Наукові видання
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/aaa5c28b-00f7-42c8-bc5c-8753a4a4112d
Browse
5 results
Search Results
Item Дослідження археологічної експедиції ВДПУ ім. М. Коцюбинського в с. Буша(Вінниця, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Таким чином, розкопки останніх років, які проводяться на території ІКЗ «Буша» свідчать, що трипільський загін Археологічної експедиції Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського проводить плідну наукову роботу по вивченні найдавнішого минулого нашого краю, відкриваючи щоразу нові і нові сторінки.Item Дослідження житла трипільської культури на поселенні в с. Буша(СПб. : ИИМК РАН, 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.В 30-ти км від Могилева-Подільського і в 20-ти від Ямполя Вінницької області розташована старовинна Буша. Там де в р. Мурафу впадає р. Буша (Бушанка) і розташоване сьогодні село, доля якого пов'язана з багатьма яскравими сторінками стародавньої та середньовічної історії Поділля. На території Буші та її околиці зафіксовано велику кількість різночасових археологічних пам'яток. Найдавнішими є поселення трипільської культури: перше поселення в урочищі Підмета розташоване на правому березі р. Мурафи, на високому схилі корінної тераси; друге поселення в урочищі Причепилівка розташоване у північно-західній частині села; третє поселення - на місці злиття річок Вушанки й Мурафи.Item Топоніміка с. Вереміївки Красилівського району Хмельницької області(Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.; Rud, V. S.Найдавнішими топонімами є «Вереміївка», «Селиська», «Корчма». Найбільш поширеними є мікротопоніми, які виникли в кін XIX - пер. пол. XX ст. та пов'язані з іменами та прізвищами конкретних жителів села, котрі, у минулому, були власниками земельних ділянок.Item Топоніміка с. Заруддя (Красилівський район Хмельницької області)(Меджибіж-Хмельницький : ПП Мельник А. А., 2009) Косаківський, В. А.; Косаковский, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.Перша письмова згадка про с. Заруддя відноситься до 1546 року [І.с.238]. В Україні сіл з такою назвою багато. Село Заруддя є у Вінницькій, Київській, Полтавській, Рівненській, Сумській та Тернопільській областях. Крім того, ще є село Зарудечко на Тернопільщині, Зарудинці на Вінниччині і Житомирщині, Зарудка на Чернігівщині, Заруднівка на Сумщині, Зарудці на Львівщині та Зарудчі на Волині [2, с.628]. Назва села походить від місця розташування "за рудою". Саме цю версію наводить у своїй праці Є. Й. Сіцінський [3, с.864] та правильно трактує походження цієї назви краєзнавець Ю. Д. Гжимайло. Зокрема, у своїй праці "Походження назв містечок і сіл Красилівщшш", він зазначає, що "при переліку населених пунктів впадає у вічі значна кількість синонімічних, часто діалектичних географічних термінів на означення заболоченості, які відбивають найтонші деталі і особливості такої місцевості. Заруддя, Криворудка - від рудка, руда, болотиста лука, висихаюче болото, вкрите рослинністю, пасовище" [4, с.б]. Сіцінський Є. Й. також зазначає, що с Заруддя розташоване в низовині при долині р. Бужок. Внаслідок саме такого місцезнаходження територія цього села не є сприятливою для проживання, тому що тут концентруються випари від сусідніх боліт.Item Археологічні дослідження 2007-2009 років(Вінниця : Вінницька газета, 2009) Косаківський, В. А.; Kosakivskyi, V. A.; Рудь, В. С.Археологічні дослідження на території с. Буші 2007-2009 років підтвердили думки попередніх дослідників про те, що територія села, в міжріччі Мурафи і Вушанки, була заселена, починаючи із середнього періоду трипільської культури. Тут виявлено матеріали трьох етапів Трипілля (ВІ, ВП та СП), чорноліської культури, скіфського часу, черняхівської культури, ранніх слов'ян, періоду Київської Русі та пізнього середньовіччя. Всі знайдені артефакти поповнили археологічну колекцію фондів ДІКЗ «Буша». Пам'ятка є доволі перспективною для подальшого вивчення, так як у процесі розкопок постали нові нез'ясовані питання, вирішення яких можливе в ході майбутніх досліджень.