Наукові публікації
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/7c010ca3-9943-4948-aca7-0c7ca10ec37c
Browse
1 results
Search Results
Item Особливості формування ціннісного ставлення до іншої людини в учнів спеціалізованих шкіл(Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2021) Філоненко, Л. В.; Филоненко, Л. В.; Filonenko, Lesya; Лисюк, С. П; Лысюк, С. П.; Lysiuk, Serhii; Матвиенко, Е. В.; Матвієнко, О. В.; Matviienko, Olena; Шаповал, А. О.; Shapoval, Alla; Саранча, І. Г.; Саранч, А. А.,; Sarancha, Iryna; Силенко, Н. І.; Силенко, Н. И.; Sylenko, NadiiaДана стаття присвячено вивченню особливостей формування ціннісного ставлення до іншої людини у учнів шкіл-інтернатів. Без урахування чинників, а саме: сенситивності молодшого шкільного і старшого підліткового віку щодо формування ціннісного ставлення до іншої людини; особливостей організації життєдіяльності вихованців шкілінтернатів; специфіки контингенту учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів; потенціалу позаурочної діяльності названих вище закладів освіти – неможливо визначити дієвість тих чи інших педагогічних засобів, проектувати виховні стратегії щодо формування ціннісного ставлення до іншої людини у учнів шкіл-інтернатів. За свідченням випускників шкілінтернатів, найбільшими труднощами по закінченні навчання у школі є непідготовленість до стосунків з представниками протилежної статі, пошук друзів, нездатність цивілізовано вирішуватиконфлікти, страх перед новими людьми, невміння і небажання будувати стосунки з «нормальними людьми» та протиставлення своїх інтересів іншим, а також відсутність можливості отримати слушну пораду. Бар’єром для самостійного життя випускників шкілінтернатів є відсутність позитивних прикладів життєвого досвіду щодо вирішення різноманітних проблем, що негативно позначаються на ставленні до інших людей, непорозуміннях, конфліктах. Часто невміння налагоджувати стосунки з людьми та виявляти до них ціннісне ставлення викликає паніку, почуття безвиході, непорозуміння, ізольованість. Саме тому педагоги пропонують здійснювати виховання учнів шкіл-інтернатів на основі відповідності реальних потреб дітей, зв’язку з життям, активізації зворотнього зв’язку, мотивування