Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Філологія (мовознавство)
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/b8a7fa25-1f2c-45d5-963c-5f82a7a2d285
Browse
4 results
Search Results
Item «Ресурсоспроможність» іменникової словоназви «подія» (синтагматичні виміри)(Вінниця : Планер, 2013) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.У статті акцентовано на суттєвих визначальних ознаках іменникової номінації предметного денотата «подія», а саме: узагальнення факту, явища; атрибутивна характеризація у формі короткої реченнєвої дефініції у вигляді предикативної моделі зі значенням буття в минулому (що сталося, що відбулося); конкретизатор змісту, який регламентує номінацію в онтологічному аспекті (подія + суспільного життя, подія + особистого життя). На матеріалі (більше 300 зразків словосполучень та речень) описано іменникову словоназву предметного денотата «подія» у сукупності її типових синтагматичних оточень: «подія давня», «подія року», «подія … відбулася», «подія … сколихнула…»,» згусток подій», «враження від події…» та ін. Іменникова назва предметного денотата проаналізована також крізь призму вияву її значеннєвих варіантів міжрівневої категорії автосемантизм/синсемантизм. Сукупність мовленнєвих реалізацій іменникового слова «подія» підтвердили гіпотезу про властивий цьому повнозначному слову синсемантизм, а отже й обмеження його ресурсоспроможності називати предметний денотат без супроводжувальних словоназв. У результаті дослідження «ресурсоспроможності» іменникової слово назви «подія» визначена й сформульована низка проблемних питань, які можуть бути успішно розв’язані на матеріалі інших іменникових словоназв предметних денотатів. Запропонована методика аналізу конкретної іменникової словоназви може слугувати орієнтиром для дослідження й детального опису повнозначних слів (автосемантичних, синсемантичних, повнозначних абсолютивованих слів), моделі яких можуть слугувати надійними параметрами розмежування стилів, підстилів та авторського мовленняItem Про т. зв. «приховані семи» деяких повнозначних слів української мови(Вінниця : Планер, 2012) Іваницька, Н.; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.Статтю присвячено опису «прихованих сем» у системі повнозначних слів сучасної української літературної мовиItem Про «Ключові слова» до статей у збірниках наукових праць із мовознавства(Вінниця : Планер, 2015) Іваницька, Н. Л.; Иваницкая, Н. Л.; Ivanytska, N.Обов язковою складовою наукового доробку автора, оформленого й опублікованого в журналі чи збірнику, є т.зе. укр. «Ключові слова», рос. «Ключевые слова», англ. «Key words». У відповідній рубриці йдеться про нолгінування мовними засобами понять, як і про результати утворення та закріплення їх у терміносистемах із реальною чи можливою подальшою фіксацією їх у словниках термінів. Стаття присвячена опису «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства як невід 'ємної складової, орієнтованої на процес і результат наукового доробку. Відстоюючи важливість і необхідність включення «Ключових слів» у підсумкову частину наукової статті, автор висловлює думку про необхідність деякої «ревізії» як самої назви «Ключові слова», так і добору структур у цю рубрику. На конкретному матеріалі «Ключових слів» до наукових статей із мовознавства доведено деяку некоректність уживання номінації «Ключові слова»; виявлено некорельованість поняттєвої та мовної домінант, експлікованих структурою «Ключові слова». Із цією метою описано результати поверхового аналізу «Ключових слів» за моделями її коротко описано кож'ну з них. Статтю орієнтовано на дослідників щодо вибору адекватних «Ключових слів» із металінгвістичної сфери однослівних та кількаслівних номінацій відповідних денотатівItem Специфіка дієслівної мікрокатегорії «фізіологічний стан» в українській та англійській мовах: лексико-семантичний аспект(Вінниця : Планер, 2014) Іваницька, Наталя; Иваницкая, Н.; Ivanytska, N.Здійснено міжмовне зіставлення мікрокатегорії «фізіологічний стан» субкатегорії «процесуальність-стан» в українсько-англійській дієслівній паралелі. Доведено доцільність використання двобічного міжмовного контрастивного аналізу, за якого обраний об‘єкт дослідження спроектовано на tertium comparationis, яким обрано теоретично обґрунтовану категорію «процесуальність». Визначено онтологічне підґрунтя ідентифікації фізіологічних станів, яке формує мікрокатегорію «фізіологічний стан». Виокремлену мікрокатегорію параметризовано диференційними ознаками: 1) «життєво невід‘ємні фізіологічні стани» та 2) «можливі функціональні стани організму». На основі виділених диференційних ознак вибудовано співвідносні лексико-семантичні поля з чітко вираженими центральними та периферійними частинами. Виявлено низку спільних та специфічних тенденцій побудови таких лексико-семантичних полів. Доведено спільну тенденцію центральних частин зіставлюваних полів до заповнення їх дієсловами на позначення життєво необхідних фізіологічних станів. З‘ясовано, що некорелятивними є дієслова на позначення фізіологічного стану сну та споживання їжі. Вказано на неспіввідносність віддалених периферій лексико-семантичних полів, заповнених дієсловами фізіологічного стану болю.