Фізична культура, спорт та здоров'я нації : збірник наукових праць
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a90627b1-db0e-4018-a499-662adf1f7283
Browse
2 results
Search Results
Item Харaктеристика функцій кардіореспіраторної системи осіб другого зрілого віку із хребетно-спинномозковою травмою(Вінниця : Твори, 2023) Сулима, Алла; Корольчук, Анатолій; Яроцька, Світлана; Сулима, Ольга; Попов, ДмитроАктуальність теми дослідження. Хребетно-спинномозкова травма у 92% випадків спричиняє інвалідність І або ІІ групи. Нажаль, останнім часом поширеність такого захворювання серед населення нашої країни зросло у зв’язку з військовими діями на території України. Результатами багатьох досліджень встановлено, що хребетно- спинномозкова травма характеризується розладами функцій тазових органів, порушеннями роботи опорно-рухового апарату та діяльності кардіореспіраторної системи. Тому процес фізичної терапії осіб із хребетно- спинномозковою травмою шийного відділу є тривалим і складним. Отже, мета дослідження полягала в дослідженні впливу хребетно- спинномозкової травми на стан кардіореспіраторної системи. Методи дослідження. Для характеристики функцій кардіореспіраторної системи ми використовували пульсометрію, сфігмоманометрію, спірометрію, а також визначали адаптаційний потенціал за методикою Р.М. Баєвського. У дослідженні брали участь 24 особи (9 жінок і 15 чоловіків) з хребетно- спинномозковою травмою шийного відділу хребта другого зрілого віку. Середній вік пацієнтів становив 39,3 років. Результати дослідження і висновки. Результати тестування засвідчили пoрушення функції кардіореспіраторної системи про що свідчить зниження середньогрупових значень таких показників як життєва ємність легень, систолічний та хвилинний об’єми крові більше ніж у 2 рази. У пацієнтів жіночої статі фактичнa величина ЖЄЛ менше нaлежної на 49,41%, а у пацієнтів чоловічої статі – на 57,53%, що є нижче нoрми. Адaптаційний потенціaл пацієнтів із хребетно- спинномозковою травмою оцінюється як нaпруга механізмів адаптації. Так, як у 19 осіб спoстерігається напругa механізмів адаптації, у 4 – незадовільнa адаптація та лише в 1 хворого – задовільна.Item Оцінка показників гемодинаміки осіб похилого віку(ТОВ «Планер», 2018) Сулима, Алла; Sulyma, Alla; Ткаченко, Іван; Tkachenko, IvanГоловною особливістю сьогодення є невпинне старіння населення, яке тісно пов’язане зі збільшенням поширеності захворювань різних систем організму, зокрема серцево-судинної системи. Підвищений артеріальний тиск у осіб похилого віку сприяє розвитку ішемічної хвороби серця, інфаркту міокарда, інсульту й смертності. У 2017 році в Україні зареєстровано 392 тисячі смертей у результаті захворювань серцево-судинної системи. Отже, метою нашого дослідження є оцінка стану серцево-судинної системи осіб чоловічої та жіночої статі віком 69-85 років. Результати дослідження. У дослідженні брали участь 9 жінок і 12 чоловіків у віці від 69 до 85 років, які перебували на стаціонарному лікуванні. Обстеження проводилося на базі Вінницького обласного клінічного госпіталю Ветеранів війни. У досліджуваних пацієнтів похилого віку середнє значення частоти серцевих скорочень знаходиться у нормі. Разом з тим, реєструвалися підвищенні середні величини всіх видів артеріального тиску (артеріального систолічного та діастолічного тисків, артеріального середнього тиску, на 23,35%, 26,7% і 23,9% відповідно). У неналежному стані були й величини показників, які характеризують скорочувальну функцію міокарда (систолічний та хвилинний об’єми крові). Значення систолічного об’єму крові у осіб похилого віку виявилося менше за норму на 24,5%, а фактичне значення хвилинного об’єму крові менше на 44%. Висновки. Отже, представлені результати констатувального дослідження свідчать про те, що у процес реабілітації осіб 69-85 років варто додатково до медикаментозного лікування застосовувати заняття лікувальною фізичною культурою