Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/739f2613-f06f-4db9-b214-95f749254d4e
Browse
3 results
Search Results
Item Культові об’єкти в структурі культурних ландшафтів міжзональних геоекотонів.(2015) Безлатня, Л.О.; Bezlatnya, L.A .Розглянута проблема виокремлення культових об’єктів релігійного походження в структурі сучасних ландшафтів міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» Правобережної України; деталізовано поняття «культовий об’єкт» і «культовий ландшафтний комплекс», досліджено сакральні об’єкти і ландшафти міжзонального геоекотону «лісостеп-степ» з виділенням сакральних урочищ, місцевостей, а також наведена характеристика сакральних ландшафту і простору. Частково досліджено основні функції сакральних ландшафтів та розглянуто варіанти сакральних ландшафтів християнської групи. Зазначено також, що у формуванні та функціонуванні культових об’єктів суттєву роль відіграють геоекотоні території, що виникають між ними та прилеглими ландшафтами. Дослідження культових об’єктів у структурі сучасних ландшафтів міжзональних геоекотонів є перспективними тому, що вони часто є центрами відродження сільських і міських громад, селитебних ландшафтів та етносів.Item Селитебні ландшафти і селитебне ландшафтознавство.(2015) Денисик, Г.І.; Кізюн, А.Г.; Denysyk, G.I.; Kiziun, A.G.Розглянута проблема дослідження селитебних ландшафтів, що разом із дорожними формують основний каркас антропогенних ландшафтів будь-якого регіону. Відповідно до складових селитебних ландшафтів – міських, містечкових і сільських, запропоновано в структурі селитебного ландшафтознавства виділяти міське, містечкове і сільське ландшафтознавство. Це зумовлено тим, що селитебні ландшафти мають лише їм притаманні ознаки: відносяться до каркасних антропогенних ландшафтів, інтегрують у собі всі прояви антропогенезу, в них докорінно змінено всі геокомпоненти і ландшафтні комплекси, разом з прилеглими ландшафтами формують складні парадинамічні та парагенетичні системи, функціонують як цілісні природно-суспільні утворення тощо. Зазначено, що у структурі селитебних ландшафтів України в минулому, зараз і у найближчому майбутньому переважали і будуть домінувати сільські ландшафти, пізнанню яких приділяється менше уваги ніж міським і містечковим. Доказано, що саме сільські ландшафти у поєднанні з сільськогосподарськими формуватимуть ландшафтний «образ» майбутньої України, а тому їх дослідження є пріоритетним у антропогенному ландшафтознавстві.Item Лісові антропогенні ландшафти Поділля(Вінниця, 2015) Канський, В. С.; Канский, В. С.; Kanskyy, V. S.Основними методичними підходами до пізнання лісових антропогенних ландшафтів є просторово-часовий аналіз умов і процесів функціонування сучасних лісових антропогенних ландшафтів Поділля. Досліджено проблеми типології та класифікації лісових антропогенних ландшафтів, визначено критерії виділення їх регіональних структур. Обuрунтовано періодизацію і виділено шість етапів формування і розвитку лісових антропогенних ландшафтів Поділля: етап експериментального освоєння лісових ландшафтів і початкової їх антропогенізації (до І тис. до н.е.); етап початку комплексного освоєння лісових ландшафтів (І тис. н.е. - ХП ст.); етап активного формування лісових антропогенних ландшафтів (XIII - початок XVII ст.); етап знищення лісових ландшафтів в результаті розвитку лісових промислів та кораблебудування (середина XVII - початок XIX ст.); етап промислового освоєння (середина XIX - початок XX ст.) і сучасний етап формування лісових антропогенних ландшафтів (XX - початок XXI ст.). Досліджена сучасна структура лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проведена їх класифікація за різними ознаками, дана характеристика умовно-натуральних, похідних та лісокультурних ландшафтів, визначено спектр несприятливих мікроосередкових процесів, характерних для різних таксономічних структур. Виявлені і досліджені регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів, проведено їх районування з виділенням структур. Структури: Зональні: А - Лісопасовишна, Б - Лісопольова. Крайові: І - Малополіська, II - Подільська, III -Придністерська, IV - Придніпровська, V - Побузька та 14 районів. Складено прогноз розвитку, визначено й обгрунтовано основні напрямки покращення, раціонального використання та охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.