Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
8 results
Search Results
Item Моральні цінності в процесі правового виховання(Львів : Гельветика, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Мельник, Е. А.У статті проаналізовано проблему співвідношення права та моралі на рівні аксіологічного аспекту взаємодії ціннісного фактору виховання особистості. Аксіологічні чинники орієнтації в світі завжди мають значення для будь-якої людини, вони є тими дороговказами, що вкорінені в самому її єстві та прагненні до щастя як шляху до певної мети. Метою даного дослідження є простір співвідношення права і справедливості, їх взаємозв’язок, представлений крізь призму особистісного світосприйняття, а також, актуалізація цього взаємозв’язку в контексті проблеми виховання особистості. З’ясовано, що в процесі правового виховання моральні цінності акцентуються в правовому ракурсі, тобто витлумачуються в контексті правової системи суспільства, конкретизуються по відношенню до правових ситуацій, а засвоєння особистістю правових цінностей перш за все залежить від ієрархії її ж моральних цінностей. Наприклад, коли йдеться про етико-правові конструкції прав людини, мораль та право в ціннісному вимірі поєднуються. Це ж саме можна спостерігати в ототожненні правових та моральних норм, якщо йдеться про особливо важливі цінності, які потрібно захищати разом (цінності життя, свободи, власності). В усіх цих випадках мається на увазі, що мораль та право взаємодоповнюють одне одного саме як цінності. Найважливішим результатом правового виховання повинно стати розширення участі громадян в політиці та управлінні, усвідомлення ними, що їх особиста позиція впливає на прийняття рішень, а це формує відповідне ставлення як до діючого права, так і до новостворюваних норм. В контексті правового виховання необхідно означити проблему взаємозв’язку об’єктивного і суб’єктивного права, впливу моральних відносин в суспільстві, моральної свідомості суб’єктів на формування норм права і проблеми морально-правового вибору лінії поведінки особистості. Важливо, щоб моральні норми та принципи виступали провідним критерієм права, основним мірилом змісту закону й усієї практики реалізації права. Ця вимога є цілком закономірною, бо зміст правової норми випливає, передусім, з моральних основ суспільства, історії народу, традицій та моральних принципів його життя.Item Аксиологічні паралелі моралі та права(Вінниця, 2019) Гриб, В. І.Мораль та право взаємодоповнюють себе як цінності. Історія свідчить про доречність такого взаємодоповнення. Так, ще давньогрецькі філософи говорили про законопокірність як про найвищу доброчинність. Вони не розділяли правове та моральне, а навпаки підкреслювали їхню єдність як поєднанність потрібного зі справедливим. Слід наголосити, що взаємозалежність моралі та права, представленої такими міркуваннями, не має причинно-наслідкового характеру, а мислиться як строго логічна залежність, а саме, коли одне поняття є необхідною основою для іншого. Таким чином, ще в давнину виникла потреба необхідності існування серед форм суспільної свідомості ще й такої форми як правосвідомість. Її значимість полягає в тім, що в даному понятті фіксується взаємодія права та моралі, стверджується, що юридичні норми повинні спиратись не лише на практичну доцільність, а й на моральні цінності. Якщо ж такого не відбудеться, то цінність юридичних норм буде падати, з ними перестануть рахуватись, не будуть їх виконувати. Прикладом такої ситуації є революції та інші кризи в історії людства, коли правові норми перестають діяти саме через те, що вони втрачають свою моральну опору.Item Правові проблеми відповідальності провайдерів Інтернет за зміст інформації, що передається в мережі(Київ, 2021) Яременко, О. І.Технологічна природа Інтернету передбачає наявність спеціальних суб’єктів, які забезпечують передачу та зберігання інформації з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем - провайдерів. Враховуючи їх важливе значення в процесах інформаційного обміну, актуалізується проблема правового регулювання їх відповідальності за зміст інформації, що знаходиться в обігу, що і предметом дослідження даної статті.Item Правовий режим змісту вебсайту органу місцевого самоврядування(Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2021) Яременко, О. І.В системі місцевого самоврядування все більшого поширення набувають соціальні комунікації, що базуються на інформаційно – комп’ютерних технологіях, формується віртуальний інформаційний простір територіальних громад, активізується інформаційна діяльність самоврядних органів. Чинне законодавство, в якості одного із офіційних джерел інформації органів місцевого самоврядування, розглядає вебсайт. У зв’язку з цим актуалізується наукове дослідження проблеми правового режиму вебсайту органу місцевого самоврядування, що і є метою даної статті.Item Проблеми правового захисту результатів інтелектуальної діяльності публічних службовців(2021) Ярем, О. І.Метою цієї статті є аналіз проблеми правового захисту результатів інтелектуальної діяльності публічних службовців.Item Депутат місцевої ради як суб’єкт адміністративних правопорушень в інформаційній сфері(Київ, 2021) Яременко, О. І.Метою даної статті є аналіз особливостей депутата місцевої ради як суб’єкта адміністративних правопорушень в інформаційній сфері.Item Цифрова нерівністьта проблема реалізації конституційних прав людини(Одеса : Фенікс, 2021) Яременко, О. І.В статті досліджено проблеми цифрової нерівності в контексті реалізації конституційних прав люди. Проаналізовано поняття "цифровий розрив". Зроблено висновок про те, що відсутність в окремих громадян доступу до мережі Інтернет або його неякісність суперечать конституційному принципу рівності громадян та пріоритетності особи у відносинах з державою, створюють перешкоди реалізації особистих, політичних, економічних, соціальних та культурних прав.Item Актуальність правових та морально-політичних настанов видатного англійського мислителя ХVI-XVII ст. Френсіса Бекона(Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», 2019) Гриб, В.; Grib, V.; Конотопенко, О.; Конотопенко, А.; Konotopenko, O.В статті розглядаються правові та морально-політичні настанови видатного англійського мислителя, його міркування про доцільність поєднання спеціально-наукових знань та пріоритетність знань про суспільство, освіченість на загальному, а не лише на прикладному рівні. Широта й різнобічність поглядів Бекона дозволили йому розкрити основні причинно-наслідкові зв’язки суспільного життя, а також залежність від багатьох факторів створених людьми державних та правових інститутів. Сьогодні спостерігається відмічене Беконом захоплення науковою термінологією як самоціль. Виявляється конструювання нової лише на папері існуючої реальності простіше, аніж кропітке дослідження реально існуючих закономірностей, в тім числі й у сфері держави і права. Більшість людей нездатні зрозуміти основні причинно-наслідкові зв’язки у суспільстві, а тому вони не можуть раціонально не лише вибудувати свою власну поведінку, але й вносять труднощі в розуміння їх поведінки людьми більш раціональними. Це означає, що навіть самим розумним чином вибудувана система правових регуляторів, може бути проігнорована недостатньо розвинутою в інтелектуальному відношенні людиною.