Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/d85d138f-58c1-459b-8bda-aea1e5a020c3
Browse
19 results
Search Results
Item ТЕМНІ ПЛЯМИ НА ПОВЕРХНІ МАРСА МОЖУТЬ БУТИ ПРОЛОМАМИ ДО КРИЖАНИХ ПЕЧЕР(2024) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійНа початку 2000-них років на схилах марсіанського вулкану Arsya знайдено 7 темних плям. Дослідження показали, що вони є провалами до вулканічних печер. Поруч із вулканічним регіоном Елізіум знайшли канали шириною від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. У місцях закінчення цих каналів були знайдені ями з розмірами в 1-2 км та глибиною до 0.5 км. У таких ямах під поверхнею може утримуватися водний лід. Дослідження зображень вулкану Pavonis Mons, отриманих за допомогою камери «THEMIS» з орбітального апарата «Mars Odyssey», дозволили знайти печерні трубки у вигляді ланцюгів обвалів із плоскою основою й похилими боками та кілька темних вертикальних провалів в даху печер. У Acidalia Planitia були знайдені льодовикові потоки і яри, які нагадують порізані річками земні аналоги. Вони є відносно неглибокими і розташовані на звернених до екватора пологих схилах підвищень. Їх орієнтація щодо екватора вказує на необхідність врахування контролю інсоляцією. Утворення таких ям можуть бути викликані кріогенними процесами у промерзлих ґрунтах та просіданням поверхневих шарів унаслідок відтаювання льоду.Item ВІДМІННОСТІ МІЖ ДРЕВНЬОЮ ТА СУЧАСНОЮ ГІДРОЛОГІЄЮ МАРСА(2024) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійЄ чимало свідчень того, що в минулому атмосферний тиск на Марсі був значно вищим, і на його поверхні вода існувала в рідкому стані. Недавні дослідження показали, що зараз у північній півкулі замерзлої води майже у десять разів більше, ніж у південній. А в 2005 р. замерзлу воду виявили навіть на відкритій поверхні планети; вона була знайдена всередині одного з кратерів недалеко від північного полярного кола. Лід, що знаходиться під поверхнею Марса, за певних умов, може розтанути. Це може відбуватися, наприклад, у результаті падіння метеоритного тіла, або ж під дією вулканічної діяльності. У даний час поверхня Марса скута вічною мерзлотою. В екваторіальній області її товщина може досягати одного, й до полярних областей – зростає до кількох кілометрів. Наявність промоїни на схилах деяких кратерів може вказувати на можливий вихід рідкої води, наприклад, із розталих шарів вічної мерзлоти. Причому, зміни зовнішнього вигляду деяких ярів, можуть утворюватися як рідкою водою, так і бути слідами від осипання сухого ґрунту по крутих схилах. І це могла бути лише епізодична поява рідини на марсіанській поверхні. Проте в цілому, дана планета залишається скутою вічною мерзлотою. Саме в ній зараз прихована практично вся вода, яка колись заповнювала тепер сухі канали і русла древніх річок та западини деяких кратерів. Вивчення верхніх шарів Марса за допомогою радіолокатора «MARSIS» на глибинах аж до кількох кілометрів також показали, що під поверхнею планети зараз знаходиться велика кількість замерзлої води. Найбільші скупчення водяного льоду знайдено в полярних областях. Проте рідка вода інколи може спостерігатися на поверхні Марса і сьогодні. Запаси води на сучасному Марсі оцінювали за прямими зображеннями із орбітальних апаратів, при спектроскопічних спостереженнях і з використанням радарних методів дистанційного зондування; також використовувалися дослідження поверхні планети з допомогою посадочних модулів та марсоходів. Геологічними доказами існування води на поверхні в історичному минулому можуть бути численні канали, стародавні мережі річкових долин, дельти річок та дно багатьох озер. Також на поверхні Марса виявлено такі мінерали, котрі могли утворитися тільки у рідкій воді. Тобто, у давнину Марс мав велику кількість води. Проте з тих пір всі об’єми рідкої води зникли із поверхні планети. Вважають, що зараз кількість замерзлої води може бути від 5% до 30% запасів у нинішніх океанах на Землі.Item Фізичні характеристики супутників Сатурна як доказ єдності будови планетних систем(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Гуменюк, ВадимРозглянуто на основі вивчення фізичних характеристик супутників Сатурну і гіпотез їх утворення єдність будови планетних систем.Item Вода в атмосфері Марса(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Кузнєцова, ЮліанаНа початку своєї історії Марс мав велику кількість води. На сьогодні частина води зберігається як лід, є замкнутою в структурі багатих водою матеріалів та у незначній кількості присутня в атмосфері. Над полярними районами з пізнього літа до ранньої весни, а також навколо високих вулканічних вершин спостерігаються конденсаційні білі хмари. У північній півкулі вони з’являються утричі частіше, ніж у південній. Імовірність їх існування є найбільшою після проходження перигелію, та поблизу рівнодення. Конденсаційні хмари формуються пізнього ранку і відразу після полудня. Максимально яскравими вони стають через кілька годин після свого зародження. Тривалість існування хмар рахується від годин до кількох днів. Сучасна марсіанська гідрологія охоплює близько 1011 кг водяної пари в атмосфері, а також світлі хмари.Item Особливості рельєфу поверхні Марса, викликані водою(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Грудинін, БорисНа освітлених Сонцем схилах кратерів і каньйонів у полярних регіонах Марса у кінці зими з’являються свіжі потоки рідини. Аналіз зображень поверхні з космічних апаратів виявив на поверхні каньйони, схожі на висохлі русла річок, та прояви водної ерозії. Раніше на планеті було тепліше, по поверхні текла рідка вода. Для утворення річкового русла достатньо нетривалого викидання великої маси води. Початки каналів та долин розташовані вище за течіями, які починаються на вершинах каньйонів. Деякі особливості рельєфу нагадують вигладжені льодовиками ділянки. Поверхня північної півкулі залягає у середньому на декілька кілометрів глибше від південної.Item Селеві потоки на поверхні Марса(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійРідка вода зіграла помітну роль в утворенні водотоків на схилах кратерів, плато та інших западинах. Ці канали утворюються селевими потоками на схилах вниз із зони просочування. Вода випарується або замерзне. Полярні течії - це обвали або лавини киплячого сухого льоду, які несуть із собою пісок, пил і каміння. Потужність водоносного шару на Марсі становить 100-200 м. Русла марсіанських річок занадто глибокі та прямі, щоб бути руслами річок з водою. Такі канали схожі на долини в земних льодовиках. Цілком можливо, що льодовики відповідають за формування мережі цих каньйонів. Отримані дані спостережень показують, що й сьогодні Марс є геологічно активним небесним тілом.Item Вода тече по поверхні Марса й зараз(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійПошук води на Марсі є одним із важливих завдань марсіанських експедицій. Вода під поверхнею відігравала важливу роль у формуванні структур рельєфу на поверхні. Проведені космічними апаратами дослідження показують, що раніше на поверхні Марса були умови, при яких там існувала рідка вода. Існуючі русла річок могли утворитися при виверженнях із підземних резервуарів через тріщини у льоду, або внаслідок повільного просочування ґрунтових вод з під поверхні. Дослідження доводять, що під поверхнею знаходиться багато льоду, а можливо й вода у рідкому стані. Тобто Марс є геологічно активнішим, ніж це уявляли раніше.Item Моря та озера на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, Олексій; Грудинін, БорисРаніше на поверхні Марса була вода, текли річки, могла бути значна кількість кисню. Атмосфера та вода були втрачені після потужного бомбардування великими метеороїдами. А знайдений у марсіанських породах гематит вказує на те, що у товщі вічної мерзлоти можуть існувати умови для утворення озер із рідкої води. Вони мають можливість підігріватися локальною тектонікою. Глибокі підземні області могли бути й місцями для біологічної діяльності. На переданих з Марса фотознімках гірських масивів планети було, можливо, зафіксоване величезне крижане море, під льодом якого може й зараз бути вода. Розрахунки показали, яку саме кількість геотермального тепла необхідно для досягнення значень температури, при якій рідка суміш перхлоратів з водою не замерзала б під дослідженою кількістю льоду.Item Історія води на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійЗа даними з орбітальних модулів і марсоходів реконструйовано етапи розвитку подій на Марсі. У Філлоціанову еру, що почалася 4.5 млрд. років тому і тривала ~500-1000 млн. років, Марс був вологою планетою, і тому породи в ту пору зазнавали водної ерозії. Після глобальних змін клімату, викликаних, можливо, вулканічною діяльністю, почалася Теїкіанова епоха. Вона тривала до 3.5 млрд. років тому. Близько 3.3 млрд. років тому розпочалася Сідеріканова ера. Саме у той час розпочалося масштабне утворення оксидів заліза, які могли надати планеті червонуватого кольору. Системи сучасних долин і каналів Марса також свідчать про минулу присутність проточної води на поверхні. Тому припускають, що раннє марсіанське середовище відрізнялося від холодних і сухих умов сьогодення. Таким чином зима на Марсі була майже нескінченна і порушутільки короткочасними періодами, коли йшли дощі і мали місце великі повені.Item Особливості пилових бур на Марсі(Вінниця: ТВОРИ, 2023) Відьмаченко, Анатолій; Мозговий, Олександр; Стєклов, ОлексійВесна на Марсі є часом зародження пилових бур у відповідній півкулі. Вони виникають тоді, коли починає випаровуватися замерзлий вуглекислий газ із зимових полярних шапок. При цьому збільшується атмосферний тиск при сублімації замерзлого СО2; між покритою вуглекислотною памороззю і тільки що відтанувшою поверхнею у щільнішій атмосфері пил легше піднімається і довше тримається. Встановлення високого температурного контрасту приводить до виникнення сильних вітрів, які дмуть від країв полярної шапки у бік середніх широт. Пилові бурі відіграють важливу роль на формування марсіанського клімату.