Кафедра публічного управління і менеджменту
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/ab697823-070d-4773-9f3b-56d32c45cc49
Browse
3 results
Search Results
Item Національна політика українських радянських державних утворень на етапі становлення більшовицького режиму (1917–1920 рр.)(Вінниця : Твори, 2021) Кононенко, В.Метою статті є аналіз державної політики стосовно національних меншин України українських радянських державних утворень у період становлення радянської влади в Україні. Автор досліджує особливості процесу формування, змін національної політики більшовиків напередодні жовтневого перевороту 1917 р., під час функціонування Української народної республіки Рад (УНР Рад) та Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР). Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових та спеціально-історичних методів наукового дослідження. Використовуючи метод контент-аналізу, проаналізовано основні нормативно-правові акти українських радянських державних утворень періоду утвердження більшовицького режиму та акцентовано увагу на провідних принципах та положеннях радянської національної політики. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автор зосередив свою увагу на питанні про еволюцію та функціонування національної політики більшовиків в Україні, залежно від внутрішніх та зовнішніх факторів, що були супутніми при встановленні радянського режиму в Україні у 1917–1920-х рр. Висновки. Вважаємо, що політика українських радянських державних утворень періоду утвердження більшовицького режиму стосовно національних меншин України була неодмінною складовою національної політики більшовиків РРФСР. Загравання до національно-визвольних рухів колишніх народів Російської імперії через «право на самовизначення» та «право на національно-культурне життя» слабшало зі становленням та утвердженням більшовизму в Україні, а з переходом до фази військового комунізму – фактично зникло взагалі. Віра в швидку та «тріумфальну» майбутню світову перемогу комунізму, який серед іншого передбачав ліквідацію національних відмінностей між членами комуністичного суспільства, позбавила українських більшовиків на етапі утвердження радянської влади в Україні можливостей формування чітких основних принципів та положень національно-культурної політики щодо етнічних меншин. Збереження «самостійницького» статусу радянської України часів УНР Рад та УСРР було ніщо іншим, як тактичним кроком у процесі «зближення» національних радянських утворень, у закономірному процесі об’єднання заради перемоги комунізму.Item Національна політика в СРСР у добу перебудови (1985-1991 рр.)(Вінниця : «ТВОРИ», 2019) Кононенко, В.; Kononenko, V.У статті досліджуються особливості національної політики СРСР у роки перебудови. Автор аналізує зміни у програмних документах Комуністичної партії Радянського Союзу та фокусує увагу на змінах політичного курсу влади у відносинах у багатонаціональному суспільстві. У дослідженні стверджується, що відмова від авторитарного типу поведінки у вирішенні національного питання аж ніяк не мала на меті кардинальну зміну принципів та стратегічних завдань політики стосовно етнічних громад. Утім демократизація суспільства сприяла наростанню національних рухів, а згодом – появі відцентрових тенденцій. Ослабла політична влада країни, що поступово занурювалась у хаос політичної та соціально-економічної кризи під кінець 1980-х – на початку 1990-х рр., втратила контроль над ситуацією, не зуміла запропонувати ні суспільству, ні республіканським національним елітам нового політичного курсу та практичної моделі вирішення суперечностей у національних відносинах, що і привело до розпаду СРСР.Item Становлення нормативно-правової бази державного регулювання у сфері інтелектуальної власності в незалежній Україні(Вінниця, 2020) Кононенко, В.; Kononenko, V.У статті проаналізовано становлення національної нормативно-правової бази державного регулювання у сфері інтелектуальної власності протягом 1990-х – початку 2000-х рр. У роботі проаналізовано правові акти, що приймалися в умовах демократизації суспільства та державного управління, становлення та гуманізації національного законодавства у сфері інтелектуальної власності, переходу економічної моделі держави до ринкової економіки.