Кафедра географії
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/bda923f9-2e35-49c6-9eb3-01ff9481258c
Browse
2 results
Search Results
Item Ландшафтний аналіз у сучасному регіональному проєктуванні(Вінниця : ВДПУ, 2024) Шищенко, П.Г.; Денисик, Г.І.; Shyshchenko, Petro; Denysyk, HryhoriyУ статті сформульовані методологічна, об'єктно-предметна сутність, методи ландшафтного аналізу для обґрунтування регіональних схем і проєктів – моделей оптимального еколандшафтного облаштування територій. Комплексне регіональне проєктування трактується як специфічна форма пізнання геопростору, що базується на підвалинах сучасного ландшафтознавства, системі його понять, концепцій, принципів, ідей, прийнятних для реалізації в проєктно-планувальній практиці. При цьому автори виходять з того, що географічний ландшафт є просторово часовою геосистемою, існує як об’єктивна реальність – природно-історичне тіло і об’єкт господарювання, є засобом реалізації суспільних потреб та виступає натомість в якості соціально необхідного виду географічної діяльності. Проєктування моделює еколандшафтне облаштування регіонів, що є оптимізаційним завданням, яке розв’язується в процесі проєктування і спирається на критерії збереженості, стійкості та надійності ландшафтів при їх антропогенних трансформаціях.Item Відрождення ландшафтознавства в Україні(Вінниця : ВДПУ, 2022) Денисик, Г.І.; Чиж, О.П.; Канський, В.С.; Denysyk, Hr.I.; Chyzh, O.P.; Kanskyy, V.S.Розглянуто сучасний стан та обґрунтовано можливі шляхи активізації розвитку українського ландшафтознавства; зазначено, що зародження й активний розвиток ландшафтознавства в Україні відбувався у 50-70-х роках ХХ ст., який наприкінці ХХ ст. та першому десятиріччі ХХІ ст.. призвів до виокремлення у його структурі нових ландшафтознавчих напрямів досліджень–геофізики й геохімії ландшафтів, історичного й антропогенного ландшафтознавства, ландшафтної екології та ін. Однак, з початку ХХІ ст. ландшафтознавство в Україні почало поступово занепадати, що й актуалізує проблему пошуків сучасних напрямів його відродження. Метою дослідження є розгляд сучасного проблемного стану та обґрунтування можливих перспективних напрямів розвитку українського ландшафтознавства, що призведуть до його відродження у першій половині ХХІ ст. У процесі дослідження використано історико-ландшафтознавчий та порівняльний підходи, принципи історизму, взаємного зв’язку, розвитку та об’єктивності; методи – ландшафтознавчого аналізу і синтезу, теоретичного узагальнення та систематизації фактів. Із зазначених нових напрямів ландшафтознавчих досліджень на початку ХХІ ст. в Україні розвиваються лише антропогенне ландшафтознавство й ландшафтна екологія. Уповільнений розвиток ландшафтознавства уже відобразився на вирішенні важливих державних завдань, зокрема розбудові національної екологічної мережі, формуванні заповідного фонду, розробці різних проектів і програм раціонального природокористування. У зв’язку з цим обґрунтовано необхідність відродження ландшафтознавства, суттєвого оновлення його теоретичних засад та запропоновано приорітетні напрями подальших ландшафтознавчих досліджень. Показано, що цей процес необхідно розпочинати із освітянського простору.