Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a33a8f27-dd36-4253-89d9-3c640b985865

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Thumbnail Image
    Item
    Загальнопедагогічні компоненти особистісно-професійного становлення фахівців з фізичного виховання та формування відповідального ставлення до їх набуття (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.)
    (2023) Каплінський, Василь Васильович; Дамзін, Олександр Вікторович
    В статті прослідковується історична послідовність формування загальнопедагогічних компонентів, що є складовими особистісно-професійного становлення фахівців з фізичного виховання, та формування відповідального ставлення до їх набуття в кінці ХХ на початку ХХІ ст. Йдеться про педагогічну майстерність, яка на початку ХХІ століття набула статусу базової складової і провідного критерію успішного становлення професіоналізму педагога. Розкривається місце і роль її базових елементів у особистісно-професійному становленні педагога:1) гуманістичної спрямованості, 2) професійної компетентності як фундаменту педагогічної майстерності, 3) педагогічних здібностей, 4) педагогічної техніки. Окремо увага акцентується на професійній компетентності вчителя з її гностичними, проектувальними, конструктивними, моделювальними, технологічними, комунікативними, організаторськими знаннями, вміннями та навичками, які забезпечують високу якість педагогічної діяльності. Розкривається сутність інших важливих складових особистісно-професійного становлення фахівця з фізичного виховання: особистісно-професійного зростання, основою якого є моральне самовдосконалення на етичних та естетичних засадах; особистісної зрілості як результату і як активного динамічного процесу; загальної педагогічної культури, важливою частиною якої є фізична культура; особистісної і професійної позиції, ядром якої є система емоційно‐оцінних ставлень до свого професійного призначення, а також відповідального ставлення до процесу і результатів власного самовдосконалення; самоактуалізації вчителя, синонімами якої є самореалізація, самоздійснення, самовизначення; досвіду творчої діяльності, що є головним показником успішності особистісно-професійного становлення. Наголошується, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта продовжує зазнавати глибоких змін, котрі спрямовані на вироблення нових освітніх підходів, технологій, методів отримання знань, що визначає нові тенденції в особистісно-професійному становлення майбутнього фахівця з фізичного виховання, а філософське обґрунтування проблеми професійного становлення майбутнього вчителя науковці пов’язують із ідеями ментального «проєкту» Європи, де вказується на необхідність побудови нової концепції становлення особистості на основі її усвідомленого зв’язку з попередніми концепціями освіти.
  • Thumbnail Image
    Item
    Формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі вивчення курсу «Основи педагогічної майстерності»
    (Умань : ФОП Жовтий, 2015) Любчак, Л. В.; Liubchak, L. V.
    У статті порушено проблему формування професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів як здатності успішно задовольняти індивідуальні та соціальні потреби, діяти та виконувати поставленні завдання. Зроблено спробу обґрунтувати органічну єдність компетентності з цінностями людини. Визначено роль курсу «Основи педагогічної майстерності» у формуванні в майбутніх учителів усіх видів компетентностей для розвитку базової системи цінностей молодших школярів.
  • Thumbnail Image
    Item
    Використання технології тренінгу в формуванні комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів
    (Київ ; Вінниця,, 2017) Любчак, Л. В.; Liubchak, L. V.
    У статті обгрунтовується пріоритетність особистісно орієнтованого підходу у навчанні і вихованні молодших школярів та розкривається взаємоз’язок між здатністю вчителя організовувати спілкування та продуктивною діяльністю учнів. Доводиться необхідність цілеспрямованого формування комунікативної компетентності майбутнього педагога у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Розкривається сутність поняття «комунікативна компетентність» з позицій провідних учених, аналізується структура компетентності у спілкуванні. Комунікативна компетентність майбутнього вчителя інтерпретується як заснована на знаннях та чуттєвому досвіді здатність орієнтуватися у ситуаціях професійного спілкування, розуміти мотиви, стратегії поведінки, як свої власні, так і партнерів по спілкуванню, як певний рівень освоєння технології та психотехніки спілкування. Визначається місце і роль технології тренінгу у формуванні комунікативної компетентності студентів. Наводяться приклади використання тренінгових методів (групової дискусії; ігрових методів: ситуаційно-рольових, дидактичних, організаційно-діяльних, ділових, творчих, імітаційних ігор; розвитку вербальної та невербальної техніки) на лабораторно-практичних заняттях з педагогічної майстерності, зокрема у формуванні вмінь мімічної та пантомімічної виразності та розвитку навичок сугестивного впливу. Визначаються умови ефективного формування комунікативної компетентності майбутніх педагогів.