Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Thumbnail Image
    Item
    Модельні функціональні показники волейболістів студентських команд
    (ТОВ "ТВОРИ", 2021) Щепотіна, Наталя; Поліщук, Володимир; Кондратюк, Олена; Гуль, Олександра; Суднач, Юрій; Shchepotina, Natalia; Polishchuk, Volodymyr; Kondratiuk, Olena; Gul’, Oleksandra; Sudnach, Yurii
    Моделі спортивних можливостей волейболістів є найбільш ефективними критеріями для оцінки оперативних, поточних та етапних показників і порівняння їх з належними. Мета дослідження – визначити модельні показники функціональної підготовленості кваліфікованих волейболістів студентської команди та розробити шкалу їх оцінки. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 14 кваліфікованих волейболістів збірної команди Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, функціональна діагностика, метод індексів, методи математичної статистики. Результати дослідження та ключові висновки. Розроблена модель функціональної підготовленості волейболістів студентської команди містила 12 показників, що характеризували стан опорно-рухової, серцево-судинної та дихальної систем організму гравців: життєва ємність легень (4772,73±198,18 мл), життєвий індекс (59,53±2,60 мл/кг), показник сили м’язів-розгиначів спини (182,91±8,53 кг), станово-ваговий силовий індекс (226,66±6,94 %), показник сили м’язів правої кисті (36,18±1,67 кг), кистево-ваговий силовий індекс правої руки (44,91±1,63 %), показник сили м’язів лівої кисті (34,82±1,62 кг), кистево-ваговий силовий індекс лівої руки (43,37±1,91 %), абсолютний показник PWC170(а) (1459,61±43,43 кгм/хв), відносний показник PWC170(в) (18,25±0,74 кгм/хв/кг), абсолютний показник VO2max(а) (3721,34±73,84 мл/хв), відносний показник VO2max(в) (46,61±1,88 мл/хв/кг). Розроблена за «правилом трьох сігм» 10-бальна оціночна шкала може використовуватися для визначення індивідуальних моделей функціональної підготовленості волейболістів, групових моделей гравців різних амплуа, загальнокомандних моделей на різних етапах річного циклу підготовки, прогностичних моделей тощо.
  • Thumbnail Image
    Item
    Морфофункціональний профіль кваліфікованих волейболістів
    (ТОВ "ТВОРИ", 2021) Щепотіна, Наталя; Shchepotina, Natalia
    Суттєвий вплив як на різні сторони підготовленості волейболістів, так і на їх спортивний результат здійснюють соматичні та функціональні характеристики. З огляду на це, для ефективної організації спортивного відбору й орієнтації волейболістів, доцільно визначати морфофункціональні показники кваліфікованих гравців, що виступатимуть у якості орієнтира. Мета дослідження – визначити показники компонентного складу маси тіла кваліфікованих волейболістів, що складають морфофункціональний профіль гравців. Матеріал і методи. В дослідженні взяли участь 14 кваліфікованих волейболістів збірної команди Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне спостереження, морфоофункціональна діагностика, опитування, методи математичної статистики. Результати дослідження та ключові висновки. За результатами морфофункціональної діагностики було визначено 18 показників, що характеризували компонентний склад маси тіла досліджуваних кваліфікованих волейболістів. Середній вік гравців склав 18,18±0,40 років, довжина тіла – 1,86±0,03 м. Виявлено незначну асиметрію в розподілі вмісту жирового та м’язового компонентів у руках і ногах волейболістів, пов’язану з характером їх рухової діяльності – виконанням відштовхування, технічних прийомів тощо. Так, вміст жиру більший у лівій руці (8,58±0,41 %) і правій нозі (10,73±0,54 %) гравців; вміст м’язів навпаки – більший у правій руці (4,70±0,19 кг) і лівій нозі (11,96±0,40 кг). Сумарний вміст води в організмі досліджуваних волейболістів склав 64,33±1,52 %. Кісткова маса характеризувала вміст неорганічних речовин у кістках гравців і становила 3,56±0,13 кг. Представлені морфофункціональні показники кваліфікованих волейболістів можуть бути використані як орієнтир при організації спортивного відбору.
  • Thumbnail Image
    Item
    Управління тренувальним процесом висококваліфікованих волейболістів на основі контролю змагальної діяльності
    (ТОВ "ТВОРИ", 2020) Щепотіна, Наталя; Поліщук, Володимир; Сікорська, Лілія; Терещук, Олександр; Shchepotina, Natalia; Polishchuk, Volodymyr; Sikorska, Liliya; Tereshchuk, Oleksandr; Щепотина, Наталья; Полищук, ВВладимир; Сикорская, Лилия; Терещук, Александр
    Актуальність теми. Аналіз виступів вітчизняних волейболістів на міжнародній арені показує, що наші команди суттєво відстають за рівнем гри від топових команд. Ефективність системи підгᴏтᴏвки спᴏртсменів забезпечується управ-лінням. Дані педагогічного конт-ролю змагальної діяльності гравців дозволять тренеру здійснювати ціле-спрямовані управлінські впливи для підвищення ефективності тренуваль-ного та змагального процесів волейболістів. Мета дослідження – експериментально обґрунтувати ефективність управління тренуваль-ним процесом волейболістів української Суперліги за даними педагогічного контролю змагальної діяльності. Методи дослідження: педагогічне спостереження, відео-зйомка, аналіз електронних прото-колів ігор, педагогічний експери-мент, методи математичної статис-тики.
  • Thumbnail Image
    Item
    Педагогічний контроль техніко-тактичних дій висококваліфікованих діагональних гравців у жіночому волейболі в процесі змагальної діяльності
    (2019) Щепотіна, Наталя; Shchepotina, Natalia; Костюкевич, Віктоp; Kostiukevych, Viktor; Поліщук, Володимир; Polishchuk, Volodymyr; Коннова, Майя; Konnova, Maiia; Саричев, Євгеній; Sarychev, Yevhenii
    У командних ігрових видах спорту кінцевий результат у матчі не відображає повну інформацію про сильні та слабкі сторони гравців. Тому контроль змагальної діяльності в спортивних іграх дозволить отримати об’єктивну інформацію для підвищення ефективності управління підготовкою команди. Мета дослідження – встановити структуру та динаміку техніко-тактичних дій висококваліфікованих діагональних гравців жіночої Суперліги України в процесі змагальної діяльності. Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводилося впродовж змагального періоду сезону 2017-2018 рр. і передбачало педагогічне спостереження та відеозйомку офіційних ігор Чемпіонату України з волейболу серед жіночих команд Суперліги. Всього було проаналізовано змагальну діяльність 9 висококваліфікованих діагональних гравців майстрів спорту України. Результати та висновки. Структуру техніко-тактичних дій діагональних гравців у процесі змагальної діяльності в найбільшій мірі складають блокування (34,0±2,9 %) й атакуючі удари (28,1±2,0 %). Найефективніше серед усіх техніко-тактичних дій діагональні гравці виконують атакуючі удари (42,3±4,5 %) і блокування (33,8±3,2 %). Гра в захисті та передача на удар є «слабким місцем» діагональних гравців, так як частка неефективних техніко-тактичних дій складає 42,2±5,9 і 56,1±9,0 % відповідно. Впродовж гри спостерігається поступове зниження ефективності виконання техніко-тактичних дій діагональними гравцями. Так, частка ефективних подач знизилася з 19,8 % у першій партій до 10,4 % у четвертій, ефективних захисних дій – з 35,0 до 23,3 %, атакуючих ударів – з 36,1 до 25,6 %, блокувань – з 28,7 до 28,5 %. Аналіз отриманих результатів дозволяє рекомендувати в тренувальному процесі діагональних гравців особливу увагу приділяти реалізації атакувального потенціалу подач, підвищенню ефективності гри в захисті, розширенню запасу тактичних комбінацій і моделей гри, вдосконаленню загальної та спеціальної витривалості
  • Thumbnail Image
    Item
    Побудова передзмагальних мезоциклів спортсменів кмандних ігрових видів спорту на основі модельних тренувальних завдань (на матеріалі волейболу)
    (ТОВ «Планер», 2018) Костюкевич, Віктор; Kostiukevych, Viktor; Щепотіна, Наталя; Shchepotina, Natalia
    Враховуючи необхідність перегляду традиційного підходу до планування підготовки спортсменів на основі лише загальних параметрів тренувального процесу з однієї сторони, та перспективність моделювання структурних утворень річного циклу підготовки для оптимізації тренувального процесу з іншої, ми вирішили докладно зупинитися на моделюванні тренувальних завдань для побудови передзмагального мезоциклу, який завершує підготовку кваліфікованих волейболісток до змагального періоду, а отже й має винятково важливе значення. Мета дослідження – обґрунтувати побудову передзмагального мезоциклу при двохцикловій системі підготовки кваліфікованих волейболісток протягом року на основі модельних тренувальних завдань. Результати. Побудова тренувального процесу кваліфікованих волейболісток на формувальному етапі експерименту передбачала моделювання тренувальних завдань для різних сторін підготовки (загальної та спеціальної фізичної, техніко-тактичної й ігрової), які містили зміст, покрокове виконання вправ, компоненти навантаження. Використовуючи модельні тренувальні завдання як структурну одиницю тренувальних занять, були запропоновані моделі двох підвідних й одного відновлювального мікроциклів, які склали структуру передзмагального мезоциклу підготовчого періоду першого макроциклу підготовки кваліфікованих волейболісток. Побудова тренувального процесу на основі модельних тренувальних завдань стала основою для вивчення співвідношення засобів і навантажень різної спрямованості в передзмагальному мезоциклі кваліфікованих волейболісток на формувальному етапі експерименту. Висновки. Впровадження модельних тренувальних завдань для різних сторін підготовки в тренувальний процес кваліфікованих волейболісток на формувальному етапі експерименту сприяло позитивній зміні показників функціональної і фізичної підготовленості та змагальної діяльності.
  • Thumbnail Image
    Item
    Аналіз взаємозв'язку показників підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих волейболісток
    (2016) Щепотіна, Наталя; Щепотина, Наталия; Shchepotina, Natalia
    Встановлено необхідність удосконалення в процесі підготовки аеробних можливостей, швидкісно-силових якостей та стабільності виконання техніко-тактичних прийомів гри волейболістками, як найбільш суттєвих факторів впливу на спортивний результат. Доведено об'єктивність та інформативність розробленої інтегральної оцінки змагальної діяльності, яка корелює з більшістю показників підготовленості та змагальної діяльності кваліфікованих волейболісток.