Кафедра хімії та методики навчання хімії

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/b7f60100-6b21-4538-83dc-04b595f2222d

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналітична хімія. Кількісний аналіз : навчальний посібник
    (Вінниця : ВДПУ, 2022. – 124 с., 2022) Худоярова, О. С.
    У навчальному посібнику розглянуті основні питання, необхідні для формування професійних якостей майбутніх бакалаврів хімії, вчителів хімії, хіміків, фахівців з хімічного контролю об’єктів довкілля, харчових продуктів та лікарських препаратів. В посібнику розглядаються теоретичні основи кількісного аналізу, методи аналізу, практичне застосування методів кількісного аналізу, пропонується великий вибір лабораторних робіт, в тому числі з аналізу реальних зразків. Особливу увагу приділено питанням організації самостійної роботи студентів та поточного контролю знань. Навчальний посібник призначений для студентів педагогічних закладів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 102 Хімія, 014.06 Середня освіта (Хімія), 014.05 Середня освіта (Біологія), 091 Біологія, 014.15 Середня освіта (Природничі науки). Посібник може бути використаний студентами різних навчальних закладів вищої освіти, для яких аналітична хімія є профільною дисципліною.
  • Thumbnail Image
    Item
    Методика навчання хімії на профільному рівні: навчальний посібник
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Блажко, О. А.
    У навчальному посібнику розглянуті основні питання навчання хімії на профільному рівні у закладах загальної середньої освіти: розкрито концептуальні положення організації профільного навчання, особливості навчання хімії на профільному рівні, впровадження в навчальний процес курсів за вибором та спеціальних курсів з хімії. Навчальний посібник призначений для студентів закладів вищої освіти, які навчаються за спеціальністю 014.06 Середня освіта (Хімія) та вчителів хімії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Хімія природних сполук : навчально-методичний посібник.
    (Вінниця : ВДПУ, 2023) Сакалова, Г. В.; Дабіжук, Т. М.; Ходаніцька, О. О.
    Навчальний посібник містить п’ять розділів. В кожному розділі представлено загальну характеристику окремого класу сполук, визначено їх біохімічне значення, поширення у природі. Також наведено характеристику окремих представників класу речовин, які мають найбільше поширення у природі, або застосування у промисловості.
  • Thumbnail Image
    Item
    Хімія перехідних елементів : навчально-методичний посібник.
    (Вінниця : ВДПУ, 2022) Крикливий, Р. Д.
    Навчально-методичний посібник містить стислий виклад теоретичного матеріалу, задачі, вправи й запитання з усіх розділів хімії перехідних елементів, перелік навиків, які повинні одержати студенти при виконанні практичних робіт, а також методичні розробки лабораторних занять. Структура посібника допоможе студентам краще засвоїти номенклатуру, методику одержання та властивості d - елементів та їх найважливіших сполук.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії
    (2023) Стрижак, Д. О.; Шиян, Н. І.; Стрижак, С. В.; Криворучко, А. В.
    У роботі теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено технологію формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії у закладах загальної середньої освіти. В умовах модернізації освіти основним способом активізації пізнавальної активності школярів є дослідження і творчість. Тому актуальним стає пошук вирішення проблеми формування та розвитку у школярів дослідницької компетентності. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробленні та експериментальній перевірці технології формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії у закладах загальної середньої освіти. У процесі дослідження було використано такі методи: теоретичні: вивчення наукових джерел та нормативних документів у галузі освіти, аналіз, синтез, систематизацію, порівняння, узагальнення; емпіричні: педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи), опитування, спостереження, бесіду, анкетування, метод експертних оцінок; статистичні: описову статистику та критерій χ2Пірсона. У статті обґрунтовано технологію формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії у закладах загальної середньої освіти у єдності мотиваційно-цільового, змістово-процесуального, рефлексійно-оцінного блоків та наведено результати експериментальної перевірки її ефективності. Аналіз результатів експериментальної роботи засвідчив ефективність запропонованої технології, що підтверджено позитивною динамікою рівнів сформованості дослідницької компетентності в учнів експериментальної групи. Особливості технології формування дослідницької компетентності учнів при вивченні хімії полягають у впровадженні різних форм науково-дослідницької роботи учнів в урочний та позаурочний час як невід‟ємної частини навчання та комплексному використанні методів навчання: дослідницьких, евристичних, інтерактивних, когнітивних, продуктивних; використанні засобів стимулювання інтересу до планування й організації дослідження (портфоліо, навчальний проєкт, інформаційно-комунікаційні технології тощо).
  • Thumbnail Image
    Item
    Типові недоліки в знаннях і уміннях учнів з органічної хімії
    (2023) Решнова, С. Ф.; Блажко, О. А.
    Мета статті полягає у представленні класифікації типових недоліків в знаннях і уміннях учнів з органічної хімії, розкритті причин їх виникнення та негативних наслідків їх існування, визначенні способів їх усунення. Використано теоретичні методи дослідження − аналіз, синтез, порівняння, моделювання, а також емпіричні методи – вивчення передового педагогічного досвіду. Запропоновано класифікацію типових недоліків в знаннях і уміннях учнів з органічної хімії, в основу якої покладена причина їх виникнення. Виділено чотири групи типових недоліків, що виникають внаслідок: неправильного формування понять; недостатнього формування понять; вибору нераціонального шляху формування понять; відсутності формування деяких понять. Використання практикуючими вчителями вищенаведеної класифікації типових недоліків у знаннях та вміннях учнів з хімії дозволить подолати їх формалізм, забезпечити їх дієвість і, відповідно, підвищить ефективність формування та розвитку предметної компетентності з хімії. Також розроблену класифікацію можна використовувати як навчальний матеріал методичних дисциплін, що вивчаються майбутніми вчителями хімії. Під час реалізації власної педагогічної діяльності пропонуємо здобувачам вищої освіти спеціальності 014 Середня освіта (хімія) різні типи задач з методики навчання хімії, зокрема, задачі на типові недоліки в знаннях і вміннях з наведеним текстом відповіді учня та зі спільною вимогою: «Вкажіть суть недоліку, наслідки існування, причини виникнення, способи усунення». Розв‟язуючи ці задачі, майбутні вчителі хімії застосовують теоретичні знання на практиці, формують вміння запобігати виникненню типових недоліків з хімії в знаннях і вміннях учнів, що загалом сприяє формуванню професійно-методичної компетентності фахівця.
  • Thumbnail Image
    Item
    Непересічна постать Андрія Володимировича Домбровського і перший національний підручник з органічної хімії для середньої загальноосвітньої школи: сторінки історії
    (2023) Лукашова, Н. І.
    У статті розглянуто історію розробки першого українського підручника «Органічна хімія» для середньої загальноосвітньої школи, створеного за дорученням Міністерства освіти України авторським колективом викладачів кафедри хімії Ніжинського педагогічного інституту. Розкрито внесок у створення підручника одного з авторів – відомого українського хіміка-органіка А.В. Домбровського, з дня народження якого минуло 110 років. Висвітлено біографічні відомості та найважливіші сторінки його творчої біографії, які переконливо засвідчують невипадковість його участі у створенні підручника. Продемонстровано, що теоретичним підґрунтям підручника «Органічна хімія» для загальноосвітніх шкіл стала розроблена Н.М. Буринською Концепція шкільного підручника, в якій задекларовано особистісну орієнтацію та принципово нову функцію – самоосвіти. Наголошено, що під час відбору змісту і побудови підручника автори дотримувались відомих загальнонаукових принципів, одночасно оновлювали його дидактичні основи відповідно до суспільних, політичних і культурних умов, які докорінно змінились у незалежній Україні. Проаналізовано науково-теоретичний рівень підручника, а також причини, з яких він зі зміною навчальних програм і виходом наступних поколінь підручників продовжував використовуватись як альтернативний. Особливо активно використовувався підручник для викладання хімії у класах фізико-математичного профілю. Схарактеризовано, що життєздатність підручника забезпечували численні тести та завдання трьох рівнів складності. Суттєвого збагачення у змісті навчальної книги здобув принцип гуманітаризації та гуманізації навчання. Принцип історизму посилено через розкриття українознавчого аспекту та відображення внеску вітчизняних учених-хіміків у розвиток науки. Переконливо реалізовано принцип зв‟язку теорії з практикою, науки – з життям, що є визначальним у курсі органічної хімії. Для формування в учнів сучасного екологічного мислення у підручнику широко висвітлено питання застосування органічних речовин, їхнього впливу на довкілля. Автори формують основні поняття органічної хімії у логічному зв‟язку на основі сучасної теорії будови органічних речовин. Через відображення ідеї причинно-наслідкової залежності властивостей хімічних сполук від їхньої будови в підручнику реалізується розвивальна функція, що спрямована на оволодіння учнями методами теоретичного мислення. Розкриття у змісті єдності та генетичного взаємозв‟язку речовин, матеріальної основи хімічних перетворень, пізнаваності світу спрямовано на реалізацію виховних функцій підручника. Окреслено структурні компоненти навчальної книги, зорієнтовані на розвиток активності та формування готовності учнів до самостійної роботи під час вивчення органічної хімії.
  • Thumbnail Image
    Item
    Перспективи використання інноваційних методів у хімічній освіті
    (2023) Денисенко, Т. О.; Стець, Н. В.
    У статті проведений аналіз наукових джерел щодо ключових напрямків змін у хімічній освіті, і визначено можливості застосування європейського та світового досвіду під час викладання та навчання хімії. У якості освітніх перспектив запропоновані наступні: змінити цілі викладання та навчання хімії таким чином, щоб сприяти їх доречності у повсякденному житті та в професійній діяльності; зв‟язати знання, які були отримані в ході вивчення природничих наук на більш ранніх етапах, та модифікувати їх під задачі, що розглядаються вищою хімічною освітою; визнати, що викладання хімії є науково-обґрунтованою професією, що постійно розвивається та осучаснюється. У роботі розглянута доцільність застосування інноваційних засобів навчання таких, як онлайн-платформа BACON, додаток для смартфонів Backside Attack, програми QR Chem, технології віртуальної реальності (VR) і доповненої реальності (AR), технологій адитивного виробництва, відомих як 2D- і 3D-друк для викладання хімічних дисциплін. Продемонстровано можливість адаптації YouTube-каналу під навчальні цілі та підкреслено необхідність створення хімічного YouTube-каналу. Проведений аналіз наукових джерел свідчить про те, що використання сучасних підходів, способів та засобів викладання і навчання хімії спрямовує студентів на формування особистих навичок. Отриманий досвід студенти зможуть реалізовувати у професійній діяльності та використовувати у побуті, а також покращувати протягом усього життя. Очікуваним результатом таких освітніх інновацій є виховання міждисциплінарних, кваліфікованих, креативних спеціалістів, які володіють системним та критичним мисленням, та сучасних викладачів, які максимально орієнтовані на студентів. Планується впровадження означених інноваційних підходів для викладання університетських курсів загальної та неорганічної хімії, колоїдної хімії, медичної хімії, фізичної хімії, органічної хімії, хімічного матеріалознавства, сучасного хімічного перфомансу та інших.
  • Thumbnail Image
    Item
    Концепція викладання хімічних дисциплін для майбутніх харчових технологів
    (2023) Гулай, О. І.; Мороз, І. А.; Шемет, В. Я.
    Глобальні тенденції спричиняють зміни у змісті освітніх програм загалом і кожної освітньої компоненти зокрема. Стаття присвячена обґрунтуванню стратегії вивчення майбутніми харчовими технологами хімічних дисциплін, спрямованих на формування компетентностей, що сприятимуть поліпшенню особистого та суспільного здоров‟я і добробуту, забезпеченню вимог сталого розвитку і охорони довкілля. Мета статті полягає в обґрунтуванні дидактичних засад викладання хімічних дисциплін для бакалаврів спеціальності 181 Харчові технології у Луцькому національному технічному університеті. Використано теоретичні методи дослідження − аналіз, синтез, моделювання для визначення теоретичних основ дослідження та аргументування його результатів. На основі компаративного аналізу освітніх програм провідних ЗВО України схарактеризовано обсяг та логічну послідовність викладання хімічних дисциплін у ЛНТУ. Провідними дидактичними принципами побудови їх змісту є професійне спрямування та інтегрування із фаховими дисциплінами. Завдяки паралельному вивченню у першому семестрі дисциплін «Загальна та неорганічна хімія» та «Органічна хімія» здобувачі на основі актуалізації вивченого у школі здобувають базові знання та вміння, необхідні для подальшого успішного опанування значно складніших дисциплін. Це «Аналітична хімія» і «Фізична та колоїдна хімія» – дисципліни другого семестру, що займають провідне місце в системі теоретичної та практичної підготовки фахівця у галузі харчових технологій. Завершальною у циклі хімічних дисциплін є біохімія, яку вивчають протягом третього семестру. Здобувачі вивчають не лише структуру та динамічні перетворення речовин, з яких складається організм людини і які вона споживає як їжу, але й розглядають властивості та біохімічні зміни, пов‟язані із зберіганням та технологічною обробкою сировини та продуктів. Апробовані у навчальному процесі ЛНТУ дисципліни хімічного циклу тісно пов‟язані, логічно структуровані і зорієнтовані на забезпечення результатів навчання, які становитимуть основу майбутньої професійної компетентності фахівців спеціальності 181 Харчові технології.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання ментальних карт для розвитку пізнавальних стратегій учнів на уроках хімії
    (2023) Гиря, О.О.
    У статті актуалізовано проблему використання ментальних карт в процесі цілеспрямованого розвитку індивідуальних пізнавальних стратегій учнів на навчальних заняттях з хімії. Виходячи з низки завдань, які перед педагогами ставить концепція Нової української школи, обґрунтовано необхідність індивідуалізації навчання для формування індивідуального пізнавального досвіду школярів та ключових компетентностей. З‟ясовано, що індивідуальна пізнавальна стратегія – це організована, цілеспрямована і регульована послідовність визначених дій, які виконують учні під час навчальної діяльності, для того щоб навчання стало легшим, більш швидким та ефективним. Метою статті є дослідження методичних прийомів використання ментальних карт як засобу розвитку індивідуальних пізнавальних стратегій учнів на уроках хімії. Використано теоретичні методи дослідження – аналіз, синтез, моделювання, а також емпіричні методи – педагогічний експеримент для з‟ясування ефективності використання ментальних карт у процесі розвитку основних пізнавальних стратегій учнів – мнемічних, когнітивних та соціальних. З‟ясовано, що найбільший ефект інтелект-карти дають у процесі аналізу учнями хімічних явищ та об‟єктів, а також розв‟язування розрахункових задач. На емпіричному рівні доведено позитивний вплив технології створення ментальних карт на формування пізнавального досвіду учнів, зокрема їх аналітичних та прогностичних умінь, а також як засобу міжгрупової комунікації. Обґрунтовано значення інтелект-карт для інтегрованого сприйняття навчального матеріалу, в забезпеченні взаємозв‟язку між теоретичними та практичними навичками учнів. З‟ясовано, що використання технології створення ментальних карт надає можливість учням моделювати індивідуальні пізнавальні стратегії в залежності від складності та практичної спрямованості навчального матеріалу з хімії. Наведено приклади ментальних карт, які орієнтовані на формування в учнів відповідних індивідуальних стратегій.