьогодення. Таким чином зима на Марсі була майже нескінченна і порушутільки короткочасними періодами, коли йшли дощі і мали місце великі повені.Item Особливості пилових бур на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійВесна на Марсі є часом зародження пилових бур у відповідній півкулі. Вони виникають тоді, коли починає випаровуватися замерзлий вуглекислий газ із зимових полярних шапок. При цьому збільшується атмосферний тиск при сублімації замерзлого СО2; між покритою вуглекислотною памороззю і тільки що відтанувшою поверхнею у щільнішій атмосфері пил легше піднімається і довше тримається. Встановлення високого температурного контрасту приводить до виникнення сильних вітрів, які дмуть від країв полярної шапки у бік середніх широт. Пилові бурі відіграють важливу роль на формування марсіанського клімату.Item Вулканічні печери Марса і їх придатність для колоністів(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Александрова, ОксанаНа поверхні Марса знайдено багато кратерів вулканічного і ударного походження. Їх вік від 4 мільярдів років, до кількох днів. На початку двохтисячних років на фото вулканічного плато Фарсіда біля вулкану Арсія, вперше побачили зображення семи темних плям округлої форми. Вони виявилися глибокими кам’яними колодязями, або отворами у стелі печер під поверхнею Марса. Ці западини назвали ямними кратерами. У нічні години вони є теплішими від розташованої поруч місцевості. Зараз у провінції Фарсіда виявили більше сотні таких кратерів. Велику кількість таких кратерів виявлено ще й у регіоні іншої вулканічної області на Марсі – Елізій. Їх діаметри становлять від 50 до 350 м. Вважають, що дані отвори й печери мають стати найпершими цілями для наступних пілотованих космічних експедицій, і місій автоматизованих апаратів.Item Про вулкани на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійСпостереження Марса з космічних апаратів виявили сліди вулканізму. Половина поверхні вкрита старими кратерами, решта – молодими і рівнинними відкладеннями. Ударні та вулканічні кратери мають різну форму. Ударні – є майже круглими, мають вал, внутрішню і зовнішню тераси. Вулкани діляться на великі вулкани щитового типу, куполи й провальні кальдери. 4 найвищі вулкани з кратерами на вершинах (Olympus, Arsya, Pavonis і Askraeus) мають розвинуті поля викинутого матеріалу та вилиті лави. Також знайдені горби, схожі на земні гідротермальні гарячі джерела.Item Дуже «свіжі» кратери на поверхні Марса(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійДля пояснення появи льоду на низьких широтах, вологість марсіанської атмосфери на момент утворення там криги мала бути значно вищою, ніж зараз. Через розріджену атмосферу Марса метеороїди часто долітають до її поверхні та утворюють там сотні глибоких кратерів щорічно. Їх пошук проводять порівнюючи знімки поверхні з орбіти, отримані в різний час. У викидах зі свіжих кратерів інфрачервоними спектрами підтверджено присутність дуже чистого водяного льоду. Розподіл плям усередині і навколо кратерів показує, що верхня межа крижаного шару у місцях падіння метеорних тіл лежить на глибині 10-35 см. Отримані зображення кратерів вперше дали докази наявності криги на поверхні Марса на всіх широтах, і на екваторі також.