Наукові публікації. Виступи
Permanent URI for this collectionhttps://library.vspu.net/items/69031483-2980-4b10-88b2-0e6063064f79
Browse
8 results
Search Results
Item Чинники остепніння ландшафту Середнього Побужжя(Чернівці, 2022) Стефанков, Леонід; Атаман, ЛюдмилаРозглянуто проблему сучасного остепніння окремих територій лісополя України. Модельний регіон – Середнє Побужжя. Мета – здійснити аналіз основних чинників, що сприяють розвитку сучасного остепніння ландшафту Середнього Побужжя, частково розкрити механізм їх внутрірегіональної дії. Для досягнення мети використано методи аналізу і синтезу, моделювання, природно-антропогенного сумісництва, ГІС – технологій, матеріали власних польових досліджень упродовж 2017-2021 років. Зазначено, що Середнє Побужжя регіон давнього (палеоліт), різнобічного (з епохи Трипілля) й активного освоєння природних ресурсів. Це призвело до поступової заміни натурального лісостепового ландшафту на антропогенний лісопольовий. Показано, що сучасне остепніння Середнього Побужжя зумовлено, переважно, двома чинниками: глобальним потеплінням клімату, що впливає й на регіональні зміни кліматичних умов; суцільною антропонігенізацією натурального ландшафту Середнього Побужжя. Перший чинник детально проаналізовано з використанням матеріалів за 60-річний період спостережень метеостанцій (основна Гайворонська) південної частини Середнього Побужжя; другий – розглянуто як результат заміни переважаючих у минулому лісових (72-75%) на сучасні (65-70%) польові ландшафти. Зазначено, що остепніння Середнього Побужжя проходить із південногосходу на північний-захід, охоплює поступово всю територію, і може призвести до заміни сучасного лісопольового ландшафту на польовий. Цей процес уже чітко прослідковується як у розвитку окремих геокомпонентів (кліматичні умови, грунти, рослинний і тваринний світ), так і загалом ландшафту Середнього Побужжя й потребує подальших досліджень.Item Ландшафт і паломництво(Київ : Геопринт, 2023) Денисик, Г. І.; Воловик, В. М.; Атаман, Л. В.Статус спадщини та її різні дискурси допомагають формувати доступ до сакральних місць паломництва, можуть мати складний, а іноді й суперечливий зв’язок із сучасними віруваннями іпрактиками паломників.Item Ландшафти воєнного походження: термінологія та її використання в туризмі(Київ : Геопринт, 2022) Денисик, Григорій; Кізюн, Алла; Атаман, ЛюдмилаАктивний розвиток белігеративного ландшафтознавства тісно взаємопов’язаний з сучасними воєнними подіями в Україні. Дотичними до белігеративного ландшафтознавства, є сакральне (від лат. sacralis – священний) й тафальне (від лат. tafalny – поховання) ландшафтознавства. Сформовані ними поняття і терміни уже використовують у туризмі, особливо практиці проведення туристських екскурсій, змагань, олімпіад тощо. Белігеративні ландшафтні комплекси стають невід’ємною частиною сучасного туризму й правильне розуміння відповідних термінів і понять є необхідним.Item Екотони в ландшафтній організації суходолу.(2022) Денисик, Г. І.; Кисельов, Ю. О.; Сонько, С. П.; Шлапак, В. П.; Максимено, Н. В.; Denysyk, H. I.; Kyselov, Y. O.; Sonko, S. P.; Shlapak, V. P.; Maksymenko, N. V.Мета статті – обґрунтувати ландшафтну концепцію екотонів. Екотони – широкі смугоподібні субширотні утворення на земній поверхні з поступовим переходом від однієї природної зони до іншої. Зазначається, що більшу частину суші займають різноманітні екотони, представлені екотонними ландшафтами – чергування лісів і тундри, лісів і степів, лісів і саван тощо. Показано, що в умовах глобальних змін клімату екотони мають суттєве значення, як у контексті загального фону земної поверхні так і регіональних особливостей ландшафтних структур. На відміну від екотонних ландшафтів виділено прикордонні ландшафти, які мають екстремальні значення кліматичних характеристик. До прикордонних ландшафтів належать арктичні й антарктичні пустелі, пустелі тропічного, субтропічного та помірного поясів. Екотони можуть функціонувати не лише на рівні планети, а й на регіональному та локальному рівнях (серед висотних поясів, долин річок, вододілів). Виокремлено геоботанічні аспекти екотонів на різних просторових рівнях. Звернено увагу, як на натуральні так і антропогенні екотони, зокрема викликані вирубуванням лісів у гірських районах. Розмір площ екотонів та їх значення в ландшафтному покритті землі зумовлюють необхідність формулювання принципів спеціальної наукової дисципліни – екотоністики. Об'єктом цієї дисципліни мають бути екотони, а предметом – становлення, динаміка та еволюція екотонів. У подальшому необхідні детальніші дослідження екотонних ландшафтів всіх рівнів організації ландшафтної оболонки Землі. Ці дослідження потрібно проводити ландшафтознавцям разом з екологами та фахівцями інших наук дотичних до досліджуваної проблеми.Item Концепція ландшафту у сфері практичної діяльності: досвід Великої Британії.(2022) Чехній, В. М.; Chekhniy, Viktor MykhaylovychНа сьогодні дедалі більшого значення у контексті поствоєнних викликів, що незабаром постануть перед нашою державою, набуває досвід розвинених країн щодо залучення концепції ландшафту до системи ухвалення рішень, пов’язаних з розвитком територій. Мета цього дослідження – розкрити особливості реалізації концепції ландшафту у сфері практичної діяльності Великої Британії, продемонструвати її потенціал для вирішення широкого діапазону проблемних питань, що стоять перед суспільством у контексті сталого розвитку. Науковим фундаментом представлення ландшафту у сфері практичної діяльності у Великій Британії з кінця 1980-х років стала методологія оцінювання характеру ландшафту. На даний час, адаптована зокрема і до міських ландшафтів та ландшафтів узбереж, вона наскрізно проходить через різноцільові методичні документи у багатьох сферах практичної діяльності, що мають зв’язок з територією. Представлений за допомогою цієї методології характер ландшафту став складовою численних стратегій, політик і планів на різних рівнях адміністративно-територіального устрою держави, що забезпечує необхідне врахування при ухваленні рішень ландшафтних особливостей території у комплексному поєднанні природних, соціокультурних і перцепційних складових.Item Типологія одиниць ландшафту для туристичних цілей у гірських районах (на прикладі Сілезьких Бескидів, Польща).(2022) Жемла-Сесіцка, А.; Андрейчук, В.; Мига-Піонтек, Уршула; Żemła-Siesicka, Anna; Andreychouk, Viacheslav; Myga-Piątek, UrszulaУ статті запропоновано спосіб розмежування та типології просторових ландшафтних одиниць для цілей оптимізації розміщення об’єктів туристичної інфраструктури у гірських районах з високими темпами туристичного освоєння ландшафтного простору. Pозмежування просторових одиниць здійснено на основі виділення річкових басейнів різного порядку («басейновий» підхід). Розмежування та типологія були опрацьовані та апробовані на прикладі одного із карпатських регіонів Польщі - Сілезьких Бескидів. В межах досліджуваної території виділено три головні річкові басейни (річок Вісла, Ольза і Бренниця), а у їх межах - 74 просторові одиниці нижчих рангів. При виділенні одиниць нижчого рангу враховувались форма водозбірного басейну, лісистість та особливості заселення території (характер та розміщення населених пунктів). Ці характеристики були покладені в основу типології просторових одиниць. Проведені в Сілезьких Бескидах дослідження показують зв’язок між фізіономічними типами долин (за формою, рослинним покриттям і розташуванням поселень) та розміщенням об’єктів туристичної інфраструктури. У найбільшій мірі розміщення туристичних елементів пов’язане з розподілом населених пунктів, у той же час лісистість, як виявилось, детермінує їх розташування у найменшій мірі. Описаний спосіб розмежування розчленованого гірського обшару на основі структури річкового басейну є доцільним, оскільки у гірських районах власне водозбори річок і потоків визначають розподіл та динаміку процесів, що детермінують його просторову структуру, Басейнова (потокова) структура гірських районів у вирішальній мірі підпорядковує матеріально-енергетичні обіги у їх межах, змушуючи людину пристосовувати свою господарську (у тому числі туристичну) діяльність до особливостей ландшафтного середовища. Представлена типологія ландшафтних (просторових) одиниць має регіональний характер, але принцип її застосування є універсальним. Тому цей спосіб диференціації території може бути апробований також у інших гірських системах.Item Методичні підходи і практика розробки ландшафтних планів територіальних громад (на прикладі Пісочинської та Роганської громад Харківської області).(2022) Маруняк, Є. О.; Голубцов, О. Г.; Лісовський Сергій Антонович, С. А.; Чехній, В. М.; Фаріон, Ю. М.; Maruniak, E. O.; Golubtsov, O. H.; Lisovskyi, S. A.; Chekhniy, V. M.; Farion, Y. M.У статті представлені результати апробації методики ландшафтного планування у складі комплексних планів розвитку території громад, які були вперше розроблені для території двох громад Харківської області – Пісочинської та Роганської. Визначені рамкові цілі робіт для уточнення переліку необхідних вихідних даних і видів оцінювання, зібрані вихідні дані про клімат і повітря, вода, ґрунти, види і біотопи, ландшафти. Визначена цінність ландшафтів та стійкості до негативних впливів. Проаналізовані ризики і конфлікти, що пов’язані з існуючим станом землекористування та планувальними намірами. Вперше в Україні у складі містобудівної документації місцевого рівня – Комплексних планах розвитку територій Пісочинської та Роганської громад – розроблені ландшафтні плани. В ландшафтних планах в узагальненому вигляді представлені особливості природних умов території планування та визначені пріоритетність і локалізація природоохоронних цілей та відповідних їм заходів. Ландшафтні плани використані для стратегічної екологічної оцінки комплексних планів розвитку територій громад.Item Ландшафтна-еволюційні регіони: зміст та схема районування для України.(2022) Гродзинський, М. Д.; Grodzynskyi, M. D.Обґрунтовано поняття ландшафтно-еволюційного регіону як території, в межах якої впродовж часу становлення сучасних ландшафтів переважав певний комплекс процесів і еволюційних тенденцій ландшафтогенезу. Ландшафтно-еволюційний регіон виділяється безпосередньо за еволюційними факторами ландшафтогенезу, тоді як фізико-географічний регіон – за уречевленими наслідками дії цих факторів, тобто за рисами та особливостями будови сучасних ландшафтів, які зумовлені їх генезисом і еволюцією. Розроблено схему ландшафтно-еволюційного районування території України. У ній виділено регіони трьох рангів – мега-, макро- та мезорегіони. Виконано типологію ландшафтно-еволюційних мезорегіонів України та подано їх опис. Розглянуто питання співвідношення схем ландшафтно-еволюційного та фізико-географічного районування території України