Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a33a8f27-dd36-4253-89d9-3c640b985865
Browse
3 results
Search Results
Item Професійна мобільність як детермінанта конкурентоспроможності майбутнього вчителя(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Гуревич, Роман Семенович; Губіна, Світлана Іванівна; Столяренко, Олена ВікторівнаУ статті здійснено аналіз особливостей процесу формування професійної мобільності майбутніх педагогів як детермінанти конкуренто- спроможності майбутнього вчителя. Наголошено, що досліджуване поняття часто розглядається в контексті психологічної діяльності, де особливий акцент робиться на такій характеристиці конкурентоспроможності особистості, як компетентності. Доведено, що розвиток конкурентоспроможної особистості – це становлення компетентної, рефлексивної особистості, здатної організовувати свою діяльність і поведінку в динамічних ситуаціях, яка володіє новим стилем мислення, нетрадиційними підходами до вирішення проблем, адекватним реагуванням в нестандартних ситуаціях; траєкторія успішного професійного становлення конкурентоспроможної особистості розуміється як усвідомлення людиною своїх потенційних можливостей, перспективи особистісного і професійного зростання, спонукає її до постійного експериментування, що розуміється як пошук, творчість і можливість вибору. Доведено, що траєкторія успішного професійного становлення конкурентоспроможної особистості майбутнього вчителя неможлива без професійної мобільності. У статті доведено, що професійна мобільність майбутнього вчителя є детермінантою його конкурентоспроможності, оскільки професійна мобільність, як свідома діяльність людини, спрямована на повну самореалізацію себе як особистості в тій соціальній сфері, яку визначає її майбутня професія дійсно сприятиме становленню компетентної, рефлексивної особистості, здатної організовувати свою діяльність і поведінку в динамічних ситуаціях, володіти новим стилем мислення, нетрадиційними підходами до вирішення проблем, адекватним реагуванням в нестандартних ситуаціях, що є ознакою конкурентоспроможної особистості сучасного вчителя.Item Професійна мобільність як засіб активізації професійного самовизначення майбутніх учителів(Київ : Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління, 2024) Акімова, Ольга Вікторівна; Столяренко, Олена Вікторівна; Губіна, Світлана ІванівнаУ статті проаналізовано професійну мобільність як засіб активізації професійного самовизначення майбутніх учителів. Доведено, що нові реалії сьогодення ставлять перед вищою професійною освітою абсолютно нові вимоги щодо підготовки фахівців, тому одним з важливих завдань вищої освіти в Україні є формування професійної мобільності фахівців, оскільки запорукою успішності людини є саме сприйняття нею життя, тому, що вміння адаптуватися до змін у суспільстві, бути готовим до освоєння нових інформаційних технологій і означає бути конкурентоспроможним на ринку праці. Самовизначення визначено як форму включення людини в суспільство, здатність усвідомлювати себе, свої інтереси, визначити своє місце в житті, суспільстві, почати існувати самостійно, оскільки особистість має усвідомити себе, визначити своє власне існування; обґрунтувати власне буття, уміти переосмислювати власну сутність. У статті самовизначення пов’язано з процесом і результатом вибору особистістю власної позиції, цілей і засобів самоздійснення в конкретних обставинах життя; водночас, самовизначення визначено одним з основних механізмів знаходження й прояву людиною внутрішньої свободи. Доведено, що сутністю професійного самовизначення є побудова смислів і перспектив розвитку конкретної людини у конкретній культурно-історичній ситуації під час виконання нею тієї чи іншої професійної діяльності. Професійну мобільність майбутніх фахівців визначено як полікомпонентну, інтегровану, динамічну якість особистості, що забезпечує оптимальну зміну власної професійної стратегії в соціумі, наголошуючи на тому, що ця якість має бути засобом активізації професійного самовизначення молоді, актуалізації її внутрішніх резервів і можливостей, формування здатності до самостійного і усвідомленого рішення щодо орієнтації в професії, самореалізації у майбутній професійній діяльності.Item Педагогічні умови формування креативності як складової соціокультурної компетентності фахівця.(2022) Московчук, О. С.; Столяренко, Олена Вікторівна; Столяренко, Оксана ВасилівнаНаш час характеризується нескінченним і потужним інформаційним потоком, що зумовлює інноваційні зміни в усіх сферах життя суспільства. У зв’язку зі складними процесами, що стосуються інформатизації та цифровізації суспільства, змінюються вимоги до компетенцій сучасних фахівців. У новому державному освітньому стандарті прописані компетенції, якими повинен володіти педагог. Крім основних, базових компетенцій, які передбачають загальні фахові знання, важливими для ефективної і продуктивної праці визнані інформаційна, комунікативна, правова, креативна, наукової літератури з метою визначення рівня дослідженості проблеми формування соціокультурної компетентності, зокрема креативності як її складової. У статті розглядається структура креативності фахівця, що здійснює професійну діяльність у межах освітніх програм закладу вищої освіти, акцентовано увагу на тих професійно важливих особистісних якостях, знаннях та вміннях, що забезпечують готовність до нестандартних підходів до вирішення складних педагогічних ситуацій, здатність до конструктивної адаптації класичних алгоритмів дій до актуальних викликів часу. З’ясовано, що креативність як здатність до творчості, продукування нових ідей, уміння відходити від традиційних схем модернізує зміст соціальної взаємодії, забезпечуючи можливість майбутньому вчителеві відповідати на запити сьогодення. Наголошено на тому, що креативність виступає базисною засадою проведення вчителем ефективної науково-дослідної роботи, систематичного вдосконалення змісту та методів навчання, накопичення наукової та навчальної інформації, налагодження продуктивної роботи в команді, спрямованої на вирішення актуальних педагогічних проблем. Креативна особистість прагне до подолання шаблону та формальності в стосунках з вихованцями, виявляє готовність до створення принципово нових ідей, пов’язаних з навчанням і вихованням підростаючого покоління.