Кафедра медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/8775915f-5ad6-4235-8742-851693459af3
Browse
3 results
Search Results
Item Адаптація юнаків віком 17-21 року подільського регіону з різним режимом м’язової діяльності до фізичної роботи аеробного спрямування(Суми:: ФОП Цьома С.П., 2018) Зуграва, М. О.; Зуграва, М. О.; Zugrava, M.Враховуючи те, що адаптивні можливості людини обумовлені рівнем аеробної продуктивності організму та можуть залежати від регіональних особливостей, мета дослідження полягала у вивченні здатності осіб чоловічої статі віком 17-21 року Подільського регіону адаптуватися до фізичної роботи в аеробному режимі енергозабезпечення. У дослідженні брали участь 85 практично здорових студентів-спортсменів 17-21 року чоловічої статі різної спортивної спеціалізації, які проживають у межах Подільського регіону. Показники аеробної продуктивності порівнювалися з групою осіб (12 чол.), які не займалися спортом і відносилися за станом здоров’я до основної медичної групи. Режим м’язової діяльності юнаків 17-21 року впливає на здатність адаптуватися до фізичної роботи в аеробному режимі енергозабезпечення. Заняття футболом, баскетболом, хокеєм на траві ефективно впливають на аеробну продуктивність організму порівняно із заняттями важкою атлетикою, пауерліфтингом.Item Адаптація студентів подільського регіону 17-21 року до фізичної роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення(Чорноморський національний університет ім. Петра Могили (м. Миколаїв), 2018) Фурман, Ю.М.; Зуграва, М.О.; Брезденюк, О.Ю.; Сулима, А.С.; Нестерова, С.Ю.; Фурман, Ю.Н.; Зуграва, М.А.; Брезденюк, А.Ю.; Нестерова, С.Ю.; Furman, Y.M.; Zuhrava, М.О.; Brezdeniuk, O.Y.; Sulyma, A.S.; Nesterova, S.Y.Враховуючи, що адаптивні можливості людини обумовлені рівнем аеробної й анаеробної продуктивності організму, мета дослідження полягала у здатності студентів 17-21 року Подільського регіону адаптуватися до фізичної роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення. У дослідженні брали участь 663 дівчини та 672 юнаки, які навчаються у закладах вищої освіти міста Вінниці та проживають у межах Подільського регіону. Аеробну та анаеробну продуктивність організму студентів визначали з використанням методу велоергометрії шляхом дослідження максимального споживання кисню (VO2max), порогу анаеробного обміну, потужності анаеробних алактатних (ВАнТ10), потужності анаеробних лактатних (ВАнТ30) та ємності анаеробних лактатних (максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 1 хв) процесів енергозабезпечення організму. Середні значення абсолютного та відносного показників VO2mах виявилися вищими у студентів чоловічої статі. Незважаючи на це, за критеріями Пярната Я. П. рівень аеробної продуктивності у дівчат відповідає «відмінному», а у юнаків - «посередньому». Середнє значення VO2mах відн дівчат за Апанасенком Г. Л. перевищує «безпечний рівень здоров’я», а у юнаків знаходиться на межі «безпечного рівня здоров’я». Абсолютний та відносний показники порогу анаеробного обміну у юнаків виявилися вищими ніж у дівчат. Середні значення абсолютних та відносних показників анаеробної продуктивності в юнаків значно перевищують значення показників дівчат. Встановлено статеві відмінності адаптації до роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення в умовах різної метеоситуації, які виявилися кращими у дівчат порівняно з юнаками.Item Особливості функціональної підготовленості хокеїстів на траві на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей(Львів, 2014) Сулима, A; Sulyma, AУ статті подано результати дослідження аеробної та анаеробної продуктивності організ- му кваліфікованих хокеїстів на траві віком 18–21 рік за показниками максимального споживання кисню (VO2max), порога анаеробного обміну (ПАНО), максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 10 с (ВанТ 10), 30с (ВанТ 30), 60с (МКЗР), а також за функціональними гіпоксичними пробами із затрим- кою дихання на вдиху та видиху. Установлено, що рівень аеробної продуктивності за відносною величи- ною максимального споживання кисню, яку оцінювали за критеріями Я.П.Пярната, у середньому «нижчий за середній» і нижчий за «критичний» рівня здоров’я за Г.Л. Апанасенком. Тому вважаємо, що при роботі зі спортсменами цієї спеціалізації слід більше уваги приділяти вправам, які б сприяли підвищенню аероб- них та анаеробних можливостей організму.