Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ad7863b9-dc98-4c12-933d-6c79e1b3258c
Browse
90 results
Search Results
Item Професійно-орієнтована підготовка майбутнього вчителя-музиканта до здійснення соціокультурної діяльності засобами хорового мистецтва(Київ : Видавничий дім «Гельветика») Білозерська, Ганна Олегівна; Кравцова, Наталія Євгенівна; Кравцова, Наталія Євгенівна; Кравцова, Наталія Євгенівна; Будяк, Василь В’ячеславовичУ статті розглянуто проблему професійно-орієнтованої підготовки майбутнього вчителя-музиканта до здійснення соціокультурної діяльності засобами хорового мистецтва. Основна увага звернена на професійні якості майбутнього фахівця в означеній діяльності та набуття ним вмінь розв’язувати різноманітні мистецькі завдання, створювати творчі продукти, сприяти збереженню та примноженню культурних та мистецьких цінностей. Проаналізовано сучасні наукові джерела з означеної проблеми та визначено, що здійснення соціокультурної діяльності є предметом вивчення багатьох науковців, проте є необхідність пошуку шляхів удосконалення цього процесу, зокрема, засобами хорового мистецтва. Визначено основні завдання сучасної освітньої системи, одним із завдань якої є забезпечення реалізації компетентнісного підходу. Зауважено, що професійно-орієнтована підготовка майбутнього вчителя-педагога до здійснення соціокультурної діяльності полягає в забезпеченні якісної організації художньо-творчого процесу на уроках музичного мистецтва. Визначено, що здійснення соціокультурної діяльності засобами хорового мистецтва потребує опанування майбутнім вчителем-музикантом окрім спеціальних дисциплін навичками накопичення соціокультурного досвіду та методикою організації цієї діяльності. Висвітлено види соціокультурної діяльності засобами хорового мистецтва та обґрунтовано їх значення. Досліджено поняття «соціокультурна компетентність» як інтегрована особистісно-професійна якість особистості, яка забезпечує ефективну його взаємодію з представниками інших соціокультурних середовищ та є його однією із ключових компетентностей. Визначено, що найсприятливішими умовами для становлення особистості майбутнього педагога-музиканта та розвитку його соціально значущих якостей є застосування інтеграційного підходу у процесі їх професійної підготовки.Item Шляхи професіоналізації української народнопісенної традиції.(Дрогобич 2023., 2023) Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Басовська, Світлана Юріївна; Basovska, S. Y.У статті в історичному аспекті розглянуто шляхи освоєння професійними виконавцями українського пісенного фольклору. Такий аналіз веде до розуміння причин різноманітності проявів народнопісенної традиції у сучасній музичній культурі. Автори констатують, що пісенний фольклор, який творився народом впродовж тисячоліть і був невід’ємною частиною його побуту, на професійній сцені з’явився у першій половині 19-го століття, коли в мистецтві зародилася орієнтація на фольклор, що найбільш яскраво проявилося в музично-драматичних творах. Народна пісня займає чільне місце в творчості провідних митців і з часом стає основою професійного вокально-хорового мистецтва. Зберігаючи естетику традиційної етносфери української народної культури, її ідеали та моральні принципи, воно розвивалося в залежності від загального рівня культури та запитів суспільства, змінювало форми, напрямки, трансформуючи стилістику та засоби виразності. Підкоряючись законам сцени, пісня зазнає кардинальних трансформацій, втрачає свою первинність, і стає похідним художнім продуктом, творчістю окремих виконавців, колективів чи основою для досягнення художного задуму композитора, диригента, співака. Автори характеризують шляхи професіоналізації української народнопісенної культури, які стали визначальними у формуванні в українській професійній вокально-хоровій музиці трьох напрямків виконавського фольклоризму: народнопісенного виконавства, освоєного засобами класичного вокально-хорового мистецтва; народно-академічного виконавства; фольклорно-репродуктивної пісенної творчості, яка сьогодні є компонентом екологізації середовища побутування традиційного виконавства. Таке різнопланове представлення традиційного вокального музикування на професійній сцені збагачує музичну культуру і дозволяє задовольняти мистецькі потреби різних прошарків суспільства. Усі напрямки виконавського фольклоризму не вступають у протиріччя і попри критику окремих науковців, існують паралельно, взаємодіють між собою, збагачуючи палітру сучасної української музики і потребують детального наукового аналізу.Item Формування готовності майбутніх педагогів-музикантів до мистецької інноваційної діяльності(Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2024) Білозерська, Г. О.; Сізова, С. Н.; Кравцова, Н. Є.; Белінська, Т. В.; Газінська, О. В.У статті проаналізовано теоретичні та методичні аспекти формування готовності майбутніх педагогів-музикантів до мистецької інноваційної діяльності. Звернено увагу на запити закладів загальної середньої освіти, що потребують фахівця, здатного забезпечити формування мистецької компетентності школярів в інноваційному середовищі. Підкреслено, що сформованість особистісного мистецько-інноваційного потенціалу майбутніх педагогів-музикантів може стати чинником стрімкого розвитку суспільства. Досліджено наукові джерела з даної проблематики та визначено необхідність пошуку шляхів формування готовності майбутніх фахівців до здійснення мистецької інноваційної діяльності, адже стратегічною метою розвитку освіти є підвищення якості підготовки фахівців мистецької спрямованості, здатних впроваджувати у власній педагогічній діяльності інноваційні засоби навчання. Звернено увагу на те, що майбутній педагог-музикант повинен оволодіти різними художньо-педагогічними технологіями викладання мистецьких предметів, вміти використовувати здобуті навички у своїй професійній діяльності та бути здатним самостійно обирати інноваційні шляхи здійснення цієї діяльності. У розгляді досліджуваної проблеми проаналізовано сутність та зміст ключових понять «інновація», «інноваційна діяльність педагога-музиканта», «інноваційна мистецька діяльність». Визначено, що інновації виступають як результат активної пошукової діяльності особистості та усвідомлення нею практичної значущості такого процесу для успішного здійснення своєї професійної діяльності. Зауважено, що інноваційна мистецька діяльність має творчу природу, що сприяє пошуку та реалізації нових оригінальних ідей. Досліджено, що готовність учителя музики до мистецької інноваційної діяльності передбачає активне запровадження інтеграційних процесів в мистецькій освіті, а освітній процес буде успішним засобами його попереднього проектування з використанням інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема, проблемно-евристичними та музично-інформаційними. Розглянуто методологічний комплекс зазначених технологій, зауважено важливість створення власного індивідуально-особистісного стилю професійної діяльності студентів.Item Formation of mastery of artistic and pedagogical communication of future teachers of music in the process of vocal and choral activities(Praha. Česká republika, Nemoros, 2022) Vasylevska-Skupa, Liudmyla; Belinska, Tetiana; Kushnir, Kateryna; Sidorova, Iryna; Ostapchuk, LidiiaArticle examines the problem of forming the readiness of future music teachers for self-development in the process vocal and choral training. The urgency of this problem is that that development of new forms of learning, advanced technologies are created an opportunity to form in young people not only such qualities as creativity, initiative and sociability, self-su縬ciency, but above all ability to self-development and self-realization. Given that professional requirements for a modern teacher of music in the schools of Ukraine and go beyond the traditional, an important task of higher music education is the formation of the personality of a teacher capable of constant creative growth and self-development. Transition to self-development as the result of student training is associated with the breaking of stereotypes pedagogical thinking, the usual ways of professional activity, within whose function as a teacher was reduced to the transmission of socio-cultural heritage.Item Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до соціокультурної діяльності засобами інноваційних технологій(ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2020., 2020) Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.; Слободиська, О. А.; Slobodyska, O. A.В статті висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до здійснення соціокультурної діяльності засобами інноваційних технологій. Актуальність даного питання пов'язана із сучасними процесами глобалізації, утвердженням загальнолюдських, духовних та соціокультурних цінностей. У зв`язку з тим, що нині вітчизняна освіта орієнтована на входження у світовий інформаційно-освітній простір, зростають вимоги до впровадження ІКТ, зокрема веб-технологій для навчального процесу в мистецькій освіті ЗВО. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва, як трансляторів культурних вітчизняних та світових цінностей до соціокультурної діяльності передбачає накопичення великого багажу знань про культуру інших країн, що сприятиме обміну досвідом та толерантному ставленню до їхньої культури та мистецтва. Глобальна комп'ютеризація всього людства в єдину інформаційну систему стає могутнім чинником розкриття творчих потенцій особистості, звільнивши її від рутинної, формально-допоміжної праці. З метою підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до соціокультурної діяльності важливим завданням мистецької освіти є пошук шляхів інноваційних освітніх методів, форм і технологій організації освітнього процесу, що сприятимуть розвитку емпатії, креативного мислення, запам`ятовуванню мистецьких особливостей різних країн та формуванню толерантного ставлення до них. Саме тому варто навчати студентів використовувати наступні інноваційні методи навчання: комікси, «Трикутник Уолта Діснея», «Артбук», настільні ігри, формат TED, ментальні мапи та квести. Застосування сучасних інноваційних технологій сприятиме зростанню творчого та інтелектуального потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва, продуктивній їх підготовці до соціокультурного розвитку підростаючого покоління засобами світового та національного музичного мистецтва.Item Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління засобами українського музичного мистецтва(Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВЦДПУ ім. В. Вінниченко, 2022) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, Liudmyla Pavlivna; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, Iryna Borysivna; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, Lidiia OverkivnaУ статті розглянуто історичний аспект виховання національної самосвідомості українського народу. Висвітлено погляди науковців щодо поняття «національна самосвідомість», його особливості, значення в соціокультурному та педагогічному контексті. Обґрунтовано важливість українського народного мистецтва, його величезний потенціал для виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Розглянуто роль вітчизняного пісенного фольклору в патріотичному вихованні учнів, особливості музичної мови (закодованих кодів), що утворили «національний музичний генотип» як сукупність спадкових музичних структур і засобів, що поколіннями передавалися в народі, формуючи його неповторну ментальність і національний характер. Визначено, що пісня впливаючи на емоційно - почуттєву сферу людини, викликає емпатійне переживання її художнього образу. Разом з тим, відбувається процес «внутрішнього інтонування», тобто рефлексивного, неусвідомленого спів інтонування слухача з твором, що звучить. Тому під час індивідуальних занять студентів на заняттях з «хорового диригування», «постановки голосу» майбутні вчителі музичного мистецтва знайомились з особливостями української народнопісенної культури, народного вокального музикування, виховним впливом пісенного фольклору на духовне становлення школярів, а саме на виховання патріотів нашої держави. На заняттях з дисципліни «практикум з народного співу» студенти мали самостійно записати 5-10 пісень свого регіону, дізнатись про особливості співацької манери різних регіонів України, розшифрувати їх мелодійні закодовані коди та проаналізувати образний зміст музичного твору. Під час вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і методика музичної освіти» студенти знайомились з особливостями музичного фольклору – скарбницею вікових традицій українського народу, з видами фольклорної діяльності: народним епосом (прислів’я та приказки, казки, легенди, історичні пісні та ін.). Водночас слід вивчати народнопісенну творчість, продовжувати пошук закодованих кодів в музичній мові пісенного фольклору, в яких повідомлено про ментальність, характерні риси національної ідеї українського народу. Разом з тим, необхідно досліджувати особливості феномена «національна свідомість» й шляхи його розвитку .Item Науково-методологічні підходи до виховання національної самосвідомості учнів у контексті фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2019) Дроздова, К. Є.; Drozdova, K. E.; Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті теоретично обґрунтовано необхідність визначення науково-методологічних підходів формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів, зокрема особистісно-орієнтований, культурологічний, етнопедагогічний, компетентнісний, діяльнісний. Дані підходи виступають у якості загальнонаукових методологічних орієнтирів проблеми підготовки майбутніх педагогів-музикантів до виховання національно-патріотичних почуттів та національної самосвідомості учнів. Результати аналізу науково-методологічних підходів свідчать про їх значні можливості вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів до виховання майбутніх громадян-патріотів України.Item Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів у загальноосвітніх закладах.(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018) Дроздова, К. Є.; Drozdova, K. E.; Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті обґрунтовані педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Аналіз літературних джерел показує, що проблема визначення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів набуває особливого значення. Виокремлено та охарактеризовано педагогічні умови, які найбільш ефективно впливатимуть на формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів: цілеспрямований розвиток мотивації студентів до виховання національної самосвідомості учнів; забезпечення зразків освітньо-виховного середовища, у процесі співтворчості учителів та студентів; відбір і систематизація музичного репертуару. Створення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва сприяє вихованню в учнів національної самосвідомості, почуття патріотизму, моральності, любові до рідної Батьківщини та гордості за свою Вітчизну.Item Підготовка студентів педагогічних університетів до використання міжпредметних зв’язків на уроках музичного мистецтва у сучасній школі(Дрогобич :Видавничий дім «Гельветика», 2019) Сідорова, І.С.; Sidorova, I.S.У статті розкрито роль взаємодії навчальних предметів, що є необхідною складовою навчально-виховного процесу в школі. Розглянуто одну з ефективних педагогічних умов формування музичної культури молодших школярів, якою визначено використання міжпредметних зв’язків на уроках музичного мистецтва. Акцентовано увагу на необхідності підготовки вчителя музичного мистецтва у процесі фахового навчання до впровадження цієї умови у навчальний процес у майбутній професійній діяльності.Item Естетична культура – невід’ємний компонент духовного світу особистості.(Донецьк: ДВНЗ «ДонНТУ», 2008) Сідорова, І. С.; Sidorova, I.S.У статті розглядається ефективність організації естетичного виховання, формування естетичної культури студентів, зокрема педагогічних університетів.