Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283
Browse
4 results
Search Results
Item Харaктеристика функцій кардіореспіраторної системи осіб другого зрілого віку із хребетно-спинномозковою травмою(Вінниця : Твори, 2023) Сулима, Алла; Корольчук, Анатолій; Яроцька, Світлана; Сулима, Ольга; Попов, ДмитроАктуальність теми дослідження. Хребетно-спинномозкова травма у 92% випадків спричиняє інвалідність І або ІІ групи. Нажаль, останнім часом поширеність такого захворювання серед населення нашої країни зросло у зв’язку з військовими діями на території України. Результатами багатьох досліджень встановлено, що хребетно- спинномозкова травма характеризується розладами функцій тазових органів, порушеннями роботи опорно-рухового апарату та діяльності кардіореспіраторної системи. Тому процес фізичної терапії осіб із хребетно- спинномозковою травмою шийного відділу є тривалим і складним. Отже, мета дослідження полягала в дослідженні впливу хребетно- спинномозкової травми на стан кардіореспіраторної системи. Методи дослідження. Для характеристики функцій кардіореспіраторної системи ми використовували пульсометрію, сфігмоманометрію, спірометрію, а також визначали адаптаційний потенціал за методикою Р.М. Баєвського. У дослідженні брали участь 24 особи (9 жінок і 15 чоловіків) з хребетно- спинномозковою травмою шийного відділу хребта другого зрілого віку. Середній вік пацієнтів становив 39,3 років. Результати дослідження і висновки. Результати тестування засвідчили пoрушення функції кардіореспіраторної системи про що свідчить зниження середньогрупових значень таких показників як життєва ємність легень, систолічний та хвилинний об’єми крові більше ніж у 2 рази. У пацієнтів жіночої статі фактичнa величина ЖЄЛ менше нaлежної на 49,41%, а у пацієнтів чоловічої статі – на 57,53%, що є нижче нoрми. Адaптаційний потенціaл пацієнтів із хребетно- спинномозковою травмою оцінюється як нaпруга механізмів адаптації. Так, як у 19 осіб спoстерігається напругa механізмів адаптації, у 4 – незадовільнa адаптація та лише в 1 хворого – задовільна.Item Особливості впливу занять оздоровчим туризмом на показники серцево-судинної системи молодших школярів(ТОВ «Планер», 2019) Бутенко, Галина; Butenko, HalynaЗасоби оздоровчого туризму займають одне з вагомих місць у фізичному вихованні молодших школярів, тому вивчення особливостей його впливу на функціональний стан, у тому числі на функціонування серцево-судинної системи учнів початкової школи є сьогодні актуальним питанням. Мета роботи: визначити особливості впливу засобів оздоровчого туризму на функціонування серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічний експеримент; фізіологічні методи дослідження; методи математичної статистики. Матеріал дослідження: у констатувальному педагогічному експерименті брали участь діти 7-10 років у кількості 163 учня (82 хлопчика та 81 дівчинка), що навчались у Кролевецькій загальноосвітній школі №5 Кролевецької районної ради Сумської області. У формувальному експерименті брали участь 40 дітей 9-ти років: у контрольній групі займалося 11 дівчаток та 9 хлопчиків, в експериментальній групі – 10 дівчаток та 10 хлопчиків. Результати роботи. Частота серцевих скорочень обстежуваних нами дітей знаходилася у межах вікової норми. Артеріальний тиск у всіх статевовікових групах поступово збільшувався у віковій динаміці, при цьому різниця між хлопчиками і дівчатками більше проявилася у 9 і 10 років. Діти експериментальної групи, що займалися за запропонованою рекреаційно-оздоровчою технологією на основі засобів оздоровчого туризму показали більш значущі прирости величин показників частоти серцевих скорочень та артеріального тиску у порівнянні з дітьми контрольної групи. Висновки. Заняття оздоровчим туризмом мають позитивний вплив на динаміку показників серцево-судинної системи молодших школярів.Item Оцінка показників гемодинаміки осіб похилого віку(ТОВ «Планер», 2018) Сулима, Алла; Sulyma, Alla; Ткаченко, Іван; Tkachenko, IvanГоловною особливістю сьогодення є невпинне старіння населення, яке тісно пов’язане зі збільшенням поширеності захворювань різних систем організму, зокрема серцево-судинної системи. Підвищений артеріальний тиск у осіб похилого віку сприяє розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту й смертності. У 2017 році в Україні зареєстровано 392 тисячі смертей у результаті захворювань серцево-судинної системи. Отже, метою нашого дослідження є оцінка стану серцево-судинної системи осіб чоловічої та жіночої статі віком 69-85 років. Результати дослідження. У дослідженні брали участь 9 жінок і 12 чоловіків у віці від 69 до 85 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. Обстеження проводилося на базі Вінницького обласного клінічного госпіталю Ветеранів війни. У досліджуваних пацієнтів похилого віку середнє значення частоти серцевих скорочень знаходиться у нормі. Разом з тим, реєструвалися підвищенні середні величини всіх видів артеріального тиску (артеріального систолічного та діастолічного тисків, артеріального середнього тиску, на 23,35%, 26,7% і 23,9% відповідно). У неналежному стані були й величини показників, які характеризують скорочувальну функцію міокарда (систолічний та хвилинний об’єми крові). Значення систолічного об’єму крові у осіб похилого віку виявилося менше за норму на 24,5%, а фактичне значення хвилинного об’єму крові менше на 44%. Висновки. Отже, представлені результати констатувального дослідження свідчать про те, що у процес реабілітації осіб 69-85 років варто додатково до медикаментозного лікування застосовувати заняття лікувальною фізичною культуроюItem Покращення функціонального стану серцево-судинної системи студенток засобами шейпінгу(Житомир: Вид-во ФОП Євенок О. О., 2016) Косівська, Анастасія; Косовская, Анастасия; Kosivska, AnastasiiaУ статті висвітлено авторську методику і програму занять з шейпінгу, за умови їх вільного вибору студентками. Досліджено позитивний вплив засобів шейпінгу на функціональні показники серцево-судинної системи студенток. Виявлено достовірне (Р<0,05) покращення результатів ЧСС у річному циклі тренувань. Визначено недостовірне (Р>0,05) покращення результатів САТ і ДАТ у кожному періоді тренувань і упродовж річного циклу відповідно. Доведено підвищення рівня розвитку серцево-судинної системи студенток із «задовільного» на »добрий» рівень за результатами індексу Руф’є, які достовірно (Р<0,05) покращувалися у кожному періоді тренувань і упродовж річного циклу відповідно.