Кафедра географії
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/bda923f9-2e35-49c6-9eb3-01ff9481258c
Browse
13 results
Search Results
Item Архітектори садово-паркових ландшафтів Центральної Європи(Вінниця : ВДПУ, 2024) Кравцова, І.В.; Kravtsova, IrynaВиконані дослідження та детальний аналіз чинників, що визначають формування, функціонування та розвиток садово-паркових ландшафтів території дослідження вказують на те, що організація цих географічних об’єктів визначається не стільки модними тенденціями відповідної історичної епохи, а більше сукупністю чинників об’єктивної і суб’єктивної природи. Мета статті: дослідити та показати взаємозв’язок і взаємообумовленість впливу окремих персоналій на особливості організації ландшафтної структури садово-паркових ландшафтів Центральної Європи. Сьогодні садово-паркові ландшафти формують самостійне об’єктно-предметне поле сучасного географічного знання загалом, та антропогенного ландшафтознавства зокрема. Їхні наукові вишукування ведуться крізь призму розуміння поліфункціональності та складності організації цих географічних об’єктів. Вони є системними парадинамічними та парагенетичними утвореннями. З погляду вінницької школи антропогенного ландшафтознавства – це гуманістична складова організації життєвого простору людини ХХІ століття. Просторові межі території дослідження – Центральна Європа в кордонах таких сучасних державних утворень: Словаччина, Польща, Угорщина, Україна, Чехія. Хронологічні межі – XVIII–XIX століття, часовий проміжок регулярного та пейзажного періодів формування та функціонування садово-паркових ландшафтів Центральної Європи. Ці антропогенні ландшафти є прикладом так званої тріади формування антропогенних структур: «Ідея – Можливості – Уміння». І ця тріада чинників реалізується крізь призму розуміння принципу природно-антропогенного сумісництва. У статті наведені приклади організації садово-паркових ландшафтів України, які були створені польським військовим інженером Людвігом Метцеллем та ірландським ботаніком Діонісієм Макклером.Item Фонові антропогенні ландшафти Східнокарпатського ландшафтного екотону(Вінниця : ВДПУ, 2024) Ситник, О.І.; Sytnyk, OleksiyПередкарпаття розглянуто як своєрідний ландшафтний екотони, якому ландшафтознавці приділяють недостатньо уваги. Однак детальні ландшафтознавчі дослідження Передкарпаття й прилеглих до нього рівнин показали, що східні ландшафтна і географічна (геокомпонентна) межі Передкарпаття, а також загалом і Карпат в Україні не співпадають. Крім Прикарпатського передгір’я необхідно виділяти й Передкарпатську рівнину, що охоплює Розточчя, Опілля, Середнє Придністер’я та Хотинську височину. Ландшафти Прикарпатсього передгір’я і Передкарпатської рівнини не однакові. Це західна і східна частина Східнокарпатського ландшафтного екотону, що сформувався внаслідок їх взаємодії. На його основі розвивається не менш унікальний антропогенний ландшафтний екотон, ще недостатньо досліджений науковцями України. Активне, особливо упродовж двох минулих століть, господарське освоєння пердгірних ладшафтних екотонів призвело до формування фонових, сільськогосподарських і лісових, ландшафтів у межах Передкарпаття.Item Туристично-рекреаційні мікроосередки у процесі зонування приміських ландшафтів(Вінниця : ВДПУ, 2024) Чиж, О.П.; Денисик, Б.Г.; Омельченко, В.С.; Chyzh, Olga; Denysyk, Bohdan; Omelchenko, ViktoriiaРозглянуто нові чинники зонування приміських ландшафтів – туристично рекреаційні мікроосередки. Мета – здійснити аналіз туристично рекреаційних мікроосередків як індикаторів виокремлення зон і підзон у приміських ландшафтах. Під туристично-рекреаційними мікроосередками розуміємо антропогенну структуру, що формується і розвивається під впливом туристично-рекреаційної діяльності людей і в умовах для цього придатних. У процесі дослідження застосовано принципи комплексності, сумісництва та екологічності; методи експедиційних досліджень, аналізу та синтезу, як наскрізні – ГІС-технології. Зазначено, що із активним розвитком субурбанізації на початку ХХІ ст. суттєво збільшуються площі приміських зон, яким науковці приділяють мало уваги. Доповнено визначення поняття «приміська зона», виділено проблеми зумовлені специфікою пізнання їх ландшафтів, обґрунтовано наявність зовнішньої (дальньої) і внутрішньої (ближньої) ландшафтних меж приміських зон, показано значення туристично-рекреаційних мікроосередків у їх виокремленні. На прикладі приміської зони Вінниці показано, що вона починається і закінчується там, де рекреаційні ландшафти, в основі формування яких туристично-рекреаційні мікроосередки, починають переважати і стають фоновими. Туристично-рекреаційні мікроосередки частіше формуються на основі наявних у приміських зонах селитебних, водних та лісових антропогенних ландшафтів. Серед різноманіття туристично-рекреаційних мікроосередків приміської зони Вінниці явно переважають стихійно сформовані мікроосередки для активного відпочинку спортивно-оздоровчого спрямування.Item Ландшафтний аналіз у сучасному регіональному проєктуванні(Вінниця : ВДПУ, 2024) Шищенко, П.Г.; Денисик, Г.І.; Shyshchenko, Petro; Denysyk, HryhoriyУ статті сформульовані методологічна, об'єктно-предметна сутність, методи ландшафтного аналізу для обґрунтування регіональних схем і проєктів – моделей оптимального еколандшафтного облаштування територій. Комплексне регіональне проєктування трактується як специфічна форма пізнання геопростору, що базується на підвалинах сучасного ландшафтознавства, системі його понять, концепцій, принципів, ідей, прийнятних для реалізації в проєктно-планувальній практиці. При цьому автори виходять з того, що географічний ландшафт є просторово часовою геосистемою, існує як об’єктивна реальність – природно-історичне тіло і об’єкт господарювання, є засобом реалізації суспільних потреб та виступає натомість в якості соціально необхідного виду географічної діяльності. Проєктування моделює еколандшафтне облаштування регіонів, що є оптимізаційним завданням, яке розв’язується в процесі проєктування і спирається на критерії збереженості, стійкості та надійності ландшафтів при їх антропогенних трансформаціях.Item Садово-паркові ландшафти в структурі ландшафтно-технічних систем Середнього Надбужжя(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравцова, І.В.; Kravtsova, I.Прикладом розумної організації та використання природного середовища, яке має максимально м’який вплив як на компонентну структуру вихідної території, так і на ландшафтні елементи антропогенного та натурального походження, є садово-паркові ландшафти. Мета статті: дослідити садово паркові ландшафти в структурі ландшафтно-технічних систем Середнього Надбужжя. Середнє Надбужжя – це природна територія, яка знаходиться в середній течії р. Південний Буг. У межах території дослідження функціонують дві складні ландшафтно-технічні системи: ПрАТ «Заваллівський графітовий комбінат» та АТ «Гайворонський спеціалізований кар’єр». За ґенезою – це техногенні ландшафти. Організація садово-паркових ландшафтів в межах відпрацьованої ділянки Заваллівського родовища графітів (Хутір «Андріївка») та «Саду каменів» в структурі Гайворонського спецкар’єру дозволить оптимізувати та пом’якшити вплив на навколишнє середовище, сформувати екологічно збалансовану ландшафтну систему.Item Передгірні ландшафтні екотони: обґрунтування меж та внутрішня структура(Вінниця : ВДПУ, 2023) Ситник, О.І.; Sytnyk, O.Передкарпаття і передгір’я Кримських гір розглянуто як своєрідні ландшафтні екотони, яким ландшафтознавці приділяють мало уваги. Однак детальні ландшафтознавчі дослідження Передкарпаття й прилеглих до нього рівнин показали, що східні ландшафтна і географічна (геокомпонентна) межі Передкарпаття, а також загалом і Карпат в Україні не співпадають. Крім Прикарпатського передгір’я необхідно виділяти й Передкарпатську рівнину, що охоплює Розточчя, Опілля, Середнє Придністер’я та Хотинську височину. Ландшафти Прикарпатсього передгір’я і Передкарпатської рівнини не однакові. Це західна і східна частина східнокарпатського ландшафтного екотону, що сформувався внаслідок їх взаємодії. На його основі розвивається не менш унікальний антропогенний ландшафтний екотон, ще недостатньо досліджений науковцями України. Ландшафтний екотон передгір’я Кримських гір представлений передгірним лісостепом, що охоплює зовнішні і внутрішні куестові пасма. Тут різноманіття ландшафтної структури та відповідність лісостеповому висотному поясу Кримських гір ускладнюють чіткий поділ екотону на три складових: дві – пристепову і пригірську зовнішні та центральну контактну. Детальніші дослідження ландшафтного екотону передгір’я Кримських гір у майбутньому дадуть можливість це зробити.Item Остепніння ландшафту заплави Південного Бугу(Вінниця : ВДПУ, 2023) Стефанков, Л.Л.; Stefankov, L.Розглянуто проблему сучасного остепніння заплави Південного Бугу у межах Середнього Побужжя, як модельного регіону лісополя України. Мета — виокремити та дослідити антропогенні чинники, які не є провідними, однак мають суттєвий вплив на розвиток процесу остепніння. У процесі дослідження використано принцип історизму та сумісництва, а також методи аналізу і синтезу, польових ландшафтознавчих досліджень, моделювання та ГІС технологій. Крім матеріалів власних польових досліджень, здійснено аналіз матеріалів регіональних метеостанцій та природоохоронних установ. Зхарактеризовано вплив основних видів господарської діяльності та сформованих ними ландшафтних комплексів на сучасний стан заплави річки Південний Буг. Показано, що крім основних натуральних (кліматичних) та антропогенних (розорювання і вирубка лісів) суттєвий вплив на остепніння ландшафту Середнього Побужжя мають водогосподарське будівництво та гірничо-видобувна промисловість. Зазначено, що при об’єднанні ландшафтних комплексів створених цими видами господарської діяльності із селитебними ландшафтами, формуються значні за площею ділянки остепніння Середнього Побужжя. У зв’язку з тим, що остепніння починає активно впливати на розвиток господарства регіону, його структуру та повсякденне життя людей, цей процес потребує детальніших досліджень і у майбутньому.Item Садово-паркові ландшафти: формування, структура, значимість(Вінниця : ВДПУ, 2023) Кравцова, І.В.; Kravtsova, I.V.Садово-паркові ландшафти – це «правильні» антропогенні ландшафти, які формують сучасну ландшафтну оболонку Землі. Для них характерним є конструктивне поєднання природних компонентів і елементів із тими складовими, що створила людина для задоволення як матеріальних, так і духовних потреб. Мета – показати та обґрунтувати ієрархічне розташування садово-паркових ландшафтів у сучасній системі класифікації антропогенних ландшафтів. Обґрунтовано введення нової таксономічної структури у систему класифікації антропогенних ландшафтів – «надклас антропогенних ландшафтів», а саме: «надклас садово-паркові ландшафти». Виокремлення цієї таксономічної структури ґрунтується на підходах і принципах розумного, ноосферного використання відповідної території. Зважаючи на Закони України, якими регламентується організація селитебних територій, цілі Стратегії сталого розвитку України, всі географічні об’єкти, які сучасна людина використовує як з метою задоволення матеріальних, так і духовних потреб, мають конструюватися не лише на засадах раціонального природокористування та створення комфортного середовища для життя та діяльності людини, але й максимального збереження ландшафтного та біологічного різноманіття. Це забезпечується дотриманням відповідних часток озеленення як селитебних, так і промислових об’єктів із застосуванням елементів ландшафтного дизайну.Item Model structures of garden and park landscapes of Central Europe(Вінниця : ВДПУ, 2022) Kravtsova, I.V.; Кравцова, І.В.; Kanska, V.V.; Канська, В.В.The landscape structure of garden and park landscapes of Central Europe on the example of the garden and park landscape «Sofiyivka» (Uman, Cherkasy region, Ukraine) and the garden and park landscape «Arcadia» (Nieborów, Łód Voivodeship, Poland) had been examined. Geographical understanding of Central Europe as a natural-geographical region and socio-geographical category had been discovered. The modern understanding of garden and park landscapes as a corresponding group of man-made landscapes, which in its structure is a reasonable combination of natural components, elements and components and elements formed in the process of economic / art activity of man had been done. The article presented maps of the modern landscape structure of the garden and park landscape «Arcadia» and the garden and park landscape «Sofiyivka». It has been established, that the garden and park landscape «Arcadia» and the garden and park landscape «Sofiyivka» were founded during the anthropogenic-landscape period of the formation of garden and park landscapes, namely the romantic direction. They are connected by the history of the foundation and friendly relations of the owners of these objects: Princess Helena Radziwill and Sophia Glavani-Witt-Potocka. Garden and park landscape «Arcadia» is located 5 km southeast of the town of Łowicz, Łowicz County, Łód Voivodeship in the structure of the rural subclass of the residential class of man-made landscapes. Garden and park landscape «Arcadia» is located within the Mazowiecko-Podlaska Lowland, an example of a floodplain type of garden and park landscapes. The area of the object is 14.5 hectares. Today, the garden and park landscape «Arcadia» is part of the museum in Neboriv, which was established in 1945. Garden and park landscape «Sofiyivka» is located in the city of Uman, Cherkasy region on the Dnieper Upland. The object of study has a complex landscape structure, which is formed by the valley of the river Kamyanka, as well as two beams: Zvirynets and Grekova. Garden and park landscape «Sofiyivka» is an example of a valley-beam type of garden and park landscapes. Area - over 200 hectares. Today it is the National dendrological park «Sofiyivka» of the National Academy Sciences of Ukraine.Item Interzonal geoecotone of Central Europe(Вінниця : ВДПУ, 2022) Sytnyk, O.I.; Bezlatnya, L.O.; Denysyk, B.Hr.; Ситник, О.І.; Безлатня, Л.О.; Денисик, Б.Г.This article reviews the Central European region in terms of globalization processes and geoecotonization of its territory; it is noted that this is a region of contacts and interaction of different natural structures, cultures and civilizations, that is a kind of border area, and from the point of view of modern landscape science - natural economic geoecotone. The purpose of the study: taking into account globalization processes, to investigate the current state, landscape structure, opportunities for optimization of interzonal natural economic geoecotone "forest-steppe - steppe" within Central Europe for further rational use of its natural resources. The current interest in the study of geoecotones with different complexity levels of their organization, patterns of development, especially in the process of anthropogenization, the ability to control this process, will help to solve some theoretical and many empirical problems. Such landscape studies are of particular importance for transition regions, just as interzonal geoecotones. It is pointed out that the interzonal geoecotone "forest-steppe - steppe" of Central Europe is an archetypal natural-economic structure that is used for studying the processes of formation and functioning, as well as the development of measures for the rational use of natural, naturalanthropogenic and anthropogenic landscape complexes of different hierarchical levels.