Кафедра вокально-хорової підготовки, теорії та методики музичної освіти імені Віталія Газінського

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ad7863b9-dc98-4c12-933d-6c79e1b3258c

Browse

Search Results

Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Дидактичні принципи художньо-педагогічного спілкування майбутніх учителів музичного мистецтва
    (Вінниця : ТОВ "Нілан ЛТД", 2018) Василевська-Скупа, Л. П.; Василевская-Скупая, Л. П.; Vasylevska-Skupa, L. P.
    В науковій статті розглядаються дидактичні принципи та підходи необхідні для організації художньо-педагогічного спілкування в системі високоякісної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Актуальність такого завдання підвищується у зв язку з переходом до нових стандартів навчання відповідно до міжнародних вимог, що передбачають методологічну переорієнтацію процесу навчання на розвиток творчої особистості студента, формування його професійних компетентностей та майстерності художньо-педагогічного спілкування. Метою такого спілкування є — залучити учнів до цінностей музичного мистецтва, надати їм можливість засвоїти культурні надбання людства. Тому вчитель має налаштувати вихованців на художнє спілкування, тобто інтелектуально-творчий діалог з автором та героями музичних творів та на міжсуб’єктне педагогічне спілкування вчителя з вихованцями. Результативність такого спілкування впливає на розвиток музично-естетичної культури, художнього смаку школярів, формування їх особистісних якостей та національної самосвідомості. Так, в галузі вокально-хорової підготовки забезпечення зразків художньо-педагогічного спілкування базується на таких дидактичних принципах: єдності художнього, технічного та комунікативного розвитку (опанування студентами знань з фахової майстерності для використання їх як комунікативних засобів впливу в процесі спілкування з музичним мистецтвом); послідовності в навчанні (послідовне оволодіння вокально-технічною та диригентською майстерністю); урахуванні безпосередніх емоційних вражень в процесі сприйняття конкретно-чуттєвого змісту музичного образу; індивідуального підходу до потенційних можливостей студентів (урахування особливостей їхнього мислення під час індивідуальних занять, музично-естетичної освіченості); діалогічної взаємодії викладачів і студентів.