Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/a285badf-bb08-4410-b011-2a7bc167f5c6
Browse
89 results
Search Results
Item The teacher’s authority as the factor of personal influence on students(Warszawa: Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2015) Haluzyak, V.M.; Галузяк, В. М.; Holkovs'ka, I.L.; Холковська, І. Л.; Холковская, И. Л.The article defines the essence and types of authority as a factor of the teacher's personal impact on students. Authority is viewed as a relatively stable emotional-value attitude of students to the teacher. An analysis of the qualitative differences between feelings of sympathy and respect provided grounds for identifying two types of pedagogical authority, the first of which is based mainly on sympathy, the second on respect.Item Корекція особистісних детермінант професійного спілкування майбутніх учителів(Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010) Галузяк, В. М.; Haluziak, V.У статті розкривається зміст методики формування готовності майбутніх учителів до продуктивного педагогічного спілкування шляхом корекції їх особистісних диспозицій.Item Формування у майбутніх учителів індивідуального стилю педагогічного спілкування(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Обгрунтовано модель мотиваційно-ціннісної детермінації стильових особливостей педагогічного спілкування. Виділено базові параметри педагогічного спілкування та розроблено оригінальну класифікацію стилів. Розкрито програму соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування індивідуальних стилів педагогічного спілкування майбутніх учителів шляхом корекції їх мотиваційно-ціннісних диспозицій.Item Використання навчального діалогу в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті на основі емпіричного дослідження визначено методи і форми навчального діалогу, які найчастіше використовуються викладачами в сучасній практиці підготовки майбутніх учителів, а також з’ясовано ставлення студентів до різних форм навчального діалогу та його розвивальних можливостей. Виявлено, що викладачі високо оцінюють роль діалогу як засобу організації продуктивної навчальної та міжособистісної взаємодії, формування професійної позиції студентів і розвитку їх професійно важливих особистісних якостей. Водночас діалогічний потенціал вбачається ними здебільшого в методах навчання, які передбачають активний обмін репліками (бесіди, дискусії, диспути тощо). При цьому недостатньо усвідомлюються діалогічні можливості методів навчання, побудованих на основі внутрішнього діалогу (підготовка есе, відповідь авторові, письмове дослідження наукового або художнього педагогічного тексту, фільму тощо). Труднощі, пов’язані з використанням діалогічних методів навчання, на думку викладачів, мають більшою мірою технічний (брак часу, умінь тощо), ніж світоглядний і психологічний характер. З’ясовано, що на вибір прийнятної для студентів комунікативної форми навчання впливає ряд чинників, в якому поряд з особистісними властивостями можна виокремити досвід попереднього навчання, його успішність, наявність емоційного контакту і взаєморозуміння з педагогами. Орієнтація на діалог дає змогу забезпечити активну суб'єктну позицію студентів у навчально-професійній діяльності, предмет якої поступово трансформується з навчального в професійний. Це створює умови для формування у майбутніх учителів професійної позиції як системи ціннісно-смислових орієнтацій, що стають концептуальною основою майбутньої професійної діяльності.Item Authority of educator: essence, structure, forming stages(Łódź : Wydawnictwo Społecznej Akademii Nauk, 2019) Haluziak, V. M.; Галузяк, В. М.; Kholkovska, I. L.; Холковська, І. Л.In the article on the basis of analysis of the different approaches to the understanding of essence of pedagogical authority, the structure, types, principles and stages of forming of authority of a class teacher as an organizer and coordinator of educating process are determined. The authority of an educator is explained as relatively steady emotionally-valued attitude of students toward a teacher in which in some degree trust, respect and admiration are combined. The analysis of quality distinctions between sympathy and respect has led to the determination of two types of pedagogical authority, one of which is based on mainly liking and gratitude, the other is based on respect and confession.Item Сучасні зарубіжні підходи до розуміння лідерства і виховання лідерів(Харків : НТУ «ХПІ», 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Акімова, О. В.; Акимова, О. В.; Akimova, O. V.; Громов, Є. В.; Громов, Е.В.; Gromov, I. V.Розглянуті сучасні зарубіжні підходи до розуміння лідерства та ви¬ховання лідерів. З'ясовано, що у сучасній зарубіжній організаційній психології все більшої популярності набувають прогресивні моделі лідерства, які приходять на зміну традиційним центрованим на лідері підходам. Наявність різних поглядів на сутність і призначення лідерства зумовлює існування множинності підходів до виховання лідерів. Виокремлено дві моделі підготовки лідерів (нормативно-адаптивну і особистісно-розвивальну), які відрізняються за своїми завданнями і способами реалізації. Кожна модель має свої переваги та обмеження і за певних умов може виявитися ефективною. Загальна стратегія має полягати у тому, щоб з урахуванням конкретних обставин знаходити оптимальний баланс нормативно-адаптивної і особистісно-розвивальної моделей, що зробить можливим виховання лідерів нового покоління, здатних не просто керувати підлеглими, а сприяти їх особистісному зростанню, об'єднувати їх навколо спільної мети і надихати на здійснення позитивних змін у суспільстві.Item Педагогічні умови підготовки студентів до реалізації функцій суб'єктів інноваційної діяльності(Вінниця: «Твори», 2019) Холковська, І. Л.; Холковская, И.; Kholkovska, I.У статті розглядаються особливості інноваційної діяльності як готовності вчителя до розробки і впровадження інновацій. Проаналізовано різні напрями дослідження інноваційної діяльності, представлені у педагогічній періодиці. Акцентовано увагу на необхідності формування знань майбутніх учителів у сфері педагогічних інновацій, особливостей організації навчально-виховної роботи в різних типах інноваційних шкіл, інноваційних педагогічних технологій, а також розвитку таких діяльнісних характеристик педагогів, як здатність до педагогічного цілепокладання, здатність до аналізу педагогічних ситуацій, здатність до проектування і планування освітніх процесів, здатність до рефлексії і контролю педагогічної діяльності вчителя як суб'єкта інноваційної діяльності. Запропоновано показники інновації як процесу розробки, освоєння, продуктивного впровадження нововведень; інноваційного процесу як комплексної діяльності зі створення, освоєння, використання і поширення нового в педагогічній практиці. Проаналізовано сутність готовності до інноваційної діяльності, що складається з таких взаємопов'язаних та взаємозумовлених компонентів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, креативний і процесуальний. Розглянуто об'єктивні та суб'єктивні умови процесу професійної підготовки вчителя як суб'єкта інноваційної діяльності. Проаналізовано педагогічні умови підготовки студентів до реалізації функцій суб’єктів інноваційної діяльності.Item Використання діалогічних методів у підготовці майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2019) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.Навчальний діалог розглядається як форма конструктивної пізнавальної взаємодії рівноправних суб’єктів, що характеризується відкритістю до альтернативних поглядів, толерантністю, імпровізаційністю, свободою самовираження та спрямованістю на інтеграцію суперечностей і творення нових смислів. Визначено й проаналізовано три групи діалогічних методів навчання, які можуть використовуватися у підготовці майбутніх учителів: методи, побудовані на внутрішньому діалозі (діалогічно орієнтована проблемна лекція, лекція-конференція, твір-міркування, есе, відповідь авторові, письмовий аналіз наукового або художнього педагогічного тексту); методи, побудовані на міжособистісному діалозі (евристична бесіда, бінарна лекція, парна робота студентів); методи, побудовані на полілозі (дискусія, дебати, симпозіуми, творчі, рольові, ділові ігри, драматизації). Методи, що ґрунтуються на внутрішньому діалозі, передбачають взаємодію студентів з науковими і художніми педагогічними текстами як смисловими структурами, особистісну оцінку презентованих у текстах професійних цінностей і смислів, осмислення і засвоєння професійно важливої інформації, аналіз педагогічних суперечностей і способів їх вирішення, співвіднесення педагогічної інформації з власним досвідом і оцінювання її значення для майбутньої професійної діяльності. Методи, в основі яких лежить міжособистісний діалог, забезпечують розвиток у майбутніх учителів культури міжособистісного та професійно-педагогічного спілкування, формування умінь діалогічного спілкування і спільного пізнавального пошуку, формування здатності презентувати і відстоювати свою позицію, конструктивно взаємодіяти з прибічниками альтернативних поглядів. Методи, побудовані на полілозі, забезпечують пізнавально-оцінне сприйняття професійних знань, особистісно-професійне самовизначення щодо пріоритетів і способів організації педагогічної діяльності, формування досвіду особистісного включення в аналіз професійних ситуацій, спільної участі в обговоренні та розв’язанні педагогічних проблем, роботи в команді, розвиток здатності виконувати професійно-ділові ролі. Використання діалогічних методів навчання у підготовці майбутніх учителів створює умови для розвитку їх особистісно-професійної зрілості, формування професійно важливих якостей, становлення професійної позиції та життєвої філософії, формування готовності до діалогічної взаємодії у майбутній професійній діяльності.Item Діалог як засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів(Вінниця : Твори, 2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.У статті розглядаються різні підходи до розуміння сутності діалогу як психологічного феномену, а також з’ясуються можливості його використання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. На основі теоретичного аналізу виокремлено чотири підходи до розуміння сутності діалогу: діалог як форма двосторонньої мовленнєвої взаємодії суб’єктів; діалог як спільне просування до істини у процесі обговорення суперечливих питань, розв’язання особистісно значущих проблем; діалог як міжособистісне спілкування, засноване на суб’єкт-суб’єктному характері стосунків між співрозмовниками; діалог як екзистенціальна подія, духовний контакт. Вказані підходи тісно взаємопов’язані, відображають різні аспекти діалогу (його лінгвістичну форму, зміст (предмет), стосунки між співрозмовниками, екзистенціальну сутність) і можуть відігравати важливу роль в особистісно-професійному становленні студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Навчальний діалог розглядається як продуктивний засіб особистісно-професійного розвитку майбутніх учителів, як форма пізнавальної взаємодії рівноправних суб’єктів, кожен з яких має право на власну позицію. Визначено характеристики діалогічної навчальної взаємодії: визнання рівноправності особистісних позицій; відкритість і довір’я між педагогами і студентами, що сприяє спільному пошуку істини й аналізу результатів взаємодії; врахування викладачем інтересів і потреб студентів, зосередженість на співрозмовнику; особистісне ставлення викладача та студентів до інформації, персоніфікація повідомлень; звернення як педагогів, так і студентів до особистого досвіду, пов'язаного з предметом обговорення. Реалізація діалогічного підходу у підготовці майбутніх учителів створює умови для розвитку їх особистісно-професійної зрілості, формування професійно важливих якостей, становлення професійної позиції та життєвої філософії, формування готовності до діалогічної взаємодії у майбутній професійній діяльності.Item Психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення в ранньому юнацькому віці(Київ ; Вінниця : Планер, 2018) Галузяк, В. М.; Haluziak, V. M.; Давідчук, А. О.; Давидчук, А. О.; Davidchuk, A. O.У статті на основі зарубіжних та вітчизняних джерел розкрито психолого-педагогічні характеристики процесу самовизначення старшокласників. Розглянуто загальні риси формування особистості в ранньому юнацькому віці. Визначено, що суттєвим аспектом проблеми ціннісного самовизначення є карта природних передумов людини, які визначають еволюцію параметрів та рівнів самовизначення. Найбільш сенситивним для самовизначення є вік старшокласників, який характеризується розвиненими когнітивними структурами і здатністю до інтроспекції та визначається типом темпераменту, потребами юнацького віку, характером людини, позитивним полюсом «образу Я» та «Я-концепції». Крім природних передумов розвитку рівнів самовизначення, важливими психолого-педагогічними аспектами є сформованість індивідуально-особистісних характеристик людини, пов'язаних із її моральним, культурним та духовним ядром. Ціннісне самовизначення на даному етапі онтогенезу – найбільш цілісна характеристика людини як особистості, суб’єкта, який визначився у житті, в суспільстві, в культурі.