Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ad7863b9-dc98-4c12-933d-6c79e1b3258c
Browse
9 results
Search Results
Item Шляхи професіоналізації української народнопісенної традиції.(Дрогобич 2023., 2023) Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.; Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Басовська, Світлана Юріївна; Basovska, S. Y.У статті в історичному аспекті розглянуто шляхи освоєння професійними виконавцями українського пісенного фольклору. Такий аналіз веде до розуміння причин різноманітності проявів народнопісенної традиції у сучасній музичній культурі. Автори констатують, що пісенний фольклор, який творився народом впродовж тисячоліть і був невід’ємною частиною його побуту, на професійній сцені з’явився у першій половині 19-го століття, коли в мистецтві зародилася орієнтація на фольклор, що найбільш яскраво проявилося в музично-драматичних творах. Народна пісня займає чільне місце в творчості провідних митців і з часом стає основою професійного вокально-хорового мистецтва. Зберігаючи естетику традиційної етносфери української народної культури, її ідеали та моральні принципи, воно розвивалося в залежності від загального рівня культури та запитів суспільства, змінювало форми, напрямки, трансформуючи стилістику та засоби виразності. Підкоряючись законам сцени, пісня зазнає кардинальних трансформацій, втрачає свою первинність, і стає похідним художнім продуктом, творчістю окремих виконавців, колективів чи основою для досягнення художного задуму композитора, диригента, співака. Автори характеризують шляхи професіоналізації української народнопісенної культури, які стали визначальними у формуванні в українській професійній вокально-хоровій музиці трьох напрямків виконавського фольклоризму: народнопісенного виконавства, освоєного засобами класичного вокально-хорового мистецтва; народно-академічного виконавства; фольклорно-репродуктивної пісенної творчості, яка сьогодні є компонентом екологізації середовища побутування традиційного виконавства. Таке різнопланове представлення традиційного вокального музикування на професійній сцені збагачує музичну культуру і дозволяє задовольняти мистецькі потреби різних прошарків суспільства. Усі напрямки виконавського фольклоризму не вступають у протиріччя і попри критику окремих науковців, існують паралельно, взаємодіють між собою, збагачуючи палітру сучасної української музики і потребують детального наукового аналізу.Item Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до соціокультурної діяльності засобами інноваційних технологій(ВДПУ ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2020., 2020) Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.; Слободиська, О. А.; Slobodyska, O. A.В статті висвітлено проблему підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до здійснення соціокультурної діяльності засобами інноваційних технологій. Актуальність даного питання пов'язана із сучасними процесами глобалізації, утвердженням загальнолюдських, духовних та соціокультурних цінностей. У зв`язку з тим, що нині вітчизняна освіта орієнтована на входження у світовий інформаційно-освітній простір, зростають вимоги до впровадження ІКТ, зокрема веб-технологій для навчального процесу в мистецькій освіті ЗВО. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва, як трансляторів культурних вітчизняних та світових цінностей до соціокультурної діяльності передбачає накопичення великого багажу знань про культуру інших країн, що сприятиме обміну досвідом та толерантному ставленню до їхньої культури та мистецтва. Глобальна комп'ютеризація всього людства в єдину інформаційну систему стає могутнім чинником розкриття творчих потенцій особистості, звільнивши її від рутинної, формально-допоміжної праці. З метою підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до соціокультурної діяльності важливим завданням мистецької освіти є пошук шляхів інноваційних освітніх методів, форм і технологій організації освітнього процесу, що сприятимуть розвитку емпатії, креативного мислення, запам`ятовуванню мистецьких особливостей різних країн та формуванню толерантного ставлення до них. Саме тому варто навчати студентів використовувати наступні інноваційні методи навчання: комікси, «Трикутник Уолта Діснея», «Артбук», настільні ігри, формат TED, ментальні мапи та квести. Застосування сучасних інноваційних технологій сприятиме зростанню творчого та інтелектуального потенціалу майбутніх учителів музичного мистецтва, продуктивній їх підготовці до соціокультурного розвитку підростаючого покоління засобами світового та національного музичного мистецтва.Item Науково-методологічні підходи до виховання національної самосвідомості учнів у контексті фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2019) Дроздова, К. Є.; Drozdova, K. E.; Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті теоретично обґрунтовано необхідність визначення науково-методологічних підходів формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів, зокрема особистісно-орієнтований, культурологічний, етнопедагогічний, компетентнісний, діяльнісний. Дані підходи виступають у якості загальнонаукових методологічних орієнтирів проблеми підготовки майбутніх педагогів-музикантів до виховання національно-патріотичних почуттів та національної самосвідомості учнів. Результати аналізу науково-методологічних підходів свідчать про їх значні можливості вдосконалення професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів до виховання майбутніх громадян-патріотів України.Item Педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів у загальноосвітніх закладах.(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018) Дроздова, К. Є.; Drozdova, K. E.; Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті обґрунтовані педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах. Аналіз літературних джерел показує, що проблема визначення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів набуває особливого значення. Виокремлено та охарактеризовано педагогічні умови, які найбільш ефективно впливатимуть на формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до виховання національної самосвідомості учнів: цілеспрямований розвиток мотивації студентів до виховання національної самосвідомості учнів; забезпечення зразків освітньо-виховного середовища, у процесі співтворчості учителів та студентів; відбір і систематизація музичного репертуару. Створення педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва сприяє вихованню в учнів національної самосвідомості, почуття патріотизму, моральності, любові до рідної Батьківщини та гордості за свою Вітчизну.Item Шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління засобами українського музичного мистецтва(Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022) Василевська-Скупа, Людмила Павлівна; Vasylevska-Skupa, L. P.; Швець, Ірина Борисівна; Shvets, I. B.; Остапчук, Лідія Оверківна; Ostapchuk, L. O.У статті розглянуто історичний аспект виховання національної самосвідомості українського народу. Висвітлено погляди науковців щодо поняття «національна самосвідомість», його особливості, значення в соціокультурному та педагогічному контексті. Обґрунтовано важливість українського народного мистецтва, його величезний потенціал для виховання національної самосвідомості підростаючого покоління. Розглянуто роль вітчизняного пісенного фольклору в патріотичному вихованні учнів, особливості музичної мови (закодованих кодів), що утворили «національний музичний генотип» як сукупність спадкових музичних структур і засобів, що поколіннями передавалися в народі, формуючи його неповторну ментальність і національний характер. Визначено, що пісня впливаючи на емоційно- почуттєву сферу людини, викликає емпатійне переживання її художнього образу. Разом з тим, відбувається процес «внутрішнього інтонування», тобто рефлексивного, неусвідомленого спів інтонування слухача з твором, що звучить. Тому під час індивідуальних занять студентів на заняттях з «хорового диригування», «постановки голосу» майбутні вчителі музичного мистецтва знайомились з особливостями української народнопісенної культури, народного вокального музикування, виховним впливом пісенного фольклору на духовне становлення школярів, а саме на виховання патріотів нашої держави. На заняттях з дисципліни «практикум з народного співу» студенти мали самостійно записати 5-10 пісень свого регіону, дізнатись про особливості співацької манери різних регіонів України, розшифрувати їх мелодійні закодовані коди та проаналізувати образний зміст музичного твору. Під час вивчення нормативної навчальної дисципліни «Теорія і методика музичної освіти» студенти знайомились з особливостями музичного фольклору – скарбницею вікових традицій українського народу, з видами фольклорної діяльності: народним епосом (прислів’я та приказки, казки, легенди, історичні пісні та ін.). Водночас слід вивчати народнопісенну творчість, продовжувати пошук закодованих кодів в музичній мові пісенного фольклору, в яких повідомлено про ментальність, характерні риси національної ідеї українського народу. Разом з тим, необхідно досліджувати особливості феномена «національна свідомість» й шляхи його розвитку .Item Художньо-творчий розвиток майбутніх учителів музичного мистецтва в процесі вико-навської інтерпретації вокального твору(Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 2018) Василевська-Скупа, Л. П.; Василевская-Скупая, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.В статті розглянуто особливості вокальної підготовки музикантів-педагогів, зокрема важливість формування їх виконавської культури та інтерпретації вокальних творів. З метою художньо-творчого розвитку студентів обгрунтовано необхідність створення психолого-педагогічних умов та специфічних методів вокальної роботи.Item Дидактичні принципи художньо-педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва(Вінниця : ТОВ "Нілан ЛТД", 2018) Василевська-Скупа, Л. П.; Василевская-Скупая, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.В науковій статті розглядаються дидактичні принципи та підходи необхідні для організації художньо-педагогічного спілкування в системі високоякісної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Актуальність такого завдання підвищується у зв язку з переходом до нових стандартів навчання відповідно до міжнародних вимог, що передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток творчої особистості студента, формування його професійних компетентностей та майстерності художньо-педагогічного спілкування. Метою такого спілкування є — залучити учнів до цінностей музичного мистецтва, надати їм можливість засвоїти культурні надбання людства. Тому вчитель має налаштувати вихованців на художнє спілкування, тобто інтелектуально-творчий діалог з автором та героями музичних творів та на міжсуб’єктне педагогічне спілкування вчителя з вихованцями. Результативність такого спілкування впливає на розвиток музично-естетичної культури, художнього смаку школярів, формування їх особистісних якостей та національної самосвідомості. Так, в галузі вокально-хорової підготовки забезпечення зразків художньо-педагогічного спілкування базується на таких дидактичних принципах: єдності художнього, технічного та комунікативного розвитку (опанування студентами знань з фахової майстерності для використання їх як комунікативних засобів впливу в процесі спілкування з музичним мистецтвом); послідовності в навчанні (послідовне оволодіння вокально-технічною та диригентською майстерністю); урахуванні безпосередніх емоційних вражень в процесі сприйняття конкретно-чуттєвого змісту музичного образу; індивідуального підходу до потенційних можливостей студентів (урахування особливостей їхнього мислення під час індивідуальних занять, музично-естетичної освіченості); діалогічної взаємодії викладачів і студентів.Item Мистецька освіта як фактор розвитку національної культури особистості(Київ ; Вінниця : Планер, 2014) Василевська-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті розглядається питання впливу вітчизняного мистецтва на розвиток національної культури особистості, висвітлено історичний педагогічний аналіз щодо використання музичного мистецтва, зокрема народної пісні у вихованні людини, виділяються питання подальшого дослідження даної проблеми.Item Розвиток музично-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва у процесі вокальної підготовки(Київ ; Вінниця : Планер, 2015) Василевська-Скупа, Л. П.; Василевская-Скупа, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.У статті розглядається питання музично-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, висвітлено психолого-педагогічні методи для їх розвитку в процесі вокальної підготовки.