Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283
Browse
3 results
Search Results
Item Особливості оцінки функціонального стану організму жінок першого зрілого віку з ожирінням(ТОВ «Планер», 2018) Нестерова, Світлана; Nesterova, Svitlana; Бекас, Ольга; Bekas, Olha; Надобних, Ганна; Nadobnykh, HannaАктуальність теми дослідження обумовлена постійно зростаючою кількістю осіб з ожирінням, що, в першу чергу, пов’язано з недостатньою руховою активністю та неправильним харчуванням. Тому одним із аспектів вирішення даної проблеми є фізичне тренування і нормалізація харчування. Завдання роботи. Вивчити і проаналізувати сучасну наукову і методичну літературу з особливостей оцінки функціонального стану серцево-судинної системи осіб з ожирінням та оцінити функціональний стан організму жінок першого зрілого віку з ожирінням з метою розробки програми тренувальних занять. Методи роботи. Анкетування, яке проводили з метою оцінки психологічного стану досліджуваних і виявлення причин розвитку ожиріння. Для оцінки функціонального стану організму використовували пробу Мартіне-Кушелевського, яка передбачала визначення реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження. Результати. У дослідженні брали участь жінки віком 22-35 років з діагнозом ожирінням екзогенної форми І-ІІ ступеня. Проведений аналіз анкетування засвідчив, що більшість досліджуваних мали незадовільне ставлення до власної статури та низьку самооцінку. Серед основних причин розвитку ожиріння, згідно анкетування, можна виділити неправильний режим харчування та малоактивний спосіб життя. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи за пробою Мартіне-Кушелевського показала, що лише у 37% досліджуваних встановлено нормотонічний тип реакції серцево-судинної системи на навантаження. У 63 % досліджуваних жінок тип реакції серцево-судинної системи на навантаження гіпертонічний. Висновки. Отримані результати свідчать, що при плануванні фізичних тренувань з оздоровчого фітнесу необхідно враховувати функціональний стан організму осіб з ожирінням. Враховуючи низький рівень функціональних можливостей організму жінок, перевага надається навантаженням в аеробному режимі з контролем режиму харчування.Item Ефективність гідрокінезотерапії у фізичній реабілітації жінок з артеріальною гіпертензією(ТОВ «Планер», 2018) Бандуріна, Катерина; Bandurina, KaterynaАртеріальна гіпертензія у жінок продовжує залишатись одним із найпоширеніших кардіоваскулярних захворювань, що має вели¬кий вплив на розвиток таких важких ускладнень, як інфаркт міокарда та мозковий інсульт. Метою дослідження є визначення ефективності гідрокінезотерапії у поліпшенні показників центральної гемодинаміки у жінок 45-50 років з артеріальною гіпертензією. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та всесвітньої інформаційної мережі Інтернет; індукція, дедукція, порівняння; тетраполярна реографія, тонометрія, методи математичної статистики. Результати: для регламентації рухової активності жінок під час реалізації програми гідрокінезотерапії було застосовано три рухових режими – щадний, щадно-тренувальний і тренувальний – з визначенням окремих завдань і засобів їх реалізації, а також методичних особливостей у кожному з них. Практичне застосування розробленої програми гідрокінезотерапії відповідало основним принципам фізичної реабілітації: поступовість і етапність; доступність та індивідуалізація реабілітаційної програми; безперервність і послідовність; соціальна спрямованість. Застосування гідрокінезотерапії у фізичній реабілітації жінок сприяло збільшенню ударного об'єму серця, потужності лівого шлуночка, зниженню загального периферичного опору, що призвело до зниження потреби міокарда в кисні у цілому та до збільшення серцевого резерву, який може бути реалізований під час фізичного навантаження. Висновки: під впливом занять гідрокінезотерапією відбулася активізація механізмів адаптації, мобілізація і використання фізіологічних резервів, а також удосконалення механізмів регулювання, що розширило адаптаційні можливості серцево-судинної системи жінок з артеріальною гіпертензією.Item Вплив занять силовим фітнесом на динаміку показників фізичного стану жінок першого зрілого віку(ТОВ «Планер», 2018) Мельник, Олександра; Melnyk, Oleksandra; Романенко, Олександр; Romanenko, Oleksandr; Кізлевич, Юрій; Kizlevych, YuriiВ результаті проведення анкетування встановлено, що більшість опитуваних жінок проводять свій робочий час сидячи за столом і піддаються постійній розумовій напрузі, 19% жінок - стоячи, 12% жінок - за кермом автомобіля, решта жінок (25%) займаються комбінованим видом робочої діяльності. Лише у 6% опитаних жінок відсутня мотивація до занять додатковою фізичною активністю, інші жінки не займаються додатковою фізичною активністю через брак часу (43%), недоступність через високі ціни (18 незручний розклад занять (25%), загальні проблеми зі здоров'ям і стомлення (12%). Усі опитані жінки займаються додатковою фізичною активністю з метою зміцнення здоров'я та отримання позитивних емоцій (50%), корекції фігури (40%), для зняття стресу та спілкування з друзями (10%). На початку дослідження рівень фізичного стану (за методикою Є.А. Пирогової) в середньому склав 0,628 ± 0,081 і відповідав значенню середнього рівня фізичного стану. 31% жінок групи мали рівень фізичного стану вище середнього, 56% - середній рівень і 13% - низький рівень фізичного стану. На кінцевому етапі дослідження стало відомо, що під впливом занять фітнесом середній показник рівня фізичного стану збільшився до 0,633 ± 0,005, де вже 37% жінок мали рівень фізичного стану вище середнього, а 63% - середній рівень фізичного стану. На початковому етапі дослідження надлишкову масу тіла мали 88% жінок, тоді як вже на кінцевому етапі цей показник значно знизився. В результаті дослідження і визначення типів фігури стало відомо, що на першому етапі нормальне значення індексу Ларсона спостерігалося у 44% жінок, а на заключного етапі це число вже збільшилася практично в два рази