Наукові публікації. Виступи

Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a33a8f27-dd36-4253-89d9-3c640b985865

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Гендерні особливості ціннісних орієнтацій студентів закладів вищої освіти.
    (2022) Олійник, Н. А.; Імбер, В. І.; Білик, Т. С.
    У статті аналізуються ціннісні орієнтації юнаків та дівчат у студентському віці. Визначено, що ціннісні орієнтації сучасної молоді визначають їх цілі життя, задають певний вектор дій і вчинків сучасної молодої людини. З’ясовано, що розвиток ціннісних орієнтацій студентської молоді залежить від їх професійної діяльності, соціального розвитку, формування стратегій досягнення цілей, дотримання соціальних норм. Метою статті стало визначення особливостей розвитку ціннісних орієнтацій студентів залежно від приналежності до соціальної статі. Виявлені емпіричні дослідження ціннісних орієнтацій засновані на експрес-діагностиці соціальних цінностей особистості, яка сприяє виявленню особистих, професійних та соціально-психологічних орієнтацій та переваг студентської молоді. Опитування проводилось у педагогічному університеті, для студентів 4 курсу. Результати проведеного дослідження свідчать про особливості розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді залежно від приналежності до соціальної статі. Авторами виявлено, що інтелектуальні цінності посідають перше місце у ієрархії цінностей студентської молоді. Авторами обґрунтовано гендерні відмінності у розвитку ціннісних орієнтацій студентської молоді: у молодих людей найбільш розвинені сімейні, соціальні ціннісні орієнтації. Отримані результати свідчать про наявність гендерних відмінностей у формуванні ціннісних орієнтацій студентської молоді, що певним чином позначатиметься на їх подальшому розвитку. Подано рекомендації, щодо особливостей організації освітнього процесу у закладах вищої освіти. Ці дані слід враховувати в організації освітнього процесу з урахуванням виявлених гендерних особливостей.
  • Thumbnail Image
    Item
    Реалізація виховного потенціалу уроків математики в умовах нової української школи.
    (2022) Коломієць, А. М.; Білик, Т. С.
    У статті зроблено спробу на основі виявлених особливостей реалізації вчителем початкової школи виховних цілей на уроці математики сформулювати рекомендації щодо підвищення ефективності цього процесу. Акцентовано на потужних потенційних можливостях змісту початкового курсу математики у вихованні молодших школярів. Серед проаналізованих ідей вчених щодо формулювання та реалізації виховної мети на уроці виокремлено дискусійні – науковців В.Бондаря та Ш.Амонашвілі. Проаналізовано результати анкетування вчителів початкової школи, здійснювалась впродовж листопада 2021 року. Результати анкетування дозволяють стверджувати, що вчителі початкової школи, які брали участь в опитуванні: а) розуміють доцільність наскрізності процесу виховання, що є однією з вимог Концепції «Нова українська школа»; б) намагалися реалізувати виховні завдання на уроках математики і раніше, до впровадження Концепції НУШ (28,6 % респондентів); в) реалізують найефективніше принцип особистісного підходу та зв’язку виховання з життям, працею. Розглянуто приклади здійснення виховних впливів на дітей у процесі формування навичок лічби (порядкової, хаотичної), розв’язування сюжетних задач, роботи дітей у малих групах. Сформульовано поради вчителям початкової школи щодо реалізації потенційних можливостей змісту початкового курсу математики, що охоплюють: наявність партнерських стосунків з учасниками освітнього процесу (учнями та батьками), глибоке, систематичне та різнобічне вивчення індивідуальних особливостей дітей, збільшення відсотку проблемних методів на уроці математики, порівняно з репродуктивними та пояснювальними. Визначено напрями подальших досліджень: виявлення стану реалізації вчителями особистісного підходу до дітей на уроках математики (вибору ними методів та прийомів) та пошуку підходів до реалізації принципів суспільної спрямованості виховання, єдності свідомості та поведінки у вихованні, єдності педагогічних вимог школи, сім’ї та громадськості (які найменшою мірою вдається реалізувати вчителям.