Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/739f2613-f06f-4db9-b214-95f749254d4e
Browse
2 results
Search Results
Item Принципи і методи створення класифікації ″географічних″ елементів ліхенобіоти. Модель просторової диференціації геосистем суходолу(2015) Зеленко, С.Д.; Zelenko, S.DУ статті наведені методологічні принципи і методи вивчення просторової диференціації ліхенобіоти. Відмічено слабку організацію структурно-функціональних рівнів наукових знань у ліхенології. Ця ситуація не сприяє вирішенню складних проблем пов’язаних із вивченням поширення лишайників і методики проведення ″географічного аналізу″ ліхенобіоти. На основі загальнонаукових методологічних принципів і методів визначені завдання, виконання яких будуть сприяти вирішенню проблем вивчення закономірностей просторової диференціації ліхенобіоти. З метою побудови класифікації ″географічних елементів″ ліхенобіоти, розроблена теоретична модель, яка відображає загальні риси диференціації геосистем на планетарному рівні. Структурними елементами моделі є літосфера і гідросфера як основні складові, які формують природні комплекси, а також клімат як складний комплекс взаємодії компонентів біогеосистеми Землі. У статті детально наводиться порядок створення моделі, обґрунтовано розміщення кожного структурного елементу. Згідно теоретичної моделі диференціації геосистем виділені 5 кліматичних варіантів геосистем: аридний, гумідний, субнівальний, субтропічний, субекваторіальний. Кожному кліматичному варіанту відповідають певні інваріанти геосистем: терра-аквальний, гірський, рівнинний, помірно-континентальний, континентальний. Модель диференціації геосистем є теоретичною основою для створення класифікації ареалогічних елементів ліхенобіоти і впровадження у методику ″географічного аналізу″ ліхенобіоти інваріантно-групового підходу.Item Лісові антропогенні ландшафти Поділля(Вінниця, 2015) Канський, В. С.; Канский, В. С.; Kanskyy, V. S.Основними методичними підходами до пізнання лісових антропогенних ландшафтів є просторово-часовий аналіз умов і процесів функціонування сучасних лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Досліджено проблеми типології та класифікації лісових антропогенних ландшафтів, визначено критерії виділення їх регіональних структур. Обuрунтовано періодизацію і виділено шість етапів формування і розвитку лісових антропогенних ландшафтів Поділля: етап експериментального освоєння лісових ландшафтів і початкової їх антропогенізації (до І тис. до н.е.); етап початку комплексного освоєння лісових ландшафтів (І тис. н.е. - ХП ст.); етап активного формування лісових антропогенних ландшафтів (XIII - початок XVII ст.); етап знищення лісових ландшафтів в результаті розвитку лісових промислів та кораблебудування (середина XVII - початок XIX ст.); етап промислового освоєння (середина XIX - початок XX ст.) і сучасний етап формування лісових антропогенних ландшафтів (XX - початок XXI ст.). Досліджена сучасна структура лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проведена їх класифікація за різними ознаками, дана характеристика умовно-натуральних, похідних та лісокультурних ландшафтів, визначено спектр несприятливих мікроосередкових процесів, характерних для різних таксономічних структур. Виявлені і досліджені регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів, проведено їх районування з виділенням структур. Структури: Зональні: А - Лісопасовишна, Б - Лісопольова. Крайові: І - Малополіська, II - Подільська, III -Придністерська, IV - Придніпровська, V - Побузька та 14 районів. Складено прогноз розвитку, визначено й обгрунтовано основні напрямки покращення, раціонального використання та охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.