Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/bc009876-8b81-456e-9ed0-eb8b94261ec8
News
Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців : збірник наукових праць
Browse
3 results
Search Results
Item Формування цифрової компетентності майбутніх учителів у вивченні комп’ютерно орієнтованих технологій навчання(Вінниця : Друк плюс, 2022) Гуревич, Роман Семенович; Кобися, Володимир Михайлович; Кобися, Алла Петрівна; Кізім, Світлана Степанівна; Куцак, Лариса Вікторівна; Опушко, Надія РоманівнаЦифрова компетентність визнана однією з ключових для повноцінного життя та діяльності людини і передбачає впевнене, критичне та відповідальне використання цифрових технологій і взаємодію з ними в навчанні, роботі, повсякденному житті. В статті проаналізовано підходи до визначення поняття і змісту цифрової компетентності вчителя, нормативні акти та рамкові документи, на основі яких розробляються сучасні підходи до розуміння й оцінювання рівня володіння цифровою компетентністю майбутніми вчителями, схарактеризовано перелік освітніх компонент формування цифрової компетентності у навчальних планах підготовки майбутніх учителів у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, описано методичні підходи та технологічні особливості викладання навчальної дисципліни «Комп’ютерно орієнтовані технології навчання» в умовах здійснення освітнього процесу в період карантинних обмежень та воєнного стану з використанням елементів і технологій дистанційного навчання, відеоматеріалів, записаних науково-педагогічними працівниками кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, наведено результати аналізу результатів ефективності вивчення цієї дисципліни впродовж 5 років у звичайних умовах, умовах карантинних обмежень, змішаного та дистанційного навчання, опитування студентів щодо необхідності вивчення такої навчальної дисципліни, доцільності підібраного навчального матеріалу, використаних педагогічних технологій, методик викладання й оцінювання результатів навчання, необхідності й можливості використання добутих знань та сформованих навичок студентами у подальшій освітній і професійній діяльності. Наведені матеріали відображають сформований у закладі освіти підхід до організації освітньої діяльності в сучасних умовах з використанням технологій електронного навчання.Item Можливості та результати залучення майбутніх педагогів до громадянської науки(Вінниця : Друк плюс, 2020) Коломієць, Алла Миколаївна; Kolomiiets, Alla Mykolayivna; Коломієць, Дмитро Іванович; Kolomiets, Dmytro IvanovychУ статті визначено можливості, види організації та способи використання громадянської науки для підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів і функціонування педагогічного університету в цілому. З’ясовано, що в студентів різних спеціальностей окремі показники готовності до наукової діяльності суттєво відрізняються. Зокрема, в студентів природничо-математичних спеціальностей вищі показники рівня інтелекту, цілеспрямованості, інтелектуальної працездатності виявились значно вищими, а уміння дискутувати та публічного виступу – нижчими, ніж у студентів інших спеціальностей. Показники наполегливості є найвищими в майбутніх учителів фізичної культури, старанності та уміння дискутувати – в істориків. У майбутніх вихователів і вчителів початкових класів спостерігається найбільша відповідальність, а філологи найкраще підготовлені до публічних виступів. Загалом усереднені значення оцінок особистісних якостей, що знаходиться в межах 3,71 – 3,87 (за п’ятибальною шкалою), вказують на те, що студенти магістратури можуть досить успішно здійснювати певні види наукової діяльності, якщо враховувати їх сильні особистісні характеристики й поліпшувати слабкі. Зроблено висновок, що в університеті потрібно посилити роботу щодо формування в майбутніх учителів усіх спеціальностей навичок самоорганізації, а підвищити рівень готовності майбутніх учителів до науково-дослідницької діяльності та поліпшити окремі показники такої готовності можна шляхом залучення студентів педагогічних університетів до громадянської науки, починаючи з першого курсу. Громадянську науку в педагогічному університеті визнано одним із методологічних підходів у підготовці педагогів-дослідників, потужним інструментом пропаганди серед молоді наукових знань і наукової діяльності, засобом інтеграції науки та освіти, механізмом реалізації дидактичного принципу зв’язку теорії з практикою, містком для інтеграції української науки до світового простору.Item Підготовка майбутніх учителів до формування в учнів наукових понять(2016) Клітний, С. В.; Клитный, С. В.; Klitniy, S.; Коломієць, А. М.; Kolomiets, A.; Коломиец, А. М.У статті показано, що формування наукових понять відіграє важливе загальноосвітнє та виховне значення, не лише тому, що воно готовить дітей до наукового, абстрактного мислення, а й тому, що готовить учнів до життя в умовах, коли від людини все частіше вимагається чіткість і точність у виконанні різних завдань. В епоху комп’ютеризації чи не всіх сфер життєдіяльності саме від чіткості й точності формулювання та виконання завдань залежить вчасність і правильність їх виконання. А це вимагає володіння людиною чітким логічним мисленням, в основі якого – сформованість наукових понять і вміння ними оперувати. Науковими поняттями в статті названо ті, що формуються в учнів під час вивчення різних шкільних предметів. Доведено необхідність спеціальної підготовки майбутніх учителів до формування в учнів наукових понять. Показано, що незнання вчителем психологічних і логічних основ і порушення методики формування наукових понять призводить до появи недоліків у знаннях учнів і їх невміння оперувати науковими поняттями. Наведені приклади неправильного засвоєння учнями понять. Запропоновані вправи на визначення рівня оволодіння учнями основними поняттями. Зроблено висновок, що майбутній учитель має бути добре обізнаним з психологічними механізмами та методологією формування наукових понять в учнів різного віку. Запропоновано в професійній підготовці майбутніх учителів відвести окреме місце для вивчення ними психологічних основ формування в учнів наукових понять. Відповідні теми можна ввести у зміст загальної або вікової психології на кожному з факультетів.