Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
4 results
Search Results
Item Соціальне зближення та культурна багатоманітність в умовах глобалізаційних викликів(Вінниця : Друк, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.Сьогодні рівень взаємозв’язку і взаємозалежності людей є вищим, ніж будь-коли раніше. Багатоманітність психологічних проблем у сучасних умовах не зменшується, а швидше навпаки, але спільність у даному випадку досягається не за рахунок втрати багатоманітності. Дійсність пред’являє психіці людини вимоги, загальний характер яких проявляється у трьох основних аспектах. По-перше, інтеграційні процеси, що визначають сьогодні аксіологічний вектор розвитку суспільства, тягнуть за собою не уніфікацію діяльності, а швидше уніфікацію вимог, що пред’являються до праці людини. По-друге, глобалізація економіки, інтеграція наукових і технологічних потенціалів різних країн і міжнародних співтовариств є могутніми факторами, що впливають на науково-технічний прогрес. По-третє, дійсність пред’являє вимоги не лише до окремих психологічних якостей людини, а й до її особистості в цілому. Завдяки інтеграційним процесам у суспільстві та культурі, професіоналізм стає нормою в будь-якому виді діяльності – нормою, що забезпечує ефективність зростаючої кооперації, ефективність діяльнісного обміну на всіх його етапах. Таким чином, у сучасних умовах, коли у сукупному суспільному виробництві доля інформаційного продукту вже перебільшила долю продукту матеріального, посилюється тенденція до нового використання людської праці – до використання творчих здібностей і можливостей людини.Item Орієнтація на соціальну державу як ідеальна модель публічної служби для України(Київ : ДУІТ, 2020) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Юзвак, А. Д.Система публічного управління в країнах «старої Європи» забезпечує якісне виконання державних функцій, сприяє підняттю авторитету та престижу влади, росту легітимності управління. Наявність публічної служби в європейських державах дає можливість максимально враховувати інтереси населення, дозволяє краще контролювати надання соціальних послуг населенню. Це дійсно дає підставу, щоб називати ці країни правовими та соціальними.Item Моральні цінності в процесі правового виховання(Львів : Гельветика, 2021) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.; Мельник, Е. А.У статті проаналізовано проблему співвідношення права та моралі на рівні аксіологічного аспекту взаємодії ціннісного фактору виховання особистості. Аксіологічні чинники орієнтації в світі завжди мають значення для будь-якої людини, вони є тими дороговказами, що вкорінені в самому її єстві та прагненні до щастя як шляху до певної мети. Метою даного дослідження є простір співвідношення права і справедливості, їх взаємозв’язок, представлений крізь призму особистісного світосприйняття, а також, актуалізація цього взаємозв’язку в контексті проблеми виховання особистості. З’ясовано, що в процесі правового виховання моральні цінності акцентуються в правовому ракурсі, тобто витлумачуються в контексті правової системи суспільства, конкретизуються по відношенню до правових ситуацій, а засвоєння особистістю правових цінностей перш за все залежить від ієрархії її ж моральних цінностей. Наприклад, коли йдеться про етико-правові конструкції прав людини, мораль та право в ціннісному вимірі поєднуються. Це ж саме можна спостерігати в ототожненні правових та моральних норм, якщо йдеться про особливо важливі цінності, які потрібно захищати разом (цінності життя, свободи, власності). В усіх цих випадках мається на увазі, що мораль та право взаємодоповнюють одне одного саме як цінності. Найважливішим результатом правового виховання повинно стати розширення участі громадян в політиці та управлінні, усвідомлення ними, що їх особиста позиція впливає на прийняття рішень, а це формує відповідне ставлення як до діючого права, так і до новостворюваних норм. В контексті правового виховання необхідно означити проблему взаємозв’язку об’єктивного і суб’єктивного права, впливу моральних відносин в суспільстві, моральної свідомості суб’єктів на формування норм права і проблеми морально-правового вибору лінії поведінки особистості. Важливо, щоб моральні норми та принципи виступали провідним критерієм права, основним мірилом змісту закону й усієї практики реалізації права. Ця вимога є цілком закономірною, бо зміст правової норми випливає, передусім, з моральних основ суспільства, історії народу, традицій та моральних принципів його життя.Item Єдність філософії та культури у формуванні цілісності сучасної особистості(Одеса : Гельветика, 2020) Гриб, В. І.; Конотопенко, О. П.В статті розглядаються світоглядні та моральні основи буттєвої самореалізації сучасної людини, яка можлива лише на основі активної соціокультурної самоідентифікації. Філософія, світогляд та мораль водночас є складовими загальнокультурного простору сучасного соціального розвитку суспільства. Головна мета статті – концептуалізація та систематизація здобутків філософії та їх значення для формування сучасної людини. В основі дослідження – виявлення принципу формування сучасного типу людини на основі толерантності, чесності та людяності. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному дослідженні формування світогляду, філософії, моралі сучасної людини, визначенні основних аспектів впливу філософії на її життя. Проаналізовано основні напрями розвитку філософії та розглянуто сфери суспільного життя, в яких наявна філософія: інтелектуальна культура та ерудиція людини, внутрішній світ людини, освіта, наука. Зазначено, що в цих сферах роль і значення філософії трактуються суперечливо. Застосовано системний та комплексний підхід як методи дослідження визначеної проблеми. Перспективи дослідження: як філософія має допомогти сучасній людині самовизначитися.