Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ad7863b9-dc98-4c12-933d-6c79e1b3258c
Browse
7 results
Search Results
Item Формування духовності студентів музично-педагогічних факультетів засобами хорового мистецтва(Херсонський державний університет, 2017) Сідорова, І. С.; Sidorova, I.S.У статті розглянуто вплив мистецтва на розвиток духовного світу особистості. Висвітлено погляди видатних педагогів минулого і сучасності про роль хорового мистецтва в розвитку духовної культури. Розкрито досвід формування духовності майбутніх учителів-музикантів засобами хорового мистецтва у вищих навчальних закладах. Виявлено особливості процесу залучення до духовних цінностей студентів музично-педагогічних факультетів у процесі вокально-хорової підготовки.Item Діяльність Миколи Леонтовича у галузі професіоналізації хорового життя Вінниччини початку ХХ століття(Дрогобич, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.Стаття присвячена вивченню впливу вокально-хорової роботи, композиторської та концертної діяльності М. Леонтовича на становлення професійного хорового музикування Вінниччини початку ХХ століття. Автор статті систематизує й аналізує види професійної діяльності М. Леонтовича у різні періоди його перебування на Вінниччині та визначає її вплив на загальний розвиток хорової творчості регіону. У результаті аналізу різних сторін професійної діяльності композитора розкрито формування музично-педагогічного досвіду самого М. Леонтовича. У статті акцентовано увагу на тих видах діяльності композитора, що вплинули на формування професійного музично-хорового руху на Вінниччині. Висвітлені ключові аспекти диригентської діяльності у Кам’янці-Подільському, Чукові, Тиврові, Вінниці, Тульчині. Спираючись на матеріали, що містяться у фондах Державного архіву Вінницької області, у статті оприлюднені спогади учениць М. Д. Леонтовича про хід уроку музики у Тульчинській єпархіальній школі, що не увійшли до друкованих видань. Автор статті простежує творчі зв’язки композитора з Ю. Богдановим, К. Стеценком і П. Тичиною у контексті їх впливу на професійне формування і розвиток композиторського стилю М. Леонтовича. Окремо відмічається вплив українського, зокрема подільського фольклору на становлення стилю композитора. Систематизуються обробки народних пісень, написані ним саме на Вінниччині. На прикладі аналізу роботи М. Леонтовича із хором Тульчинського єпархіального училища та зі створеною ним Тульчинською хоровою капелою визначено роль творчої діяльності композитора у формуванні професійних засад хорового музикування краю та обґрунтовано тезу про те, що саме М. Леонтович закладає підвалини сучасної вокально-хорової та концертної роботи на Вінниччині.Item Концертно-музичне життя Вінниці першої третини ХХ століття(Київ, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.У статті досліджено специфіку концертного життя міста Вінниці початку ХХ століття. Визначено роль хорових колективів, оркестрів та окремих виконавців у процесі становлення професійного музичного мистецтва Вінниччини. Охарактеризовано особливості творчої діяльності хорових колективів міста та області, зокрема художньої капели Григорія Давидовського та симфонічного оркестру міста. Визначений вплив окремих творчих постатей на концертно-музичне життя міста. Окремо розглянута діяльність Вінницького музичного технікуму, особливості його роботи, вплив викладачів технікуму на творче життя міста. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного підходу і системного методу, завдяки чому можна виявити особливості розвитку музичного мистецтва Вінниччини як підсистеми культурної системи регіону та України загалом. Культурологічний підхід дозволяє також проаналізувати особливості професіоналізації музичного мистецтва краю у контексті загальної культурної-історичної ситуації першої третини ХХ століття. Наукова новизна полягає в оприлюдненні матеріалів з архівних фондів, які дозволяють відтворити специфіку музичного життя Вінниччини. Зокрема наведено нові факти з діяльності хорових колективів, оркестрів та окремих виконавців. Висновки. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що концертне життя Вінниччини початку ХХ століття було широко представлене власними колективами міста, гастролюючими колективами і окремими виконавцями та являлося насиченим і різноманітним. Різнобічне дослідження діяльності творчих колективів Вінниччини першої третини ХХ століття, їх орієнтації на певну аудиторію дозволяє усвідомити специфіку процесу професіоналізації хорового мистецтва краю як складової самобутнього образу регіональної музичної культури.Item Роль педагогічних курсів і курсів церковного співу у професіоналізації хорової культури Вінниччини на межі ХІХ-ХХ століть(Тернопіль, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.У статті досліджено діяльність педагогічних курсів та курсів церковного співу, що були організовані на Вінниччині наприкінці ХІХ - початку ХХ століття за зразком київських літніх курсів. Розглянуто особливості методу викладання та визначено місце церковного співу в навчанні у церковно-приходських школах. Охарактеризовано основні дидактичні методи роботи курсів у Браїлові, Хмільнику, Тульчині, Соболівці.Item Постать Григорія Давидовського у контексті розвитку хорової культури Вінниччини 1920-х років(Херсон, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.Стаття присвячена вивченні питання становлення та руху до професіоналізації хорового мистецтва Вінниччини початку ХХ століття. У ній розкрито диригентські та композиторські грані митця Григорія Митрофановича Давидовського. Спираючись на матеріали, що містяться у Державному архіві Вінницької області, автор статті досліджує концертну діяльність композитора у вінницький період його творчості. Висвітлені основні аспекти діяльності композитора та диригента на тлі культурно-історичних подій, що відбувалися у місті у зазначений період. Визначена роль концертної діяльності Г.М.Давидовського та її вплив на організацію професійних засад хорової творчості краю.Item Діяльність хорових колективів Вінниччини першої третини ХХ століття(Київ, 2018) Сізова, Н. С.; Сизова, Н. С.; Sizova, N. S.У статті досліджено специфіку діяльності хорових колективів Вінниччини початку ХХ століття. Визначено роль місцевих осередків товариства «Просвіта» у процесі становлення хорових колективів. Охарактеризовано особливості творчої діяльності робітничих хорів та єврейських хорових колективів. Окремо розглянуто процес реорганізації українського та єврейського хору у вінницьку окружну капелу ім. М.Д. Леонтовича, особливості її репетиційної роботи, підбору репертуару та концертної діяльності. Методологія дослідження полягає у застосуванні культурологічного підходу і системного методу, завдяки чому можна виявити особливості розвитку хорового мистецтва Вінниччини як підсистеми культурної системи регіону та України загалом. Культурологічний підхід дозволяє також проаналізувати особливості професіоналізації хорового мистецтва краю у контексті загальної культурної ситуації першої третини ХХ століття. Наукова новизна полягає в оприлюдненні матеріалів з архівних фондів, які дозволяють відтворити специфіку хорового життя Вінниччини. Зокрема наведено нові факти з діяльності хорових колективів, висвітлено творчу роботу пролетарського хору ім. І. М. Кедріна, єврейського хору під керівництвом Д. М. Писаревського. Висновки. Різнобічне дослідження діяльності хорових колективів Вінниччини першої третини ХХ століття, їх орієнтації на певну аудиторію, аналіз їх репертуару дозволяє усвідомити специфіку процесу професіоналізації хорового мистецтва краю як складової самобутнього образу регіональної музичної культури.Item Підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва до хорової роботи в школі(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Білозерська, Г. О.; Bilozerska, H. O.; Лозінська, Т. О.; Лозинская, Т. А.; Lozinska, T. O.У статті розкрито особливості підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва до хорової роботи в школі. Автори підкреслюють, що підґрунтям для формування основних професійних компетенцій учителя музичного мистецтва в практиці вишівської підготовки мають бути курси диригування, вокального класу, хорового класу. Робота вчителя музичного мистецтва з дітьми має будуватися з урахуванням принципу спадковості в організації вокально-хорового виховання.